15 листопада 2024 року Асоціація правників України провела в Києві XI Конференцію з кримінального права та процесу. На заході юристи-практики, науковці, прокурори, судді та представники державних органів обговорили новітні зміни та виклики у сфері кримінального права та процесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкривав захід Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM, який подякував партнерам за організацію заходу та закликав присутніх бути відкритими до спілкування з державою.
Кодекси й статути
Модератором першої сесії, де учасники обговорили тренди, був Максим Шевердін, партнер, керівник практики кримінального права Юридичної групи LCF, голова Комітету з кримінального та кримінально-процесуального права.
У фокусі панелі були такі питання:
- новий Кримінальний кодекс. Огляд ключових змін та їх вплив на правозастосовну практику;
- ратифікація Римського статуту;
- активізація антикорупційних органів (НАБУ/ВАКС): тренди, статистика та їхній вплив на бізнес-середовище;
- дашборд ЄРДР як аналітичний модуль, що цифровізує дані прокуратури й судів щодо кримінальних правопорушень, які стосуються бізнесу в Україні;
- угоди у справах про корупційні кримінальні правопорушення;
- Україна криміналізує порушення та обхід санкцій. Чого чекати?
Юрій Пономаренко, завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, д.ю.н., доцент, розповів про проєкт нового Кримінального кодексу України, над яким продовжує працювати робоча група. Він вказав, що проєкт написаний із поділом на загальну та особливу частини; обсяг загальної частини збільшився, а кожному злочину присвоєно свій ступінь тяжкості.
За його словами, в проєкті також є величезний глосарій, а розробники пропонують заборонити внесення змін до більш ніж однієї статті Кодексу впродовж одного скликання Верховної Ради, а також встановити термін у 2-3 роки між ухваленням проєкту до набрання його чинності, щоб провести багато додаткових заходів і конференцій. Однак він зазначив, що можуть бути ще зміни в цьому питанні.
Про нюанси Римського статуту розповів Микола Юрлов, заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва і представництва Міністерства юстиції України (виступав онлайн). А Олександр Максименко, начальник управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій, Офіс Генерального прокурора, розповів про дашборд Єдиного реєстру досудового розслідування – візуалізований модуль, який напряму працює ЄРДР. Крім цього, він розвінчав найпоширеніші міфи щодо дашборду.
Тему діяльності НАБУ, САП і ВАКС розкрив Денис Шкаровський, партнер VB Partners. Серед іншого, в роботі НАБУ він виокремив акцент на запобіганні та припиненні корупційних правопорушень тут і зараз, а не на розслідуванні складних і комплексних справ.
За його словами, хоча збільшується кількість кримінальних проваджень (у 2022 році – 456, у 2023-му – 641, а лише за десять місяців 2024 року – 503), що передбачає більшу кількість роботи, водночас збільшилася кількість детективів НАБУ, тому, на думку Дениса Шкаровського, у 2025 році активність НАБУ в цьому напрямі лише зростатиме.
Крім цього, партнер VB Partners розповів, що значна частина підозр (54%), обвинувальних актів (48%) та вироків (39%) стосуються осіб, які не є топчиновниками, керівниками державних підприємств, суддями або держслужбовцями.
Щодо роботи ВАКС, то Денис Шкаровський вказав, що всі справи ВАКС є «винятковими», тому й застава в межах, визначених законом, не є достатньою. Так, найпопулярнішими запобіжними заходами (94% усіх клопотань) є саме тримання під вартою та застава.
Андрій Климосюк, к.ю.н., керівник проєктів Інституту законодавчих ідей, співавтор законопроєкту про криміналізацію порушення та обходу санкцій, виступив із презентацією проєкту. За його словами, в Україні закон про санкції існує вже 10 років, однак досі не встановлена персональна відповідальність за порушення санкцій, зокрема кримінальна.
У законопроєкті пропонується, зокрема, ст. 114-3 про порушення спеціального економічного чи іншого обмежувального заходу (санкції) або умисний обхід санкції викласти в такому вигляді:
«Порушення спеціального економічного чи іншого обмежувального заходу (санкції) або умисний обхід санкції, - карається штрафом від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян або позбавленням волі на строк від двох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років або без такого».
Тетяна Поповська, адвокатка Asters, виступила з темою угод у справах про корупційні кримінальні правопорушення. Вона розповіла, що інститут угод про визнання винуватості є світовим трендом.
Наприклад, у США переважна більшість справ вирішується за угодами: в останньому звіті Американської асоціації юристів ідеться про те, що понад 90% усіх засуджень проходять через визнання провини. Водночас угоди про визнання провини у Великій Британії можуть бути укладеними між прокурорами та звинуваченим на будь-якому етапі судового процесу.
«Зменшення вироку в системі Великої Британії дуже регламентовані: якщо підсудний визнає вину до або під час першого судового засідання, то строк ув’язнення зменшують на третину. Згідно з офіційною статистикою уряду у 70% справ обвинувачені визнають провину, а справа не доходить до суду присяжних», – розповіла адвокатка.
За її словами, в Україні інститут угод виник у 2012 році з прийняттям Кримінального процесуального кодексу. Тетяна Поповська зазначила, що аспект правового регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях корупційного характеру є особливо гострим питанням, оскільки на сьогодні останні застосовують обмежено, зокрема, через відсутність сталої судової практики та якісних положень законодавства.
Суди й докази
Другу сесію, де обговорили питання доказів, модерував Євген Ріяко, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS, заступник голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права.
У фокусі панелі були наступні питання:
- судова практика по НСРД;
- судові експертизи в WCC- провадженнях (практичні нюанси);
- практика ВС щодо оцінки доказів у кримінальному провадженні;
- арешт та скасування арешту криптовалюти;
- НСРД. Поточний стан справ: доказ по справі чи інструмент зловживання?
Євген Панченко, начальник управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України, нагадав, що завданнями кіберполіції є не лише реалізація держполітики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організація та здійснення відповідно до законодавства оперативно-розшукової діяльності, а й попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень. Він розповів, що серед напрямів роботи – оперативний, сервісний, аналітичний, технічний, організаційний, а також креативний складник.
За словами Євгена Панченка, наразі проглядається динамічне зростання всіх технологічних та інформаційних процесів. Так, є понад 1500 справ, пов’язаних із незаконними оборудками з віртуальними активами (від крадіжки в сумі 100 доларів США до виманювання в 1 млн доларів від однієї особи).
Заступниця начальника відділу Київської міської прокуратури Яна Тализіна розповіла про оцінку доказів, отриманих у результаті НРСД. Вона нагадала, що в ст. 246 КПК зазначено, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
Водночас такі дії, передбачені статтями 260-264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269-272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно в кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm, голова Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України, розповів, що правоохоронці використовують нестандартні методи використання НРСД, зокрема в контексті аудіо- та відеоспостереження за особою. Серед таких видів НСРД: контроль за вчиненням злочину, виконання спецзавдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, тиск, таємні зустрічі з правоохоронцями, обмін показів на зменшення розміру застави тощо.
Він наголосив і на проблемах, серед яких – Telegram-канали публікують інформацію про слідчі дії, приватне спілкування, анонсують підозри тощо.
Крім цього, на панелі виступили Андрій Лубенцов, заступник директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, к.ю.н., який розповів про діяльність центру, Світлана Яковлєва, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розповіла, серед іншого, про експертні висновки, зазначивши, що вони не мають наперед визначеного значення для суду, а оцінюються в сукупності з іншими обставинами.
Читайте також: «Андрій Гайченко: Загалом на рік ми проводимо близько 120-130 тисяч експертиз».
Також слово взяв Семен Ханін, к.е.н., адвокат, Заслужений юрист України, керуючий партнер Amber Law Company, який розповів, що на практиці виникає запитання, хто та які судові експертизи може виконувати. Так, у ст. 7 закону «Про судову експертизу» вказано: «Суб’єкти судово-експертної діяльності: судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом».
Водночас до державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Мін’юсту; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи МОЗ України; експертні служби МВС України, Міноборони, СБУ та Державної прикордонної служби України.
Керуючий партнер Amber Law Company розповів, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
«І хоча норми закону та інструкції чіткі – тільки визначені законом державні експертні установи мають право проводити криміналістичні експертизи, але іноді криміналістичні експертизи призначаються до недержавних експертних установ. Щодо цього, окрім відповідного Закону та Інструкції, звертаю увагу на ухвалу ВАКС у справі 991/8027/21 від 29 листопада 2021 року, де також підтверджено висновок, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних експертиз», – сказав він.
На його думку, багато запитань виникає з можливостю залучення фахівців з відповідних галузей знань до проведення експертиз. Згідно із законом «Про судову експертизу» у ст. 9 зазначається: «Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом».
Водночас згідно з Інструкцією «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» п.1.12.: «експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1431/20169, з дотриманням строків проведення експертиз, встановлених пунктом 1.13 цього розділу».
Крім цього, в Інструкції «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» у п. 1 параграфі III вказано: «Обов’язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз».
З цього випливає, на думку Семена Ханіна, що лише державні експертні установи можуть залучати фахівця як судового експерта.
White-Collar Crime
Далі відбулася презентація дослідження Сhambers White-Collar Crime 2024 в Україні (порівняльний аналіз української практики зі світовими трендами). Так, уперше в історії України дослідницька компанія глобального ринку Chambers підготувала огляд практики White-Collar Crime.
Результати дослідження презентував Денис Бугай, партнер-засновник VB Partners, президент Асоціації правників України (2013-2017, 2019-2021), голова Секції адвокатів, юристів юридичних компаній та самозайнятих юристів АПУ. За його словами, до щорічного Сhambers WCC Guide увійшли 40 юрисдикцій – цього року вперше в історії була включена Україна (Trends & Developments, а також Law & Practice).
За словами пана Бугая, видно високу активність НАБУ та САП (хоча падають масштаб та якість): за дев’ять місяців 2024 року було повідомлено про підозру 217 особам, а до суду направлено 99 обвинувальних актів щодо 210 осіб; за 2022-2023 рр. загалом направлено 154 обвинувальних акти.
Щодо діяльності ВАКС, то за десять місяців 2024 року суд постановив 59 вироків, з яких – сім виправдувальних та 24 угоди.
Окремо Денис Бугай торкнувся теми діяльності БЕБ, зазначивши, що в дослідженні зазначається про системні проблеми БЕБ впродовж двох років роботи (низькі результати досліджень, застосування «силових» методів слідства замість аналітичних, відсутність нових кадрів тощо).
Щодо цифр і БЕБ, то за дев’ять місяців 2024 року було зареєстровано майже стільки ж проваджень (1661), як за 2023-й рік (1752). Водночас зареєстровано на 50 проваджень за ст. 191 КК більше (256), ніж минулого року (208), а кількість проваджень за несплату податків збільшується (599 проваджень, у 2023 році – 697).
Також партнер-засновник VB Partners розповів, що Україна є стороною близько 100 договорів про МПД у кримінальних справах: не лише збільшується кількість запитів, а й розширюється географія співпраці. Крім цього, в дослідженні зазначається про збільшення запитів про екстрадицію: у 2023 році було 150 запитів, а в січні-вересні 2024 року – 167.
Денис Бугай також розповів, що повномасштабна війна значно впливає на розвиток практики, а поряд з антикорупційними настроями поглибився запит суспільства на справедливість.
Запобіжні заходи
Модератором третьої сесії на тему: «Запобіжні заходи та строки» був Сергій Бойко, радник VB PARTNERS, член Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права.
У фокусі панелі учасники розглянули такі питання:
- розумний розмір застави та огляд ситуації із застосуванням застави в кримінальних справах;
- строки досудового розслідування, строки у фактових провадженнях та закриття кримінальних проваджень за розумними строками за допомогою слідчого судді;
- проблемні питання збору доказів після завершення досудового розслідування (проведення слідчих дій);
- строки досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях, відомості про котрі було внесено до ЄРДР як до 16.03.2018, так і після цієї дати;
- питання процесуальних строків при зупиненні та відновленні розслідування;
- проблемні питання дотримання строків досудового розслідування в антикорупційних розслідуваннях.
Олександр Ружицький, партнер EVERLEGAL, розповів, як визначає максимальну суму застави КПК. Так, у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК вказано, що йдеться про до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2024 рік це 908 400 грн). Водночас у виключних випадках застава може бути призначена в розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Серед обставин, за його словами, що враховуються при обранні запобіжного заходу: вагомість доказів, тяжкість покарання, вік та стан здоров’я, соціальні зв’язки, наявність роботи/навчання, репутація, майновий стан, судимості, інші підозри тощо.
Станіслав Борис, керуючий партнер АО «Відар», заступник голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, торкнувся питання історії імплементації та скасування «правок Лозового», вказавши, що з метою запобігання тиску правоохоронців на бізнес було запроваджено строки у фактових кримінальних провадженнях.
Так, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) шість місяців – у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
2) 12 місяців – у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) 18 місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу в LA Law Firm Марина Мкртичева торкнулася питання строків, вказавши, що швидкість законодавчих змін вносить корективи до правил обрахунку строків, що може мати вирішальне значення для справи клієнта, тому заслуговує особливої уваги зі сторони адвокатів.
На її думку, адвокати мають широкий арсенал засобів та інструментів, які вони можуть застосовувати задля належного реагування на порушення строків досудового розслідування. Водночас вона вказала про відсутність єдиного підходу до правил обрахунку строків у судовій практиці внаслідок недостатньої якості закону (порушення принципу правової визначеності), а суди нижчих інстанцій не дотримуються правових висновків Верховного Суду.
Також на панелі виступили Олег Ткаченко, суддя Вищого антикорупційного суду, Сергій Фомін, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Андрій Касьян, прокурор третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, та Микола Мягков, керівник кримінальної практики AZONES.
Кримінальне провадження
Модератором четвертої сесії на тему: «Кримінальні провадження з міжнародним елементом» був Андрій Фортуненко, партнер, голова практики захисту бізнесу Avellum, член Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права.
У фокусі панелі учасники обговорили такі питання:
- заочний арешт, нові тренди та судова практика;
- розслідування In absentia;
- екстрадиція під час воєнного стану;
- тенденції міжнародного розшуку та функціонування Інтерполу;
- збирання доказів через механізми міжнародної правової допомоги.
На панелі виступили:
- Віктор Ногачевський, суддя Вищого антикорупційного суду;
- Валерій Жидков, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора;
- Артем Крикун-Труш, партнер, керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань юридичної компанії Міллер, адвокат№
- Анастасія Діденко, радниця, керівниця практики Anti-corruption and Compliance Юридичної групи LCF;
- Бен Кейт, радник, адвокат у сфері міжнародного права, екстрадиції, імміграції та прав людини IHR Advisors (виступив онлайн).