Американська торговельна палата в Україні (Палата) разом з компанією-членом Палати «Делойт» провела повторне опитування щодо впливу COVID-19 на бізнес в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «В Україні одужав перший інфікований на коронавірус пацієнт».
В опитуванні 19 березня 2020 року взяли участь 104 представники із 96 організацій. Майже три чверті респондентів опитування - СЕО компаній (71%). Серед учасників опитування - представники компаній сфери професійних послуг, споживчих товарів, ІТ, телекомунікацій/медіа та інших галузей, представники як невеликих організацій з чисельністю персоналу до 100 осіб (40%), так і середніх і великих компаній з чисельністю понад 500 та 1000 осіб (що разом складають 29% респондентів).
Так, понад половина компаній-респондентів (64%) готова надавати допомогу суспільству для захисту від COVID-19. Третина - готова надати матеріальну допомогу (32%), решта респондентів - засоби захисту (20%), медичні прилади (10%) та ліки (6%). Серед інших варіантів допомоги компанії зазначали інформаційну підтримку, ІТ послуги, консультаційні та юридичні послуги, надання безкоштовних товарів (їжа, вода, засоби для прибирання та прання тощо) тощо.
Переважна більшість респондентів зазначили, що вже надають допомогу суспільству у вигляді засобів захисту (27%), коштів (20%), медичних приладів (5%) та ліків (3%). Серед інших видів допомоги були згадані консультаційні, інформаційні послуги, робота з міністрами, муніципалітетами та регіональними представництвами, безкоштовна продукція та багато інших. Респонденти зазначають однаково високий ступінь впливу на свій бізнес таких викликів як поширення COVID-19, криза на міжнародних фінансових ринках та відсутність співпраці з МВФ і загроза дефолту.
На думку респондентів, найбільш ефективними діями уряду щодо боротьби з поширенням COVID-19 є дозвіл здійснювати банківську та страхову діяльність та дозвіл торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Респонденти найнижче оцінили ефективність податкових заходів, заходів щодо впровадження відповідальності за недотримання режиму карантину, заходів щодо обмеження громадського транспорту та митних заходів.
При цьому більше половини респондентів (65%) вважають, що їхня організація не виконає плани діяльності у 2020 році. Однак, є частина респондентів, які налаштовані більш оптимістично - вони вважають, що зможуть виконати (16%) та значно перевиконати план (2%). Разом з тим, респонденти зазначають складнощі в прогнозах через високий рівень невизначеності ситуації у майбутньому. Водночас більше половини організацій (60%) налаштовані досить оптимістично щодо питань чисельності персоналу (47% планує підтримувати поточну чисельність персоналу і 13% - найняти персонал). Майже чверть (23%) респондентів планують скоротити чисельність персоналу.
Читайте також: «На Дніпропетровщині оголосили надзвичайну ситуацію».
Майже третина респондентів дослідження (30%) вказали, що понад 50% персоналу їхніх компаній НЕ зможуть працювати віддалено. 4% респондентів повідомили, що ніхто з працівників не може працювати віддалено. Водночас, 18% респондентів вказали, що весь персонал їхніх компаній може працювати дистанційно (як правило, це невеликі за чисельністю компанії, що налічують менше 200 працівників).
Так, основними викликами щодо організації безпечної роботи для тих, хто НЕ може працювати віддалено є обмеженість руху громадського транспорту (65%) та відсутність засобів захисту (52%). Цікаво, що 17% респондентів повідомили про неготовність персоналу зберігати звичайний режим роботи (працювати в офісі чи на виробництві) під час карантинних заходів.
Найбільшими викликами для організації віддаленої роботи є адміністративні обмеження (60% респондентів), тобто необхідність у фізично наявних документах, отриманнях підписів тощо, та психологічні фактори (46% респондентів), тобто стрес співробітників через пандемію, карантинні обмеження та невизначеність майбутнього. Більше того, понад третина респондентів (35%) зазначила також культурні фактори, такі як відсутність досвіду/бажання працівників працювати з дому, працювати дистанційно в командах. До інших важливих факторів, респонденти віднесли також недостатню ефективність технічних засобів (34%), наприклад, інструментів для віддаленої роботи, якість зв’язку, навантаження на внутрішні системи тощо.
Як зазначається, наразі бізнес найбільше очікує від уряду підтримки збільшення потенціалу медичних служб з метою збереження їх ефективної діяльності під час пандемії, забезпечення роботи банківської системи та продовження роботи з МВФ для забезпечення макроекономічної стабільності.
Олена Бойченко, директор Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні, прокоментувала результати опитування: «Українські бізнеси серйозно сприймають загрозу поширення COVID-19 для своєї діяльності, яка водночас супроводжується додатковими зовнішніми та внутрішніми викликами. Вже зараз респонденти нашого опитування очікують на серйозні випробовування щодо виконання планів діяльності бізнесу.
Цікаво, що серед факторів, які негативно впливають на організацію роботи (зокрема дистанційної) у період карантину, респонденти відзначали не лише адміністративні, технічні фактори, обмеженість руху громадського транспорту чи нестачу засобів захисту для працівників, що не можуть працювати дистанційно, але й психологічні та культурні аспекти взаємодії з працівниками у незвичному режимі роботи. Карантин - додатковий виклик для перевірки сили лідерства, управлінських навичок, корпоративної культури».
Читайте також: «Суди мають працювати і виконувати свою функцію під час карантину, - комітет ВРУ».
Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні, сказав: «Ми бачимо, що в найскладніші часи компанії допомагають Україні боротися з пандемією COVID-19. Американська торговельна палата продовжить надавати всю необхідну допомогу для підтримки бізнесу та економіки України в ці непрості часи».