Оформив догляд, але є сестра
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Через останні зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» часто виникає необхідність тлумачення або правозастосування її норм, викладених у статті 23 щодо підстав для відстрочки.
Поширеною є ситуація, з якою стикаються військовозобов’язані, що мають брата або сестру, які є громадянами іншої держави.
Розглянемо ситуацію, коли матір військовозобов’язаного має інвалідність 2 групи, за якою він оформив постійний догляд. У нього є сестра, яка проживає і є громадянкою Естонської Республіки та працює в Сполучених Штатах Америки. Крім сина і доньки, більш нікого з родичів матір не має, а чоловік помер.
Запитання: Чи зобов’язана сестра утримувати матір? Чи сестра як іноземець не відноситься до осіб, наявність яких впливає на оформлення відстрочки брату за підставою «по догляду за батьками з інвалідністю», за новою редакцією Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»?
Громадянство іншої держави не позбавляє обов’язку піклуватися
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття, а повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці і соціальної політики України «Про затвердження Правил опіки та піклування» № 34/166/131/88 від 26.05.99 р., опіка (піклування) встановлюється, зокрема, для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов’язки.
Отже, якщо матір військовозобов’язаного за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати свої обов’язки, то в цьому випадку він та його сестра зобов’язані про неї піклуватися. Перебування за кордоном сестри та навіть набуття нею громадянства іншої держави не позбавляє її зазначеного обов’язку, оскільки вона за таких обставин не припиняє бути донькою матері. Сестра може бути позбавлена обов’язку піклування, зокрема, за рішенням суду, якщо вона сама має інвалідність або досягла пенсійного віку, тобто є непрацездатною.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 Сімейного кодексу України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, установленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Також відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» «непрацездатні громадяни – особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону» (абз. 17 ст. 1 Закону).
Отже, за законом особи з інвалідністю та пенсіонери за віком визнаються непрацездатними. Матір нашого військовозобов’язаного є непрацездатною, оскільки має інвалідність.
Наявність у п. 16 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначення працездатних осіб як осіб віком від 16 років, які проживають на території України та за станом здоров’я здатні до активної трудової діяльності, не означає, що особи, які проживають не в Україні, є непрацездатними.
Таким чином, якщо сестра військовозобов’язаного не має інвалідності та не досягла пенсійного віку, встановленого в Україні (60 років як для жінок, так і для чоловіків), то в неї є обов’язок піклуватися про свою непрацездатну матір, незалежно від того, чи допомагає, утримує або здійснює догляд за матір’ю її брат.
Зобов’язані надавати матеріальну допомогу та брати участь у додаткових витратах
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні донька, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними й потребують матеріальної допомоги.
Такий обов’язок виникає у брата і його сестри, незалежно одне від одного за сукупністю трьох умов:
1. Коли є підтвердження, що вони дійсно є дітьми саме цієї матері, а саме за наявності свідоцтва про народження дітей та її паспорта.
2. Коли матір є непрацездатною.
3. Коли матір потребує матеріальної допомоги.
Якщо відсутня хоча б одна умова, то обов’язку утримувати матір (сплачувати аліменти) у дітей не виникає.
Відповідно до ст. 203 Сімейного кодексу України дочка, син, крім сплати аліментів, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Якщо, наприклад, матері, окрім отримання аліментів, потрібні дорогі ліки або слуховий апарат, або інші медичні прилади, операції, функціональні обстеження (МРТ, КТ, УЗІ) тощо, то діти зобов’язані брати участь у таких витратах.
Не є членом сім’ї
Водночас у питаннях відстрочки від мобілізації наявність сестри буде мати інше значення.
Оскільки військовозобов’язаний здійснює постійний догляд за хворою матір’ю з інвалідністю, що підтверджує акт здійснення догляду від підрозділу соціального захисту населення та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, то він має право на відстрочку за абзацом 10 частини 1 статті 23 чинного Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 10449, який прийнятий 11.04.2024, підписаний президентом України, та очікує на набрання чинності, право на відстрочку за цією підставою – абзацом 10 частини 1 статті 23 чинного Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають «Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду».
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п’ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї», членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати та сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Отже, оскільки сестра військовозобов’язаного зі своєю матір’ю спільно не проживає, не пов`язана спільним побутом, а проживає та є громадянкою Естонської Республіки, а також працює в США, то вона не вважається членом сім’ї матері.
Щодо спроможності здійснювати догляд
До того ж потрібно звернути увагу на те, що в прийнятому законі, який очікує на набрання чинності, в нормі за підставою здійснення догляду за батьками, наявне словосполучення «можуть здійснювати» за ними догляд. Зрозуміло, що, перебуваючи в іншій державі, сестра об’єктивно не може здійснювати такий догляд, зокрема, тому, що особа з інвалідністю може бути нетранспортабельною за станом здоров’я, не мати заграничного паспорта або просто не бажати виїжджати зі свого будинку, на що має право.
Висновки
1. Сестра-іноземець зобов’язана піклуватися про свою матір, утримувати або надавати їй необхідну допомогу, якщо остання її потребує, але без прив’язки до права на відстрочку її брату. Такі самі обов’язки має і брат щодо матері.
2. Сестра не є членом сім’ї матері.
3. Сам факт громадянства іншої держави у сестри не свідчить про те, що вона не проживає із матір’ю та не має можливості здійснювати догляд. Тож необхідно до заяви про відстрочку додатково долучити документи, які підтверджують, що сестра військовозобов’язаного: 1) проживає в Естонській Республіці та 2) працює в Сполучених Штатах Америки.
4. Отже, у брата Є ВСІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ЙОМУ ВІДСТРОЧКИ за абзацом 10 частини 1 статті 23 як чинного Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так і до відповідних норм щодо догляду за батьками з інвалідністю прийнятого закону № 10449, який очікує на набрання чинності.