Питання використання сучасних технологій комунікації в цивільному процесі набуло актуальності як ніколи. Адже війна спричинила багато викликів для судової системи. Цивільний процесуальний кодекс України не охоплює всіх проблемних питань, які мають з’ясовувати учасники процесу в умовах війни, тож значне коло питань доводиться вирішувати, здійснюючи фактичну процесуальну діяльність, самим судам.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З огляду на зміст ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, що діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Зосереджую увагу на рішенні Ради суддів України № 23 від 05.08.2022, згідно з яким встановлено вважати рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану, які були опубліковані 02.03.2022 на сайті Ради суддів України, такими, що відображають офіційну позицію Ради суддів України щодо організації роботи судів.
Зважаючи на це рішення, необхідно роз’яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із воєнними діями та можливість розгляду справ у режимі відеоконференції. Подібну позицію викладено і в рішенні Великої Палати Верховного Суду (ВПВС) від 09.06.2022 у справі № 910/10427/19, в якому зазначено наступне: «Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою».
Окрім цього, ВПВС дійшла висновку, що: «Участь представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції дасть змогу дослідити й оцінити доводи касаційної скарги без порушення засад судочинства та водночас не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров’ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України». Натомість доволі часто використання IT-технологій у цивільному судочинстві унеможливлюється відсутністю у багатьох учасників базових умов (інтернету, мікрофонів тощо).
У контексті теми статті зосереджуємо увагу на наказі Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 «Про затвердження Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі». Відтепер надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Слід наголосити, що текст виклику повинен мати чітку структуру, яка наводиться у додатках до порядку.
Викладене вище засвідчує факт застосування сучасних технологій комунікації в цивільному процесі. Натомість залишається необхідність внесення відповідних змін до Цивільного процесуального кодексу, що сприятиме чіткій конкретизації та зменшенню ризику виникнення суперечностей між різними нормативно-правовими актами, якими регулюється порядок здійснення судочинства в умовах воєнного стану.