Ситуацію на фронті арбітражу, нові виклики та перспективи розвитку інституту обговорили під час ІХ Міжнародних арбітражних читань пам'яті академіка І.Г. Побірченка. Захід відбувся 4.11. 2022 р. за організації МКАС і МАК при ТПП України (ICAC та UMAC).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З вітальним словам до учасників заходу звернувся Голова МКАС і МАК при ТПП України (ICAC та UMAC) Микола Селівон. Він переконаний, що війна вплинула на всі сфери життя, зокрема арбітраж, а українська перемога кується всюди: і в МКАСі, і в Офісі Президента, і в Уряді, і на підприємствах. «Забезпечити захист прав та інтересів – завдання будь-якого правового процесу, в тому числі й арбітражу. Сьогоднішня санкційна політика держави – це ідеологія, якої ми маємо дотримуватися у своїй роботі. Звісно, у нас виникають питання, як бути, коли підсанкційне підприємство має заборону щодо будь-якої діяльності та не може заплатити за арбітражний процес. Як діяти, якщо підприємство є водночас підсанкційним і виступає як сторона арбітражу. Сьогодні ми зібралися, щоб знайти відповіді», – зазначив Микола Селівон.
Санкційна зброя або санкції як швидкий механізм впливу
За словами Заступника керівника служби з питань зовнішньополітичної безпеки та міжнародного співробітництва, керівника управління з питань санкційної політики Апарату РНБО України Андрія Ярмольського, санкційний трек наразі на порядку денному в Президента України. Загалом мета санкційної політики полягає у послабленні країни-агресора, створення неможливості фінансування військової машини. Йдеться про активи 19 тис. білоруських та російських компаній, а також компаній, які контролюються росією, проте мають інших номінальних власників. «Сама по собі санкційна політика є недостатнім аргументом для припинення бізнесу, але зараз – це чорна мітка, яка позначає бізнес, дотичний до військової агресії. На це звертають увагу європейські банки», – пояснив Андрій Ярмольський. Він зазначив, що санкційний механізм –це некласична модель покарання, це більше про превентивні заходи: «Держава використовує санкції як ефективний спосіб «дотягнутися» до компанії швидше, аніж кримінальний процес. З початку повномасштабної війни вже 5 тис. осіб отримали санкції. Основа їхня мета – це відновлення територіальної цілісності, позбавлення агресора можливості фінансування воєнних дій та підвищення рівня невдоволеності російським режимом серед бізнесу».
Андрій Ярмольський також додав, що зараз набирає обертів новий вид санкцій –конфіскація в дохід держави по спрощений процедурі. Тобто, РНБО визнає суб’єкта таким, що несе загрозу, накладає санкції у вигляді блокування активів, тоді Уряд проводить розвідку і готує позов до ВАКС. Після прийняття рішення судом здійснюється передача майна в дохід держави. Як приклад застосування такого виду санкції можна розглядати справу Євтушенкова.
«Варто зауважити, що існують випадки, коли санкція шкодить інтересам держави, тоді її недоцільно накладати, навіть якщо політично потрібно. Мова йде про підприємства, які виплачують заробітні плати українським працівникам, сплачують податки в український бюджет тощо. Тому сьогодні завдання РНБО полягає у тому, щоб навчитися керувати ризиками, щоб санкції приносили більше користі, а не шкоди. Санкція – це шанс визнати бізнесу свою причетність до ворожого режиму, відмовитися від нього і знайти допомогу від держави, щоб вижити», – наголосив спікер. Також він анонсував розробку законопроєкту, суть якого полягає у дослідженні досягнення мети санкції, вивченні ризиків та проведення експертизи санкційної політики держави.
Застосування державою санкцій завжди набуває міжнародного розголосу
Суддя Великої Палати Верховного Суду Костянтин Пільков зазначив, що, визначаючи поняття санкцій за українським законом, судді досліджували контекст санкцій в інших юрисдикціях, зокрема у Сполученому Королівстві. Так, Верховний Суд прийняв Постанову від 07.07.2022 № 9902/34821, яка окреслює, що таке санкції, яка їх мета, суть та контекст, а також призначення закону «Про санкції», який не є правоохоронним актом. За українським законодавством санкції не є видом відповідальності, так як не містять ознак протиправного порушення заборон, визначених законом. Накладення санкцій в Сполученому Королівстві та ЄС служить інструментом зовнішнього впливу та модифікації поведінки суб’єкта і осіб, які стоять за цим суб’єктом. Це відрізняється від нашого розуміння санкцій. У ВП ВС презюмується обізнаність про запровадження санкцій щодо суб’єкта господарювання з часу оприлюднення Указу Президента. Отже, відсутній обов’язок доводити до відома зміст Указу, іншим шляхом, ніж його опублікуванням. Також за українським законом закріплена відсутність переваг для іноземних суб’єктів господарювання.
За словами судді, найскладніше питання у таких справах – це розгляд по суті, де має бути визначена та дотримана міра втручання суду в компетенцію органу, що накладає санкції. ВП ВС визнала, що Президент України має дискрецію, в яку суд не втручається. Стандарт судового контролю полягає в його обмеженні за рішеннями РНБО, які вводяться Указом Президента.
До того ж Костянтин Пільков звернув увагу, що в інших країнах деталізовано механізм зняття санкцій. Він вважає, що слід оскаржувати не накладення санкцій і домагатися їх скасування, а подаватися на зняття санкцій, коли діє цей механізм, тобто доводити, що накладено санкції не на ту ціль. Суддя порадив суб’єктам господарювання прописувати можливість накладення санкцій на сторони договору не у форс-мажорних обставинах, а як окреме положення договору.
Юридичний фронт: функціонування арбітражу під час війни
Зоя Литвиненко, Генеральний секретар МКАС (ICAC), у своєму виступі окреслила основні аспекти роботи МКАС з початку повномасштабного вторгнення. Так, вже 18 березня 2022 р. МКАС відновив свою роботу і проводив розгляд справ за допомогою відеоконференцзв’язку. 21 березня 2022р. Президія МКАС і МАК при ТПП встановили, що всі вхідні документи та матеріали будуть подаватися онлайн, а найважливіші документи подаватимуть в електронному та паперовому вигляді. Рішення арбітражів також направлялися у двох формах. Від 1 липня 2022 р. були внесені зміни до Регламенту МКАС, зокрема, до ст. 11, в якій серед іншого визначено підстави отримання письмового повідомлення. Ст. 13, що стосується пред’явлення позову визначає, що датою подання позову вважатиметься також дата реєстрації МКАС електронного повідомлення. Ст. 47 про усне слухання затвердила, що сторони за 5 днів до дати усного слухання мають право подати МКАС заяву про свою участь у слуханні в форматі відеоконференції. У справах, де відповідачами виступають резиденти рб та рф, документи подаються тільки в електронному формі, хоча подальша доля цих справ невідома. Електронне сповіщення також застосовується на тимчасово окупованих територіях. У МКАС визначили, що направлення стороні документів в електронному вигляді вважатиметься належним повідомленням. Зоя Литвиненко додала, що на сайті МКАС можна ознайомитися з рекомендаціями щодо подання документів в електронній формі.
Погляд у майбутнє: які перспективи свого розвитку вбачає МКАС
75% бізнесу підтримують ідею, щоб МКАС надавав послуги медіації. 92% бажають вирішувати інвестиційні спори за допомогою міжнародного арбітражу. Такі дані дослідження навела Ольга Костишина, Радник Голови МКАС (ICAC). Вона відмітила, що з моменту набуття чинності закону «Про медіацію», МКАС отримав статус суб’єкта, який може проводити медіації. Для цього в установі вже затвердили правила проведення медіації і завершується формування реєстру медіаторів МКАС. «Окрім цього, ми очікуємо запровадження нової послуги, а саме вирішення спорів за допомогою гібридних процедур. Для цього вже були прийняті зміни до Регламенту МКАС. Вирішення спорів у МКАС за допомогою комбінованих процедур вже буде доступним з 1 січня 2023 р. Щодо створення умов для вирішення в МКАС інвестиційних спорів, то вже розроблено попередній проєкт інвестиційного регламенту. Буде введена концепція номінації арбітрів, тобто ми більше не прив’язуємося до закритого рекомендаційного списку арбітрів», – зазначила Ольга Костишина. Вона переконана, що найефективнішим способом компенсації – є міжнародний інвестиційний арбітраж, тому Комісії при Президенті України про відшкодування збитків внаслідок агресії рф буде запропоновано МКАС як спосіб ефективного адміністрування вирішення таких справ.
