У Києві 10 листопада 2023 року відбулася пресконференція на тему археології України під час війни (проблеми та перспективи), яку організував Інститут археології Національної академії наук України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Учасники, зокрема, обговорили питання руйнації пам’яток археологічної спадщини України, фіксації руйнації пам’яток на території Луганської, Київської, Чернігівської, Сумської, Одеської та Миколаївської областей, знищення археологічної спадщини на території Каховського водосховища в 1956 та 2023 рр., шляхів розвитку моніторингу стану археологічної спадщини в майбутньому. А також діяльності та бездіяльності органів влади у фіксації фактів знищення археологічної спадщини.
Модерував захід Павло Шидловський, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології КНУ Тараса Шевченка.
Віктор Чабай, член-кореспондент НАН України, директор Інституту археології НАН України, зупинився на питанні фіксації руйнації пам’яток під час війни, а саме польових дослідженнях щодо 575 археологічних пам’яток на території Луганської, Київської, Чернігівської, Сумської, Одеської та Миколаївської областей.
«Робота йшла за наступними напрямками: просвітницька робота серед бійців ЗСУ, польовий моніторинг, створення електронної бази даних і надання звітів та актів щодо порушення пам’ятко-охоронного законодавства України до правоохоронних органів і місцевих органів влади», – розповів він.
За словами пана Чабая, зокрема, була випущена брошура кишенькового формату про те, як військовослужбовці ЗСУ мають себе поводити, коли знаходять археологічні артефакти. Він вказав, що така робота призвела до того, що Інститут археології був поповнений десятками артефактів, які надійшли з лінії зіткнення.
Водночас електронна база даних створюється польовим комітетом Інституту археології на основі звітів, отриманих від моніторингової діяльності. Віктор Чабай зазначив, що звіти та акти складають основу майбутніх позовів України до держави-агресора щодо відшкодування та збитків, завданих археологічній спадщині.
Також він розповів деталі щодо польових досліджень у різних областях:
1) Луганська область – було досліджено 55 археологічних пам’яток, з яких 54 пошкоджені, а 1 – розкопана загарбниками;
2) м. Київ та Київська область (найбільш досліджена територія) – досліджено 345 археологічних пам’яток, з яких 97 пошкоджені;
3) Чернігівська область – досліджено 46 археологічних пам’яток, з яких 40 пошкоджені;
4) Сумська область – досліджено 59 археологічних пам’яток, з яких 2 пошкоджені;
5) Миколаївська область – досліджено 47 археологічних пам’яток, з яких 28 зруйновані;
6) Одеська область – досліджено 23 археологічні пам’ятки, з яких 2 пошкоджені.
Окремо пан Чабай розповів про наслідки підриву російськими окупантами Каховської ГЕС, зазначивши, що це стало новим викликом для всієї України: «У зоні лише Каховського водосховища відомі 95 археологічних пам’яток. Кількість потенційних постраждалих пам’яток становить 195. Хронологічний діапазон – від кам’яної доби до модернового часу. Техногенна катастрофа, спричинена підривом Каховської ГЕС, оголила не лише безліч археологічних пам’яток та окремих знахідок, а й загострила проблеми збереження культурної спадщини в широкому розумінні цього слова».
Також він торкнувся об’єктивних та суб’єктивних проблем у фіксації фактів знищення археологічної спадщини. Об’єктивні:
- бойові дії;
- заміновані території;
- велика кількість вибухонебезпечних предметів, які лежать будь-де.
«Серед суб’єктивних проблем, які не дають нормально проводити моніторингові роботи, потрібно відмітити насамперед незрозумілу позицію Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики України, а конкретно пані Наталії Войцещук. Приводжу приклад: 13 липня цього року я направив документи для отримання дозволу на моніторингові роботи в Миколаївській області. Відповідь я отримав через 2,5 місяці – вона була не негативною, не позитивною», – розповів пан Чабай.
Кандидат історичних наук, вчений секретар Інституту археології НАН України Сергій Теліженко розповів про моніторингові роботи, зокрема, в Луганській області, якими він займався, а Всеволод Івакін, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАН України, розповів, з якими труднощами стикався під час проведення моніторингових робіт у північних областях України.
За словами пана Івакіна, перша проблема сформувалася ще до початку активних бойових дій, а саме мова йде про «жахливий стан» облікової документації на археологічні пам’ятки: «Це стосується не лише Київської та Чернігівської областей – там вони залежать плюс-мінус від багаторічної роботи місцевих центрів охоронної культурної спадщини. Більшість наших археологічних пам’яток не захищаються законом. Якщо взяти столицю, то там близько 70-и археологічних пам’яток нанесено в останньому історико-архітектурному плані міста, але насправді їх понад 200. Всі спроби подати через місто на занесення в реєстр поки що закінчуються нічим».
Також він вказав, що є проблема з доступом до археологічних пам’яток. Зокрема, якщо займається моніторингом інститут або якісь громадські організації, то це зовсім інша можливість доступу.