Питаннями солідарної і субсидіарної відповідальності наразі пере-ймаються більшість власників і керівників бізнесу. І це безпосередньо впливає на своєчасність взаєморозрахунків, змінює ставлення боржників до кредиторів, органічно спонукає бізнес бути більш відповідальним, виваженим у прийнятті управлінських рішень, чуйним до кредиторів. Ще вчора власник підприємства, накопичивши боргові зобов’язання чи отримавши узгоджені зобов’язання перед податковою, спокійно переоформлював корпоративні права на номінального керівника (власника) і відкривав нову історію свого бізнесу. Але сьогодні такий легковажний вчинок може коштувати керівнику (власнику) втрати особистого майна.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства зобов’язує боржника в особі його керівника у місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про відкриття справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Але треба розуміти, що будь-який бізнес — це динамічні процеси, і при виникненні заборгованості керівник повинен розуміти межу, коли необхідно звертатися до суду.
Практика застосування субсидіарної та солідарної відповідальності вражає масштабністю позитивних рішень. Наприклад, при відкритті провадження у справі про банкрутство за наявності обставин доведення підприємства до банкрутства у разі визнання боржника банкрутом у майбутньому ліквідатор для здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення активів боржника та задоволення вимог кредиторів, зобов’язаний скористатися своїми повноваженнями щодо звернення до господарського суду для застосування субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства щодо винних осіб (постанова Верховного Суду від 9 жовтня 2019 р. у справі № 908/503/17). Такі висновки дають зрозуміти, що ліквідатор зобов’язаний застосувати субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства.
Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства застосовується до особи, дії та рішення якої призвели до відсутності як коштів на рахунках, так і майна банкрута. Така відповідальність не пов’язується з наявністю вироків у кримінальних справах.
Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі і не залежить від наявності вироків у кримінальних справах щодо таких осіб (постанова Верховного Суду від 28 серпня 2018 р. у справі № 927/1099/13). Відсутність з’ясування обставини можливості покладення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника у разі недостатності майна боржника є нездійсненням ліквідатором всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, а місцевим господарським судом — при затвердженні ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу.
Вже є справи, де субсидіарну відповідальність застосовують до органу місцевого самоврядування за доведення до банкрутства комунальних підприємств.
При притягненні до субсидіарної відповідальності осіб, винних у доведенні до банкрутства комунального підприємства, необхідно враховувати, що регулювання діяльності комунальних некомерційних підприємств здійснюється аналогічно до державних казенних підприємств без наділення вказаних суб’єктів повною самостійною відповідальністю у відносинах з третіми особами. Незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і, відповідно, держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 р. у справі № 5023/4388/12).
Субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями створеного ним комунального підприємства, яке є боржником і здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку на основі матеріальної бази, яка не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси у разі його банкрутства, є можливістю захистити у такий спосіб інтереси можливих кредиторів такого боржника (постанова Верховного Суду від 29 жовтня 2019 р. у справі № 927/1124/16).
Не варто забувати й про вину. Особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна довести відсутність своєї вини.
Подавати заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута. Аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості перед кредиторами у справі про банкрутство дозволяє виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у т.ч. керівника боржника, спрямованих на доведення до банкрутства юридичної особи.
Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у т.ч. керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об’єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі за наявності обставин недостатності цієї маси для повного погашення кредиторської заборгованості банкрута (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 р. у справі № 906/904/16).
Також при розгляді питання щодо застосування субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства господарський суд має з’ясувати питання позовної давності, якщо є заява про це до прийняття рішення у справі щодо особи, яка притягається до відповідальності.
Таким чином, за певних обставин практика солідарної та субсидіарної відповідальності в банкрутстві поступово переходить до обов’язкового застосування, оскільки це стає обов’язком ліквідатора у ліквідаційній процедурі.