Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Як повернути помилково або надміру сплачені кошти через е-кабінет?".
Так, згідно з п. 2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 (далі – Порядок), під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти:
1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
2) податковий борг фізичної особи, яка: визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;
3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 глави 9 розділу II ПКУ;
4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків – на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Як зазначається, у випадках, передбачених пп. 4 п. 2.1 розділу II Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додаються документи, зазначені в пп. 4 п. 2.1 розділу II Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним (п. 4.1 розділу IV Порядку).
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) податкового органу за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 4.2 Порядку).
Структурний підрозділ, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 Порядку).
Крім того, згідно ст. 97 ПКУ безнадійним вважається також борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Зазначається, що порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1231 "Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством".
За інформацією Вісника ДФСУ.