З 15.12.2017 р. набуває чинності нова редакція Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), до тексту якого внесено чимало змін. Зокрема, легалізується електронний документ та надсилання повістки про виклик електронною поштою. Чи варто це вважати прогресом або все-таки це шлях до зловживань слідчими та судом їх процесуальними правами?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Положеннями ст. 35 КПК України передбачено створення єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, завданнями якої є забезпечення об'єктивного та неупередженого розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості й однакової кількості проваджень для кожного судді; визначення присяжних для судового розгляду з-поміж осіб, які внесені до списку присяжних; надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; реєстрації вхідної/вихідної кореспонденції та етапів її руху; участі учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
При цьому адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного й комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
З одного боку, використання можливостей єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може зробити участь вищевказаних осіб у кримінальному процесі більш ефективною та оперативною, дозволивши відслідковувати перебіг процесу та здійснювати необхідні процесуальні дії зі свого робочого місця без потреби відвідувати суд. З іншого боку, реєстрація електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі може мати наслідком читання правоохоронними органами в межах негласних слідчих дій змісту листування адвоката з клієнтом. На жаль, це негативне явище існує і сьогодні, але у разі реєстрації адреси електронної пошти в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі реалізувати таку можливість буде простіше.
Окрім того, оновлений Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає можливість використання електронного документа як доказу. Варто зауважити, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо яких здійснюється провадження, згідно з ч. 3 ст. 99 КПК України зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є документ, а оригіналом електронного документа – його відображення, якому надається таке ж значення, як і документу. Враховуючи, що існує чимало комп’ютерних програм, які дозволяють обробляти зображення документа в електронному вигляді, постає питання щодо можливості та порядку встановлення автентичності електронного документа, який може бути підроблений недобросовісними учасниками кримінального процесу.
Відтепер в електронному форматі можна буде отримати виклик на допит або на судове засідання до слідчого судді чи суду. Так, ст. 136 КПК України за умови попереднього повідомлення особою слідчого, прокурора, слідчого суддю, суду про адресу своєї електронної пошти, визнає надіслану на таку адресу повістку про виклик отриманою у разі підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Щоправда, КПК України не визначає, яким повинен бути зміст такого відповідного листа електронної пошти, що може призвести до зловживань з боку слідчих та прокурорів, які можуть отримати у відповідь на повістку, надіслану електронною поштою, лист, надісланий автоматично, за умови налаштування відповідним чином електронної пошти отримувача повістки, але особа може і не знати, що їй надіслано повістку. Це може призвести до того, що особа, не будучи належним чином повідомленою про виклик до слідчого або прокурора, не з’явиться на допит або проведення будь-яких інших слідчих дій, а слідчий або прокурор вважатимуть таку неявку неповажною та ініціюватимуть взяття особи під варту.
Сьогодні використання мережі Інтернет та електронних засобів комунікації є звичайним явищем. Їх застосування в кримінальному процесі (як на стадії досудового розслідування, так і в суді) є вкрай важливим та необхідним. Найімовірніше, запровадження таких інструментів як електронний документ та електронні повістки дозволить зможе наблизити вітчизняний кримінальний процес до кращих світових стандартів, що використовуються в країнах Європейського співтовариства та Сполучених Штатах Америки. Однак необхідно враховувати особливості практичної реалізації правових норм учасниками кримінального процесу у вітчизняних умовах та готуватися до того, що цілком можливими є зловживання. Безперечно, практика використання новел кримінального процесу сформується протягом кількох років та дозволить в майбутньому виправити недоліки, які будуть виявлені під час практичної реалізації відповідних норм. Сподіваюсь, що пропозиції законодавця, виписані в КПК України, вдасться запровадити швидко та ефективно.