Минулий 2016 р. ознаменувався значними пертурбаціями в системі виконавчого провадження. Урядом були внесені зміни до чинних положень законодавства про виконавче провадження (змінено строки, підстави здійснення окремих виконавчих дій тощо), а також впроваджені нововведення на кшталт інституту приватних виконавців, авансування виконавчого провадження та ін. Зазначені зміни не оминули стороною і процедуру визначення вартості та оцінки майна боржника у виконавчому провадженні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За старим законом
Так, до набуття чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. порядок визначення вартості та оцінки майна боржника регулювався ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. з усіма наступними змінами та доповненнями. Визначення вартості майна боржника проводилося державним виконавцем за ринковими цінами, що діяли на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучав суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Якщо державному виконавцю складно було визначити вартість майна (окремих предметів) або якщо боржник чи стягувач заперечував проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, останній залучав суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності (суб'єкта господарювання) несла сторона, яка оскаржувалавартість майна, визначену державним виконавцем.
Позитивні зміни
До ст. 57 нового Закону України «Про виконавче провадження», яка наразі регулює зазначені правовідносини, законодавець додав пункт, відповідно до якого визначення вартості майна боржника здійснюється, насамперед, за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Лише у тому випадку, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Таким чином, новим законодавством передбачається можливість сторін виконавчого провадження самостійно визначити вартість майна, на яке відбуватиметься стягнення. Безперечно, ця новела є позитивною, оскільки надає сторонам виконавчого провадження можливість уникнути витрат на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності та скоротити загальний строк виконання рішення. Щодо строків складення звіту про оцінку майна, то новим Законом встановлено, що звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Згідно з положеннями ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», який втратив чинність, після проведення оцінки майна державний виконавець повідомляв сторони виконавчого провадження про результати визначення вартості чи оцінки майна. Якщо сторони не погоджувалися з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мали право подати державному виконавцю заперечення у 10-денний строк з дня надходження повідомлення про оцінку. В такому випадку державний виконавець мав призначити рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несла сторона, яка заперечувала проти результатів оцінки. Лише в разі незгоди з оцінкою майна, визначеною після рецензування звіту, сторони отримували право оскаржити звіт про оцінку майна безпосередньо до суду. Механізм оскарження звіту про оцінку майна був достатньо затратним, оскільки час та кошти сторони, яка була з ним не згодна, витрачалися спочатку на рецензування цього звіту, а вже потім на його судове оскарження.
З нового Закону положення про рецензування звіту про оцінку майна вилучено, а сторонам надано можливість оскаржити звіт лише в судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна.
Крім того, положеннями нового законодавства,на відміну від чинного раніше, встановлено строк, протягом якого державний виконавець зобов’язаний повідомити сторони виконавчого провадження про результати визначення вартості чи оцінки майна, а саме: не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання ним звіту про оцінку.
Щодо питання чинності звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні, то положення про його дійсність протягом 6-ти місяців від дня підписання суб’єктом оціночної діяльності та обов’язок провести оцінку повторно після закінчення зазначеного строку збереглися і в новому законі. Однак законодавець додав пункт, яким встановлено, що у випадку, коли строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Таким чином, зміни процедури визначення вартості та оцінки майна боржника можна охарактеризувати як позитивні та спрямовані на прискорення реалізації виконавчих дій. Залишається сподіватися, що всі нововведення матимуть ефективне втілення на практиці та позитивно вплинуть на результативність роботи державних виконавців.