В 7ААС розповіли про особливості здіснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних питаннях.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Логічним завершенням розгляду справи є ухвалення судового рішення, яке повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Читайте також: "Отримання електронної кореспонденції від суду: важливі питання"
Згідно з нормами чинного законодавства, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадах, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами. Наслідком невиконання невиконання судового рішення є притягнення до відповідальності, яка встановлена законом.
Законодавець залишає за судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, право встановлення судового контролю за виконанням судових рішень шляхом встановлення строку на подання суб’єктом владних повноважень (не на користь якого ухвалено рішення) звіту про виконання судового рішення.
У частина 2 статті 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (45 400 грн до 90 800 грн). Половина суми такого штрафу стягується на користь позивача, інша половина – до Державного бюджету України.
Питання щодо накладення штрафу може бути вирішено як за клопотанням позивача, так і за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Варто звернути увагу, що ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до Державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
При цьому сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. А вже повторне невиконання цього обов’язку призводить до накладення нового штрафу, але розмір його збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.