За змінами в регулюванні аграрного сектору експерти Європейської Бізнес Асоціації слідкують особливо прискіпливо, зважаючи на важливість цього напряму для української економіки та широке представництво аграрних компаній в індустріальних комітетах Асоціації. Наразі на увагу народних депутатів очікують 3 важливі ініціативи з різних аграрних галузей, які у разі їх прийняття матимуть суттєвий вплив на роботу компаній. Давайте розглянемо їх детальніше у розрізі окремих секторів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Агрохімія
Одним з ключових питань аграрного сектору, яке у березні має бути розглянуте Верховною Радою України, є розблокування доступу до інноваційних засобів захисту рослин (ЗЗР). Уже 6-й рік українські аграрії чекають на прийняття необхідних законодавчих змін, а саме проєкту закону «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України» №2289 від 18 жовтня 2019 р. Протягом цих років Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала на необхідності скасування обмеження доступу інноваційних засобів захисту рослин до державних випробувань та державної реєстрації.
Антиконкурентна норма щодо обмеження ввезення зразків ЗЗР була внесена до ст. 4 Закону України «Про пестиди і агрохімікати» наприкінці 2015 р. та фактично закрила для українських аграріїв доступ до останніх розробок у галузі захисту рослин. Це призвело до того, що українське сільське господарство щороку втрачає мільярди гривень, оскільки відсутність інноваційних ЗЗР гальмує потенційне зростання як кількісних, так і якісних характеристик урожаю.
За ці роки дуже постраждала українська агрохімічна наука, оскільки, по-перше, вчені ось уже п’ятий рік не мають змоги долучитися до роботи з найновішими світовими розробками у галузі агрохімії. По-друге, для вітчизняних науково-дослідних установ участь у процесі державних випробувань та наукових досліджень є надважливою складовою бюджету, а отже, і виживання у ці часи тотального недофінансування з боку держави.
Але найголовніше, від прийняття цього законопроекту виграє навколишнє середовище. Інноваційні ЗЗР у переважній більшості випадків мають нижчі норми витрати на гектар і меншу кратність обробок, за рахунок чого очікується зниження витрат води, що особливо актуально в останні 2 роки посухи, та пального при використанні сільськогосподарської техніки. Окрім того, така продукція зазвичай приходить на заміну «старішим» препаратам, які дуже часто мають вищий клас небезпеки як для людини, так і для навколишнього середовища.
Зернові та олійні культури
Компанії зернової та олійної галузей очікують на прийняття законопроекту №4592 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно» №4592 від 14 січня 2021 р., який передбачає скасування положень законодавства, що стосуються Гарантійного фонду. Адже станом на сьогоднішній день, як зазначають представники бізнесу, Гарантійний фонд створений лише на папері, фактично він так і не почав функціонувати. До того ж, у запропонованому вигляді фонд не відповідає сучасним реаліям та очікуванням функціонування ринку зерна.
Створення такого фонду було передбачене Законом України №5493-VI від 20 листопада 2012 р., а основною його метою є запровадження механізму гарантування власникам складських документів відшкодування вартості зерна, якщо зерновий склад не буде в змозі повернути зерно, передане на зберігання. У зв’язку з цим складські документи на зерно мали б стати привабливим інструментом для кредиторів і, як наслідок, здешевити кредити для малих та середніх сільгоспвиробників. Однак додаткове значне матеріальне обтяження для зернових складів, які примусово мали стати членами фонду, призвело б до різкого зростання вартості складських послуг, оскільки склади закладали б у тариф найбільш можливі відрахування. Передусім, це негативно вплинуло б на отримання прибутку товаровиробників. Отже, створення Гарантійного фонду у форматі, що передбачається Законом України №5493-VI, є недоцільним та призвело б до цілого ряду негативних наслідків.
На нещодавньому засіданні Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики вирішив рекомендувати прийняти цей законопроект №4592 за основу і в цілому. Зернова бізнес-спільнота закликає народних депутатів підтримати цей проєкт та скасувати створення Гарантійного фонду.
Молочна галузь
22 лютого 2021 р. Президент України підписав Закон щодо внесення змін до Податкового кодексу України, яким передбачається зниження ставки ПДВ на деякі види сільськогосподарської продукції до 14%. Згідно з цим документом, ставка ПДВ буде знижена з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції. Йдеться, зокрема, про свиріпу, ріпак, соняшник, пшеницю та жито, ячмінь, кукурудзу, соєві боби та інші олійні культури, велику рогату худобу, молоко незбиране, тощо.
Європейська Бізнес Асоціація підтримує таке рішення у контексті зернових та олійних культур, оскільки при зниженні ставки ПДВ по операціях з реалізації пропорційно знижується сума відшкодування з бюджету експортерам таких зернових та продуктів їх переробки, тобто в рази знижуються витрати бюджету та ризики втрат, пов’язаних з шахрайством з ПДВ та недоброчесними практиками мінімізації податкових зобов’язань.
Водночас експерти Асоціації не підтримують розповсюдження дії цього законопроекту на молоко незбиране. За прогнозами учасників молочного комітету Асоціації, при зниженні ставки ПДВ до 14% на молоко-сировину її відпускна ціна з урахуванням ПДВ для переробників молока залишиться незмінною. Тобто фактично відбудеться зростання ринкової вартості молоко-сировини, що, у свою чергу, сприятиме збільшенню вартості готової молочної продукції та може призвести до того, що українці будуть менше її купувати. З огляду на це бізнес закликає Верховну Раду найближчим часом підготувати та внести додаткові зміни до Податкового кодексу та все ж виключити молоко незбиране з даного переліку, аби одна негативна норма не перекреслювала інші позитивні рішення, що привносить цей документ.
Ми щиро сподіваємося на плідну співпрацю з народними депутатами у контексті вищезгаданих питань та готові експертно долучатися для розробки якісних рішень, що рухатимуть аграрну галузь у напрямку розвитку та процвітання.