Я був цього року в Англії, де отримав безцінний досвід – подивився на британське правосуддя з крісла британського судді. Це не фігуральний вислів, оскільки у мене була можливість перебувати поруч із суддею Королівського суду Йоркшира Роджером Томасом на 3-х судових процесах і бачити залу судових засідань і сам судовий процес так, як бачить їх він. Навіть маючи теоретичні знання про те, як працює суд в Англії, спостерігати за його роботою було дуже пізнавально. На кожному етапі видно злагодженість і точність всіх процесів, справи розглядаються без зволікань та затягувань. Сама ж судова система побудована на взаємоповазі та певній ліберальності, коли навіть присутність на засіданні MP (Member of Parliament) не вважається тиском на суд, адже парламентар у своїх правах нічим не відрізняється від будь-якого британця. На окрему увагу заслуговує питання технічного оснащення суду. Так, коли необхідно заслухати вже засудженого злочинця, його не доставляють до суду, оскільки це дорого та небезпечно, а роблять з ним прямі трансляції з в'язниці.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вивчаючи системи правосуддя інших країн, я дійшов висновку, що саме цей критерій може і має служити тим лакмусовим папірцем, який відображає рівень цивілізованості суспільства. Адже перед Законом всі повинні бути рівними. Ні соціальний статус, ні фінансовий стан або зв'язки не можуть мати жодного значення, коли чиниться правосуддя. На жаль, протягом останніх 25-ти років непоодинокими були випадки, коли наші суди демонстрували протилежний підхід, коли наявність зв'язків або фінансові можливості вирішували, яке саме рішення ім'ям України оголосить суддя.
За даними соціологічних опитувань, 76% українців не довіряють прокуратурі, а 85% громадян переконані у корумпованості судової системи. Це означає, що люди вважатимуть за краще не звертатися до суду для захисту своїх прав. Якщо ж ситуація складеться так, що їм доведеться опинитися в залі судових засідань, то вони будуть впевнені у тому, що рішення буде винесене на користь тих, у кого кращі зв'язки. При такому високому рівні недовіри до правоохоронної та судової систем говорити про перспективи розвитку країни більш ніж наївно.
Таким чином, що б не говорили противники проголосованої Верховною Радою судової реформи, внесення змін до Конституції в частині правосуддя є не просто правильним, а єдино можливим рішенням, яке дозволить нам не лише «перезавантажити» суди, а й надати можливість Україні розвиватися. Крім того, без внесення змін до Конституції судова реформа не може бути ефективною, оскільки вимагає закріплення ключових принципів на найвищому рівні. Водночас на основі внесених змін до Конституції у нас є можливість приймати інші нормативні акти, які будуть деталізувати або уточнювати конкретні аспекти системи правосуддя.
Чи є ризики, що щось піде не так, як було задумано при внесенні змін до Конституції? Так, як і в будь-якій важливій справі. Дуже точно на питання про ризики судової реформи відповів Олексій Філатов: «Жодна реформа не буває без ризиків. Зараз ситуація в судовій системі не влаштовує нікого. Суддів не влаштовують невисокі зарплати, суспільна недовіра до судової системи в цілому. А суспільство незадоволене, бо вважає, що судова система не виконує свої функції ефективно. Державу стан судової системи теж не влаштовує, оскільки у суспільства виникають претензії до самої держави. Це не нормально. Звичайно, є ризики, але якщо нічого не робити, то далі буде тільки гірше». І додати щось складно.
Головне досягнення судової реформи – вперше за 25 років судова система стала незалежною від інших політичних інститутів, що було позитивно оцінено і Венеціанською комісією, і Радою Європи. Усі кадрові питання вирішуватиме Вища рада правосуддя, а за главою держави залишаться виключно церемоніальні функції призначати рекомендованих нею суддів. Вища рада правосуддя складатиметься з 21 судді: 10 з них будуть обирати судді, як і голову Верховного суду, який автоматично входитиме до ВРП. У Президента, як і у Верховної Ради, з'їзду адвокатів, конференції прокуратури та з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів, буде право призначити тільки 2-х членів Вищої ради правосуддя. Крім того, в результаті реформи створення та ліквідація судів відбуватимуться прийняттям відповідних законів Верховною Радою, а не як зараз – указом Президента.
Окремо слід відзначити, що в результаті внесення змін до Конституції з'явилася норма прямої дії, за якою суддя, якщо не зможе довести законність як власних доходів та видатків, так і своїх родичів, може бути звільнений. Підвищуються вікової та професійний цензи до кандидатів на посаду судді, вводиться конкурсний принцип призначення судді на посаду, а також оцінювання відповідності судді займаній посаді, критеріями доброчесності, професійної етики та компетентності. Обмежується імунітет суддів від абсолютного до функціонального, на що постійно звертали увагу і Венеціанська комісія, і міжнародне співтовариство. Відкрито шлях до Верховного й апеляційних судів вченим та адвокатам зі стажем не менше ніж 10 років. Це не означає, що завтра вони всі будуть там, але якщо кілька відомих авторитетних юристів будуть у складі Верховного суду, то це тільки посилить його позиції.
Ще Чингісхан казав: «Боїшся – не роби, робиш – не бійся, не зробиш – загинеш!» Ми не можемо допустити останнього варіанту, а тому мусимо робити та рухатися уперед.