17 березня 2023, 10:02

АПУ та USAID провели круглий стіл щодо врегулювання заборгованості фізосіб, які постраждали від війни

Комітет АПУ з банківського, фінансового та страхового права, Комітет АПУ з конкурсного права спільно з проєктом USAID «Реформування фінансового сектору» провели 16 березня круглий стіл на тему: «Врегулювання заборгованості фізичних осіб, які постраждали внаслідок війни – баланс інтересів боржників та кредиторів».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Круглий стіл АПУ USAID

На початку заходу з вітальним словом виступив керівник проєкту USAID «Реформування фінансового сектору» Роберт Бонд. Він зазначив, що через повномасштабну війну в Україні відбулися падіння ВВП, інфляція, високі процентні ставки, а також знецінення гривні.

«Це своєю чергою впливає на спроможність людей виплачувати кредити. Я думаю, що досить очевидною є надмірна заборгованість людей по споживчим та іпотечним кредитам. І не менш реальною є негативний вплив цієї заборгованості на банки та фінансові компанії. Що стосується банків, то, мабуть, ми не знатимемо реальних масштабів цього впливу, допоки НБУ не завершить оцінку активів цієї весни», – сказав керівник проєкту USAID, додавши, що наразі зрозуміло, що ключовим питанням для банків буде надмірна заборгованість фізоосіб та як її врегулювати в найближчому майбутньому.

Голова Комітету АПУ з банківського, фінансового та страхового права, експертка з юридичних та регуляторних питань Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору» Анастасія Воронова, яка паралельно модерувала захід, розповіла про вплив надмірної заборгованості фізосіб на банківську систему.

За її словами, головне питання в тому, щоб знайти збалансований вихід, який допоможе захистити боржника, але й не покласти всі зобов’язання на банки, не поставивши їх у скрутне фінансове становище: «Має бути певний фільтр, який допоможе як банкам, так і боржникам, знайти вихід із цієї непростої ситуації».

Заступниця міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць зазначила, що в Мін’юсті наразі розуміють, що існує Інститут реструктуризації, який для багатьох людей є успішно застосовним. «Проте існує багато моментів, які потребують свого регулювання. Ми це розуміємо та не ставимо собі ціль в Інституті щодо банкрутства фізичних осіб досягнути певних цілей. Але побічно все-таки це буде зроблено. Що я маю на увазі – в парламенті сьогодні перебувають два законопроєкти, зокрема №4409 і №7442», – сказала вона, висловивши впевненість, що обидва документи в найближчому майбутньому будуть прийняті.

Голова Комітету АПУ з конкурсного права, арбітражний керуючий, адвокат Юрій Моісеєв зазначив, що Інститут неплатоспроможності має своє місце в українському суспільстві, нарощує темпи, але й має надалі розвиватися.

«Мають бути переглянуті принципи доступу та провадження – щоб вони були настільки комфортними, настільки це може бути», – вказав він, наголосивши також на важливості кваліфікації як представника боржника, так і арбітражного керуючого, який є ключовою фігурою у справі про банкрутство.

Олена Коробкова, голова Ради Незалежної Асоціації Банків України, виступила з темою щодо механізмів, які могли б сприяти ефективному вирішенню питання заборгованості фізосіб. За її словами, станом на лютий обсяг непрацюючих кредитів фізичних осіб (включно з ФОПами) становив 72,8 млрд грн, або 32,40% портфеля кредитів фізособам. Водночас увесь кредитний портфель фізичних осіб становить 20% сукупного портфеля, а NPL фізосіб – 17% сукупних NPL.

«Порівняно з лютим минулого року обсяг NPL зріс на 28,4 млрд грн, або на 64%», – сказала Коробкова.

Серед іншого, вона розповіла про заборону примусового виконання виконавчих написів нотаріусів. На її думку, ця заборона спричинила вкрай несприятливі для ринку наслідки. Кредитори, зокрема банки, зазначила Олена Коробкова, позбавлені можливості стягувати заборгованість найбільш дієвим способом: предметами іпотеки шляхом вчинення виконавчих написів

Крім того, вона наголосила й на проблемному питанні іпотеки: «Зараз відсоток іпотечних позик, за якими платежі припинилися три роки тому, становить орієнтовно 90% обсягу іпотечних кредитів. Пом’якшення заборони дасть змогу банкам розформувати резерви, зменшити відсоток проблемних позик, активніше кредитувати та знизити ставки за кредитами».

Також Олена Коробкова торкнулася теми боржників та арештованих рахунків, зазначивши, що наразі припинене звернення стягнення на зарплату, пенсію і стипендію, крім рішень про стягнення аліментів і рішень, коли боржниками є громадяни росії. Водночас фізичним і юридичним особам-боржникам, за словами пані Коробкової, дозволено здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків, хоча і з певними обмеженнями.

Заступник начальника управління по роботі з фізичними особами департаменту врегулювання боргових зобов’язань АБ «УКРГАЗБАНК» Володимир Маранди висловив погляд банку на проблему реструктуризації зобов’язань фізосіб. Зокрема, він назвав недоліки норм КУзПБ в процедурі неплатоспроможності боржників-фізосіб:

1) відсутність можливості ініціювання процедури неплатоспроможності фізособи будь-яким кредитором;

2) можливість встановлення судом мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати;

3) неврегульована реструктуризація боргів боржника фізособи відповідно до Прикінцевих та перехідних положень у випадку банкрутства одного з власників предмета іпотеки.

Водночас Олена Дмітрієва, перша заступниця голови Правління АТ «КБ«ГЛОБУС», розповіла про те, що відбувалося в АТ на початку повномасштабного вторгнення. Вона зазначила, що робота з позичальниками стала пріоритетною складовою успішної бізнес-стратегії у воєнний час: «Запорука успіху – це соціальна відповідальність банківської установи, яка розділяє з клієнтом частину його непередбачених втрат».

Спочатку, за словами Олени Дмітрієвої, були запроваджені кредитні канікули для всіх клієнтів, потім – програма по відтермінуванню платежів по тілу кредиту до 1 серпня 2022 року (відсотки при цьому мали сплачуватися). Далі була впроваджена комплексна програма реструктуризації, яка передбачала комбінацію заходів:

1) збільшення терміну кредитування до двох років;

2) надання кредитних канікул по тілу на термін до року;

3) зняття вимоги щодо погашення в повному обсязі прострочених процентів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати