Перш ніж сідати за кермо юридичної фірми, варто замислитися над тим, чи насправді потрібно це робити. Адже статус керівника та повну незалежність можна отримати через партнерство, менеджерську посаду або індивідуальну практику. До того ж, перед тим як стати керуючим партнером, бажано набути відповідного досвіду. Це надасть розуміння себе та своїх прагнень. Допоможе відчути власний стиль менеджменту та побудови відносин. Не дасть забути, як сприймається фірма та професія на різних етапах кар’єри.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За кермо AGA Partners я сіла у 2005 р., маючи досвід стажера юридичної фірми, помічника адвоката в класичному адвокатському бюро, старшого юриста в одній з найкращих та найвідоміших на той момент юридичних фірм, самозайнятого адвоката – вільного мисливця та директора департаменту великої національної фірми. Крім того, приблизно місяць я встигла попрацювати інхаусом, однак зрозумівши, що це точно не моє, пішла раніше закінчення випробувального терміну. Загалом, мій професійний досвід – 9 років. У 28 років я маю свою фірму.
Перше, що необхідно зрозуміти, що фірма – це саме те, що тобі потрібно. Слід розуміти, що ти готовий. Це справа твого життя, місія. Відтепер фірма є частиною життя. Все, що тут відбувається (як ти поводиш себе з колективом, партнерами та клієнтами), визначає тебе так само, як визначає поводження у сім’ї та з друзями. Відповідальність, яку ти береш за фірму, має приносити задоволення і не викликати жодного сумніву. Це як мати дитину – як би не було важко, кинути – не варіант. Без цього весь подальший шлях просто неможливий. До речі, я вважаю, що немає різниці, засновуєш ти фірму чи приймаєш її. Коли кермо у твоїх руках – все залежить від тебе. Зрештою, відповідальний за все лише ти.
Друге, про що, на мою думку, завжди повинен пам’ятати керуючий партнер, – це формула «спочатку люди, потім бізнес». Це мій особистий підхід до справ. Для мене важливо, з ким я працюю, як ми це робимо, на кого ми працюємо. Здорова, доброзичлива, тепла атмосфера в офісі – це те, без чого я не уявляю нашу фірму. Чесність та прозорість у стосунках дуже важливі. У нас розвинені горизонтальні зв’язки, коли всі можуть вільно спілкуватися з усіма, коли відсутня військова ієрархія. Ще один момент – ми ніколи не будемо працювати з клієнтом, який поводить себе не гідно стосовно будь-кого з наших людей.
Третє – вчись, керуючий партнер, вчись! Навколо є чимало інформації щодо керування бізнесом, але не тільки. Література, консультанти, тренінги, будь-які нові знання, навіть мистецтво! Потрібно бути відкритим до світу, відчувати його пульсацію. Без цього не буває ідей, інновацій, проривів. Ці інформаційні потоки необхідно пропускати через себе та переосмислювати. Не факт, що хтось подарує чарівний рецепт, який допоможе миттєво розвинути фірму, або навчить всього та вирішить проблеми. Однак якщо постійно знаходитися в інформаційному полі, то мозок стає набагато швидшим та винахідливішим.
Четверте – слід визначитися, куди та як ми йдемо. Цілі, стратегія і тактика. Цікаво, що з часом все це може діаметрально змінюватися. Життя, досвід, бажання партнерів та юристів вносять накладають певний відбиток на цей процес. Проте він має бути повністю контрольованим та максимально виваженим. Це відповідальність керуючого партнера, адже кермо в твоїх руках і саме ти його повертаєш.
П’яте – необхідно самому собі чесно відповісти на питання про те, ким ти хочеш бути (керівником чи лідером). Хто такий лідер? Це слушне запитання. Лідер – це затерте слово, яке перетворилося на банальне кліше, але іншого влучного слова не маємо.
Філософія лідера відмінна від філософії керівника. Перша відмінність полягає у тому, що лідерство потрібно доводити. За нього варто боротися, його можна втратити, віддалившись від тих, з ким працюєш, оточивши себе свитою, втративши гостроту зору. Я не можу сказати, яка з систем краще – керівник чи лідер. Проте я можу констатувати, що в системі «керівник» втрата пассіонаріїв є неминучою. Однак така система – частина нашої суспільної та юридичної традиції. Ми знаємо чимало успішних фірм з такою структурою.
Загалом, перефразуючи Льва Толстого, можу сказати, що кожна щаслива фірма – щаслива по-своєму. Я бачила абсолютно різні моделі керування, за яких юридичний бізнес приносить прибуток, якщо ми ставимо саме прибуток за критерій успішності, адже інший універсальний критерій важко погодити. Єдина незмінна річ – це відповідальність за все.
Якщо ми вже взяли аналогію з кермом, то це як водити автомобіль. Можна знати правила, можна не знати. Можна виконувати їх, а можна не заморочуватися такою дрібницею. Можна мчати підрізаючи всіх та збирати щирі пропозиції проведення дозвілля чи епітети від інших учасників руху. На певному відрізку такий водій випередить інших, але він ризикує як правами, так і автомобілем. Можна попросити кума дати мигалку та гучномовець і вимагати поступитися дорогою. Більшість поступиться, адже всі знать, хто там кум. Проте куми змінюються. І біда в тому, що змінюються вони раптово. Можна сідати за кермо не приходячи до тями роками, а якщо поліція спіймає і відбере права – просто купити їх.
Існує безліч варіантів. Головне – розуміти, що в твоєму авто є кілька людей. Якщо всі згодні, то кермуй так, як хочеш. На те вона і є – команда однодумців.