З 17 липня цього року ТЦК та СП почали направляти повістки поштою. Передувало цій події те, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів із моменту прийняття набрання чинності Законом 3633-IX зобов'язані були уточнити свої облікові дані через ЦНАП, електронний кабінет або ТЦК за місцем свого перебування або місцезнаходження.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законодавством визначено, що повістка про виклик до ТЦК із повідомленням про вручення на адресу місця проживання може бути надіслана після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, зокрема адреси місця проживання. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка надсилається на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Важливим запитанням буде наступне: чи вважатиметься повістка, відправленою поштою, автоматично врученою?
Нові правила, зазначені у п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок) передбачають такі варіанти підтвердження про вручення повістки, яку надіслали поштою:
– день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
– день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних;
– день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншу адресу місця проживання.
Отже, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов’язаного про виклик до ТЦК та СП є:
1. Отримання поштового відправлення із підтвердженням цього факту.
2. Відмова отримати поштове відправлення із відповідною відміткою про це.
3. Проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних.
4. Проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншу адресу місця проживання.
Якщо військовозобов'язаний відмовився від отримання або не проживає за вказаною місцем реєстрації/адресою проживання, то повістка, відправлена поштою, однаково вважатися врученою.
Вказане говорить про майже безальтернативність уникнення наслідків щодо отримання/неотримання повістки і юридичну спроможність ТЦК та СП вжити заходів щодо невиконання вимог, вказаних у повістці.
Гіпотетичним порушенням п. 41 Порядку з боку ТЦК та СП щодо направлення повістки може бути надсилання її за іншою адресою, ніж вказаною особою, яка оновила свої дані. Однак видається, що такі випадки будуть непоширеними.
Думки в юридичної спільноти розійшлись щодо питання наслідків у разі відсутності особи за адресою зареєстрованого місця проживання/фактичного місця проживання особи в розрізі оповіщення про виклик до ТЦК та СП та ототожненням із правилами вручення судової повістки.
Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв'язку встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності – будь-кому з повнолітніх членів його сім’ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об’єкта поштового зв’язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».
Згідно з позицією Великої Палати ВС у справі № 752/11896/17 повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Крім цього, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її не перебування за адресою, повідомленою суду.
Отже, судова практика говорить про те, що в разі неотримання повістки про виклик до суду з причини повернення «за закінченням терміну зберігання» вказане не є доказом належного інформування особи про час і місце розгляду справи.
Проте, на відміну від положень п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, п. 41 Порядку регулює випадки, коли особа, яка навіть фізично не отримала повістку або не знала про її перебування, все одно буде вважатись такою, яка належним чином повідомлена, якщо існують дані про її місце реєстрації.
Виникає запитання, яким чином буде здійснюватись проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи і які заходи будуть вчинятись співробітниками АТ «Укрпошта», оскільки Правила надання послуг поштового зв'язку не встановлюють вказаний механізм.
У розрізі судової практики суди звертали увагу на недосконалу роботу АТ «Укрпошта» на невиконання вимог Правил надання послуг поштового зв'язку щодо вручення судових повісток (окрема ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, справа № 761/27802/19; окрема ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 761/15565/16-ц).
Практика оскарження постанов ТЦК та СП про притягнення до відповідальності в суді в разі нез’явлення за повісткою зможе висвітлити проблеми та недоліки застосування п. 41 Порядку, проте видається, що чинна редакція вказаного пункту нестиме за собою наслідки, за яких дії ТЦК та СП у переважній більшості буде трактуватись на їх користь.