22 січня 2025 року Верховний Суд поставив крапку в справі № 640/4985/20, що стосувалась будівництва в буферній зоні Собору Святої Софії. Суд залишив у силі рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Як отримати компенсацію за працевлаштування молоді: роз'яснення"
Про це повідомляє пресслужба Мін'юсту.
У вказаній справі судом апеляційної інстанції було задоволено апеляційну скаргу Уряду України (орган який забезпечував представництво в суді – Мін’юст) та відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Л-Капітал" до Мінкультури про визнання протиправною відмову в погодженні проєктної документації що стосувалась реставрації та реконструкції будівель розташованих по вул. Володимирській 36 (літ. А) та по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б); зобов’язання погодити проєктну документацію та надати дозвіл на проведення земельних робіт в межах Центрального історичного ареалу м. Києва.
"Принципово важливо, що спочатку Кабінет Міністрів України не був учасником справи № 640/4985/20, проте після встановлення наявності порушених прав та інтересів, вступив у зазначену справу та звернувся до суду із апеляційної скаргою, яка розглядалась після закінчення апеляційного розгляду справи, тобто за наявності рішення суду, яке набрало законної сили про задоволення позову. Необхідність вступу у справу обумовлена виникненням реальної загрози руйнування об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра", внаслідок дій позивача під час здійснення реконструкції та збільшення поверховості будівель, що розташовані у буферній зоні Собору Святої Софії", - зазначають у Мін'юсті.
Верховний Суд підтвердив законність доводів Уряду України щодо наявності "дворівневої процедури" погодження спірного проєкту щодо будівництва в межах буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, відповідно до якої розгляд такої документації національними компетентними органами можливий лише після позитивного рішення ООН з питань освіти, науки і культури; наявності негативної оцінки спірної проектної документації ООН з питань освіти, науки і культури на першому етапі погодження; неможливості застосування принципу "мовчазної згоди" у спірних правовідносинах.