Право громадян України на участь у референдумі закріплене та гарантується Конституцією України (ст. 38, 70). На жаль, дотепер практичну сторону цього питання український законодавець не врегулював. Попередній Закон про всеукраїнський референдум від 2012 р., що регулював процедурні питання організації всеукраїнського референдуму, було визнано неконституційним 26.04.2018 р., тож фактично скористатись своїм конституційним правом на участь у референдумі українці досі не могли.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
26 січня 2021 р. Верховна Рада України прийняла у другому читанні президентський Закон «Про всеукраїнський референдум» (далі — Закон). Слід зазначити, що його прийняття відіграє важливу роль для залучення українців до прийняття важливих для країни рішень.
Закон визначає правові засади здійснення народного волевиявлення через всеукраїнський референдум, його організацію та порядок проведення. На всеукраїнський референдум дозволено виносити лише одне питання, відповідь на яке може бути «так» або «ні». Можливість ініціювати проведення всеукраїнського референдуму матимуть Президент України, Верховна Рада України, а також народ України за власною ініціативою
Відповідно до ст. 3 Закону, предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання:
1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України;
2) загальнодержавного значення;
3) про зміну території України;
4) про втрату чинності законом України або окремими його положеннями.
Закон передбачає, що результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі з предметів, передбачених згаданими п. 1, 3 та 4, не потребують додаткового затвердження будь-яким органом державної влади та є обов'язковими. У свою чергу, результати всеукраїнського референдуму щодо питань загальнодержавного значення потребують обов’язкового розгляду державними органами у порядку, визначеному Конституцією та Законами України.
Таким чином, всеукраїнський референдум частково може доповнювати функції українського парламенту. На референдум за народної ініціативи може бути винесене питання прийняття певного закону. Фактично для проведення референдуму ініціативна група має підготувати законопроект, за прийняття якого і голосуватимуть на референдумі. Пізніше такий проєкт має пройти розгляд профільними комітетами, перше читання, можливі правки, прийняття, підписання Президентом і лише після цього стане Законом.
Звичайно, сама можливість винесення питання прийняття закону на всеукраїнський референдум носить більше політичний характер, ніж юридичний. Виникає питання: хто ж насправді нестиме відповідальність за прийнятий закон — народ чи парламент? А у разі неприйняття закону Верховною Радою України, чи не буде це сприйматись як ігнорування волевиявлення народу?
Водночас процедура скасування чинних законів або їх окремих частин стане можливою. Для уникнення «зловживань» законодавець встановив часові обмеження щодо винесення одного і того ж питання на всеукраїнський референдум. Так, новий референдум щодо питання, яке підтримали на попередньому референдумі, можливий лише через 3 роки з моменту рішення, а щодо питання, яке не підтримали — через рік.
Законом передбачена можливість електронного голосування на всеукраїнському референдумі. Український законодавець додав положення щодо організації та проведення електронного голосування «на перспективу», оскільки вони набудуть чинності з дня набрання чинності окремим спеціальним законом щодо застосування інноваційних технологій з електронного (машинного) голосування. Наразі говорити про можливу загрозу безпеці України через проведення електронного голосування недоцільно, адже для визначення загроз слід комплексно розглядати Закон про референдум разом із Законом про електронне голосування. Насамперед слід приділити якісну увагу розробці законодавства у сфері електронного голосування та підготовці його технічної частини.
Слід зазначити, що у Сполучених Штатах Америки та європейських країнах вже давно використовують технології електронного голосування. Таке голосування може проводитися через спеціальні електронні носії на виборчих дільницях або в мережі інтернет. Тому вважаємо, що положення Закону про електронне голосування є адекватною реакцією законодавця на сучасні реалії.