1. Що це за процедура: основні положення
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
21 жовтня 2019 р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який, серед інших нововведень, запровадив в Україні інститут так званого споживчого банкрутства - банкрутства фізичних осіб. На відміну від юридичних осіб, визнання фізособи банкрутом є крайнім заходом.
Метою законодавця при введенні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі-боржнику реструктурувати свої боргові зобов’язання та перевести їх з іноземної у національну валюту України для унеможливлення негайної реалізації житла фізичних осіб, переданого в іпотеку банкам за валютними кредитами.
Щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація або погашення боргів боржника. Кодекс України з процедур банкрутства визначає реструктуризацію боргів боржника як судову процедуру у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації.
2. Як це працює: процедура
а) Звернення боржника до суду
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (сьогодні це 150 тис. грн);
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж 2 місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). При цьому до складу грошових вимог, у т.ч. щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
За наявності зазначених вище підстав боржником подається заява до господарського суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Провадження у справі може бути відкрите лише за заявою боржника.
Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця. Ч. 1, 2, 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Положеннями книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються найменування суду, інформація про боржника, виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду, та перелік додатків. Кодекс визначає перелік документів, які мають бути додані боржником до заяви:
- довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
- документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу ФОП;
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), інформації про кожного кредитора, суми грошових вимог (загальну суму заборгованості, суму заборгованості за основним зобов’язанням та суму неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно з законом або договором;
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням його місцезнаходження або зберігання;
- копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно з законом або договором;
- копії документів про вчинені боржником протягом року до дня подання заяви правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- відомості про всі наявні рахунки боржника (у т.ч. депозитні), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, суми грошових коштів на таких рахунках;
- копія трудової книжки (за наявності);
- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за 3 місяці виконання повноважень;
- інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
- інші документи, що підтверджують наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації).
б) Розгляд судом заяви
У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше 5 днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначаються дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали, та прізвища, ім’я, по батькові арбітражних керуючих, визначених автоматизованим відбором для призначення керуючого реструктуризацією. При цьому суд має право вирішити питання про зобов’язання заявника, боржника та інших осіб подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі, або про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику відчужувати майно.
Наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку визначається судом з урахуванням заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов’язанням строк або в майбутньому).
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з’ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов’язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про відкриття провадження або відмову у відкритті. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника набирає законної сили з моменту її постановлення і є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Окрім того, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному Кодексом.
Кодексом визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:
- з моменту відкриття провадження пред’явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише у межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом;
- арешт майна боржника та інші обмеження щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;
- припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника;
- здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом;
- вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів;
- строк виконання всіх грошових зобов’язань боржника вважається таким, що настав;
- будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому Кодексом.
в) План реструктуризації боргів
Після цього розробляється план реструктуризації боргів боржника (далі - план) з метою відновлення його платоспроможності. У плані реструктуризації зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у т.ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні).
План реструктуризації боргів може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т.ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов’язань, у т.ч. розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов’язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Задоволення вимог кредиторів здійснюється арбітражним керуючим пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно з затвердженим судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній Кодексом.
Особа, яка виявила бажання взяти участь у плані реструктуризації боргів боржника як поручитель (гарант), має право брати участь в обговоренні умов такої реструктуризації.
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати 5 років. У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану не може перевищувати 10 років. За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80% вимог кредиторів господарський суд може продовжити строк виконання плану понад граничний строк.
Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску та інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. План реструктуризації затверджується господарським судом лише після повного погашення таких боргів (якщо така заборгованість існує). Податковий борг, що виник протягом 3 років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації.
г) Затвердження плану
Керуючий реструктуризацією протягом 3 днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану, до якої додаються сам план, протокол засідання зборів кредиторів, письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану (за наявності).
Заява має бути розглянута судом протягом 10 днів з дня її отримання. Про дату розгляду суд повідомляє боржника, кредиторів, керуючого реструктуризацією, а також третіх осіб, якщо план реструктуризації передбачає виконання зобов’язань боржника такими особами. Господарський суд заслуховує кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану. Явка кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів, а також третіх осіб, якщо план реструктуризації передбачає виконання зобов’язань боржника такими особами, обов’язкова. У разі відсутності зазначених кредиторів суд призначає нове засідання для затвердження плану. Повторна неявка в судове засідання таких кредиторів не перешкоджає розгляду справи. Неявка в судове засідання належно повідомлених про таке засідання боржника, кредиторів, які схвалили план реструктуризації боргів, або керуючого реструктуризацією не перешкоджає розгляду справи.
Господарський суд зобов’язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником.
За вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора суд має право змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого ст. 124 Кодексу).
Якщо протягом 3 місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
План реструктуризації боргів набирає чинності з дня його затвердження судом і є обов’язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження плану судом вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені у плані. Протягом дії плану реструктуризації боргів боржник повинен повідомляти кредиторів, включених до плану, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у т.ч. придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.
З дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану. Затвердження господарським судом плану реструктуризації боргів може бути підставою для переукладення цивільно-правових договорів боржника з новими умовами їх виконання.
У разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника. У разі задоволення судом одного з таких клопотань вимоги кредиторів, які мали бути прощені (списані) на умовах плану реструктуризації боргів, відновлюються в повному обсязі.
Не пізніше 5 днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боржник зобов’язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану, звіт про його виконання. До звіту додаються докази задоволення вимог кредиторів згідно з планом.
Господарський суд у 5-денний строк після отримання звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, але не пізніше 10 днів після закінчення строку виконання такого плану призначає судове засідання для розгляду звіту. У цьому судовому засіданні кредитори можуть висловити свої скарги на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів. За результатами розгляду звіту, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів.
д) Відмова у затвердженні плану
Кодексом передбачено випадки, коли суд може відмовити у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника:
1) порушено порядок розробки та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений Кодексом;
2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству;
3) при схваленні плану були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування;
4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану, доведе, що у разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів;
5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування до початку виконання плану реструктуризації боргів;
6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених Кодексом;
7) план реструктуризації не погоджено боржником.
Постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника не є перешкодою для повторного звернення до суду із заявою про затвердження плану у разі усунення обставин, які перешкоджали його затвердженню судом.
У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Висновки
Практика свідчить, що громадяни все більше накопичують значну кількість боргів, проте не можуть самостійно їх повернути. Введений у 2014 р. мораторій на стягнення квартир у боржників спричинив безкомпромісну ситуацію, коли позичальники перестали повертати кошти банкам. Тому запровадження інституту банкрутства фізичних осіб було вкрай необхідним.
Варто відзначити, що наслідки визнання фізособи банкрутом в Україні є найбільш лояльні та м’які, адже у багатьох країнах збанкрутіла фізособа не може здійснювати підприємницьку діяльність, ставати депутатом чи обіймати посади на держслужбі, отримувати кредити чи входити до керівних органів компаній.
Процедура реструктуризації боргів є найбільш вигідним варіантом погашення заборгованості фізичною особою за умови, якщо боржник виконуватиме план реструктуризації вчасно та в повному обсязі.