«За останні кілька років система юстиції зазнала значних змін, проте залишилася перевантаженою, адже за 2019-2020 рр. було зареєстровано 2 млн 300 тис. кримінальних справ. Серед актуальних питань можна виділити запуск роботи Бюро економічної безпеки, вирішення проблеми кіберзлочинності, прийняття нового КК України, захист прав адвокатів у зв’язку з реалізацією своїх професійних обов’язків, відновне правосуддя та захист прав журналістів», – виступила з вітальним словом Анна Огренчук, президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group. Перший день VIIІ Конференції з кримінального права та процесу, організований Асоціацією правників України, розпочався 11.11.2021 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Внутрішня «кухня» кримінальної практики
Модератором першої сесії виступила Злата Симоненко, радниця Sayenko Kharenko.
На ключові тренди практики White-collar crime звернув увагу Сергій Гребенюк, партнер Asters. Він виділив тенденції росту ринку послуг, зростання кількості експертних компаній, стартапів у цій сфері, підтримки освіти спеціалістів, збільшення кількості й складності справ у сфері ІТ та кримінального права. «Збільшується кількість справ, пов’язаних з кібербезпекою. Наприклад, створюється фіктивний сайт клієнта, ведеться переписка, стягуються кошти з клієнтів. У такій ситуації варто не тільки зупинити злочинні дії, але й знайти таких шахраїв, що наразі складно. Також ми спостерігаємо сплеск справ, пов’язаних з податковою поліцією, та зростання кількості справ з іноземним елементом, особливо у сфері відмивання коштів. Наприклад, арештовують рахунки клієнта і перекривають доступ до розміщених на цих рахунках коштів. У нас найчастіше виникають справи в юрисдикції Швейцарії, Франції та Польщі. З цих країн Польща має найскладнішу юрисдикцію, адже питання може вирішуватися роками», – зазначив спікер, додавши, що з огляду на активну роботу РНБО, очікується збільшення кількості санкційних кейсів.
Сергій Смірнов, партнер Sayenko Kharenko, розкрив питання інформаційного супроводу в кримінальних справах: «Важливо побудувати стратегію захисту інтересів клієнта не тільки з юридичного аспекту, але й використовувати інші стратегії (приміром, інформаційного забезпечення чи GR). У нас чимало компаній-клієнтів, які «чутливі» до проведення пресконференцій, публічності, медійності тощо. Також іноземних клієнтів достатньо важко переконати в необхідності вчинити такі дії в певних категоріях справ. Однак якщо ми говоримо про ситуацію, коли всі юридичні засоби захисту вже були використані, але не принесли результату, то виникають дискусії щодо виходу в публічну площину». Спікер на прикладі кейсу мережі гіпермаркетів «АШАН» продемонстрував необхідність висвітлення позиції клієнта. Водночас він наголосив, що перед виходом у публічну площину потрібно детально вивчити всі ризики, наслідки та дослідити потребу в публічності.
Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, серед ключових трендів практики White-collar crime виділив зростання обсягів ринку, комплексність практики та глибини кейсів, тобто підвищення складності справ, покращення якості роботи правоохоронних органів, приєднання України до глобальної європейської спільноти та зростання конкуренції на ринку. Також він надав поради, як стати конкурентоздатним на ринку:
- Спеціалізація – потрібно спеціалізуватися навіть всередині галузі кримінального права, обрати свою нішу. «Ми обрали практику White-collar crime для бізнесу та практику Anticorruption. Також плануємо працювати з питаннями кіберзлочинності та кібербезпеки», – зазначив Денис Бугай.
- Експертиза та команда – не можна сьогодні буди конкурентоздатним, користуючись тільки КК України чи КПК України. Ринок вимагає постійного розвитку експертизи.
- Маркетинг – адвокат з кримінального права повинен виходити за межі класичної практики просування своїх послуг. «Якщо ти хочеш бути на ринку, то у тебе має бути розвинена BD-політика, має бути проактивний підхід. Кожен партнер повинен до цього долучатися і водночас має бути залучена професійна команда, яка над цим працюватиме. Потрібно створити ефективний тандем», – наголосив спікер.
- Networking – це працює, коли клієнт приходить через рекомендації або публічність у мережах. Проте в медійності необхідно доносити суть та зміст роботи, а не тільки скандальність справи.
Денис Бугай продемонстрував BD-інструменти, які використовує VB PARTNERS:
- Рейтинги. «Рейтинг – це соціальний доказ того, що ти існуєш. Це певний орієнтир, це потенційне партнерство, особливо з іноземними компаніями. Крім того, це HR- інструмент, адже перебування в рейтингах приваблює молодих спеціалістів», – прокоментував спікер.
Кирило Кролевецький, керівник АО «Кролевецький та партнери», з позиції регіональної фірми назвав такі критерії конкурентоспроможності: підбір збалансованої команди (наявність у команді лідера), можливість залучення юристів з різних практик (перевага універсальних юридичних компаній), налагоджений процес внутрішньої комунікації та інформаційного обміну, націленість на результат та висвітлення позитивних кейсів з фокусом на цільову аудиторію. Також спікер окреслив підходи до просування своїх послуг: розширення компетенцій та спроможності команди, крос-продажі з інших практик, розширення взаємодії з національними компаніями, заходи з підвищення впізнаваності бренду, заходи з інформування щодо успішних кейсів. «Що стосується трендів кримінальної практики на 2021-2022 рр., то ми вважаємо, що збережеться актуальність кейсів, пов’язаних з бюджетними організаціями та держпідприємствами, збільшиться кількість розслідувань у сфері екології та землекористування, активізуються органи прокуратури, ДБР та поліція у сфері податкових правовідносин, запуститься робота БЕБ та виникнуть ризики для бенефіціарів бізнесу в результаті законодавчих змін і практик, а саме декларування КБВ, питання субсидіарної відповідальності в межах процедур банкрутства, безподаткова ліквідація іноземних компаній, «податкова амністія», – зазначив Кирило Кролевецький.
Керуючий партнер ЮФ «Марусяк і партнери» Володимир Марусяк до критеріїв конкурентоспроможності відніс збільшення кількості осіб, які отримали свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, вони перебирають клієнтів і своєю непрофесійністю спотворюють уявлення про роботу адвоката, а також суттєва нестача якісних кадрів. «У питанні пошуку клієнтів на регіональному рівні зазвичай діє правило «сарафанного радіо». Інші маркетингові заходи по суті тільки нагадують про існування фірми. Окрім того, 90% фізичних осіб звертаються до юристів, коли вже є відкрита справа, а от якщо говорити про юридичних осіб, то бізнес частіше діє на випередження», – повідомив доповідач.
Володимир Марусяк виділив три види інформаційного супроводу справи: піар адвоката, піар клієнта, а також як елемент захисту, коли необхідна публічна позиція сторони провадження. «В нашому регіоні компанії, як правило, мають 2-3 практики, а вузькою спеціалізацією займаються адвокати з індивідуальної практики. Тому нам простіше мати постійного регіонального партнера, ніж масштабувати свої офіси по Україні», – прокоментував він тренди кримінальної практики на регіональному рівні.
Короткий огляд ключових позицій ЄСПЛ
Зі спеціальною доповіддю виступив Володимир Боряк, адвокат Asters, юрист Секретаріату ЄСПЛ у 2014-2015 рр., 2017-2020 рр. Він виділив основні статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що використовуються на практиці в кримінальному процесі як на стадії досудового розслідування, так і за результатами судового розгляду по суті.
Наприклад, ст. 3 Конвенції стосується умов тримання під вартою. Знаковою щодо цього питання є справа «Сукачов проти України». У справі «Грубник проти України» порушується ст. 5-1 Конвенції, в якій йдеться про незаконний арешт. «У цій справі ЄСПЛ звернув увагу на незадокументоване затримання та незаконне затримання за ст. 208 КПК. Адже затримання громадянина Грубника відбулося майже через місяць після теракту (вибуху біля будівлі СБУ в Одесі)», – зазначив спікер. Порушення ст. 5-2 Конвенції ЄСПЛ визначив у справі «Луценко проти України». В цьому випадку мова йде про неповідомлення про причини арешту. «Ст. 5-3 говорить про надмірні строки тримання під вартою. У справі «Харченко проти України» Суд зазначив про порушення розумних строків тримання під вартою. Проблема полягала в тому, що правоохоронці не аналізували ризики, підстави затримання особи та розвиток ситуації. Надмірна тривалість затримання також зазначена у справі «Корбан проти України», – зауважив Володимир Боряк.
Також ЄСПЛ часто вказує на порушення ст. 5-4 (оскарження рішення про тримання під вартою в розумні строки), ст. 6 (право на справедливий суд, справа «Янукович проти України»), ст. 8 (обшуки), ст. 1 протоколу №1 (незаконне або непропорційне утримання майна, що призвело, приміром, до його знищення або невиконання судового рішення про повернення арештованого майна) та правило 39 (тимчасові заходи). «Правило 39 застосовується тоді, коли є ризик для життя і здоров’я людини. За цієї статтею ЄСПЛ може зобов’язати або заборонити державі вчиняти певні дії. Наприклад, зараз розглядається справа, в якій ЄСПЛ заборонив Україні здійснювати екстрадицію громадянина США до Америки, тому що йому там загрожує довічне позбавлення волі», – повідомив спікер.
Зловживання процесуальними правами. Захист професійних прав та гарантій
Модерувала другу сесію Тетяна Огнев'юк, голова Правління Правничої Асоціації «ДОБРОСУД», адвокатка.
Олександра Яновська, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зауважила, що змагальність процесу створюють сторони. Складність у підтримці судом змагальності виникає тоді, коли учасники процесу формально дотримуються закону, але де факто діють всупереч меті процесу і правам, які були надані учасникам процесу. «У суддів все ж таки мало засобів впливу на такі діяння, особливо у кримінальному судочинстві. КПК відстає від інших процесуальних кодексів. Проте поняття зловживання правами є не тільки в нашій правовій системі. Наприклад, це прописано в Європейській конвенції, на яку можна посилатися під час захисту своїх прав. Один з інструментів, який також застосовуватимуть суди, зазначений у Постанові ВП ВС від 14.06.2021 р. Документ визначає, що суд має процесуальні повноваження на видачу постанов, які не вирішують справу по суті, але встановлюють та вказують на порушення закону. Це своєрідна реанімація окремих ухвал», – зазначила суддя.
Юлія Тарасюк, начальниця Другого відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури, окреслила зловживання процесуальними правами, які здійснюються як у процесі досудового розслідування, так і під час судового розгляду. Сторона захисту зловживає своїми правами найчастіше використовуючи такі способи: затягування строків шляхом заявлення відводів, фіктивна необізнаність про проведення судового розгляду або слідчих дій, симулювання хвороби, відмова підозрюваного від захисника, подання клопотань кількома захисниками з певною періодичністю, агресивна поведінка під час проведення слідчих дій та судових засідань. Сторона обвинувачення, зловживаючи правами, замість проведення одного обшуку, може проводити декілька, подавати необґрунтовані клопотання, застосовувати без потреби кайданки тощо.
«Наслідки зловживань процесуальними правами сторін, як правило, позначаються на підозрюваній особі. Адже в результаті таких порушень суд може прийняти рішення не на користь особи, може виникнути адекватна/неадекватна поведінка реагування сторони обвинувачення, усвідомлення підозрюваним свого обману стороною захисту. Проте існують шляхи боротьби зі зловживанням сторонами повноваженнями. Це завдання репутаційної шкоди, звернення до дисциплінарних комісій та слідчого судді, констатація Верховним Судом факту порушення, застосування внесених змін до ст. 290 КПК», – наголосила спікерка.
Євген Гілін, старший партнер АО «Жованник і партнери», розповів про злочини, потерпілою стороною яких стало його Адвокатське об’єднання (був здійснений розбійний напад) та безпосередньо він (підпалили його автомобіль). Тому доповідач звернув увагу на маргінальність як криміногенний фактор. Мова йде про діяльність поза системою, за межами законів і правил, загрозу стабільності й безпеці соціуму та правопорядку, заперечення нормам культури та моралі, створення сприятливого середовища для поширення злочинності. «В таких умовах потрібно об’єднувати зусилля юридичної спільноти задля боротьби з подібними ситуаціями, особливо на фоні низького рівня розслідування справ правоохоронними органами», – підкреслив Євген Гілін. За даними Офісу Генерального прокурора, спікер окреслив статистику злочинів проти правосуддя: зареєстровано справ – 7319, закрито – 3903, направлено до суду – 1877. Щодо злочинів проти адвокатів, то зареєстровано – 136, закрито – 64, направлено до суду – 1.
Правозахисниця, голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук звернула увагу на переслідування адвокатів в окупованому Криму: «У 2014 р. з окупацією Криму і незаконним поширенням російської юрисдикції розгорнувся механізм репресій та переслідування. Юристи повинні були або насильно прийняти громадянство Росії та скласти кваліфікаційні іспити, або виїхати з цієї території, адже такі спеціалісти автоматично «викидалися» з професії. Юристи в Криму часто працюють pro bono з особами, які піддаються політичним переслідуванням. Під час такої роботи захисник має бути готовим до втрати частини клієнтів, які бояться за свою репутацію, а також до ризиків, яких вони можуть зазнати».
Також спікерка зазначила, що окупований Крим відокремлений від світу, тому немає можливості звернення до міжнародних організацій за захистом своїх прав. Щодо юристів часто застосовуються такі протиправні способи: залякування, так звані профілактичні бесіди, напади на офіси адвокатів, погрози у відкритті проти адвокатів кримінальних справ у зв’язку з посиланням на Женевську конвенцію та міжнародні стандарти. Окрім того, переслідування здійснюється юридичними механізмами: недопуск адвокатів до клієнтів, прослуховування та незаконне стеження, порушення адвокатської таємниці, ототожнення професійної роботи та екстремістської діяльності.
