Бронювання працівників: поточне регулювання та ухвалені зміни

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

В умовах жорстокої війни, яку росія розв’язала проти України, питання бронювання працівників набуло критичного значення. Це не лише спосіб забезпечити функціонування економіки загалом і критично важливих галузей зокрема, але й можливість зберегти кваліфіковані кадри та продовжити діяльність для підтримки обороноздатності країни.

Хто може підлягати бронюванню?

З набуттям чинності 18 травня 2024 року змін до законодавства про мобілізацію перелік категорій працівників, які підлягають бронюванню, визначений у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі — Постанова №76) було розширено.

На цей час бронюванню можуть підлягати такі категорії громадян:

• держслужбовці категорії «А», голови обласних, районних, районних у місті рад, сільських, селищних, міських голів;

• держслужбовці категорії посад «Б», «В», органів місцевого самоврядування;

• службовці органів державної влади, інших органів влади, таких як: Нацполіція, НАБУ, ДБР, органи прокуратури, БЕБ, ДСНС, судді тощо;

• працівники підприємств, критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період;

• працівники підприємств, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

• працівники спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;

• оператори протимінної діяльності та які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства.

Варто зазначити, що працівники підприємств, яким було встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), а також виробники товарів, виконувачі робіт і надавачі послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ та військових формувань, могли бути заброньовані у разі надходження погоджених документів до Мінекономіки у строк до 8 червня 2024 року.

Чи всіх можна забронювати?

Постановою №76 уточнено щодо бронювання: 1) кінцевих бенефіціарних власників підприємств, які не є їх працівниками; 2) членів наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави за умови відповідності критеріям по отриманому доходу та активам; 3) посад протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, механіків за умови виконання ними не менш як 50% норми робочого часу протягом останніх трьох місяців, що передують даті подання списку; а також 4) фахівців із розмінування оператора протимінної діяльності, що входять до складу груп (відділів/відділень) з нетехнічого, технічного обстеження, очищення, інспектування та контролю якості.

При цьому держслужбовців вищої ланки зможуть бронювати у повному обсязі, на відміну від чиновників категорій «Б», «В» та органів місцевого самоврядування, щодо яких встановлено обмеження у розмірі 50% кількості військовозобов’язаних. Також застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на підприємствах — 50% працівників. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 року «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану» №650 (далі — Постанова №650) були внесені зміни до Постанови №76 та уточнено, що така кількість має бути станом на 18 травня 2024 року, а у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних — станом на дату подання списків.

З прийняттям Постанови №650 обмеження щодо кількості бронювання військовозобов’язаних не застосовується до працівників установ паливно-енергетичного комплексу; оборонно-промислового комплексу; підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення (електро-, тепло-, газо-, водопостачання тощо); організацій, що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд; технічних працівників, включених наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств; підприємств, яким надано фінансову підтримку для забезпечення розвитку інновацій і технологій для потреб оборони або на час виконання грантового договору; установ, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту і спорту осіб з інвалідністю; а також Товариства Червоного Хреста України, спеціалізованих установ ООН, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги та інших установ, що реалізують гуманітарні проєкти.

Критерії відповідності для визначення підприємства критично важливим

Водночас статус критично важливого підприємства і відповідно бронювання своїх працівників може отримати установа, що відповідає трьом або більше критеріям, встановленим Постановою №76, перелік яких наведено нижче:

• сума податків та інших зборів, сплачених підприємством, перевищує €1,5 млн;

• сума річних надходжень підприємства в іноземній валюті становить не менше €32 млн в еквіваленті;

• немає заборгованостей із ЄСВ;

• середня місячна зарплата працівників не менша за середню зарплату в регіоні;

• є резидентство в «Дія.City»;

• включена до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

• має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.

Виняток щодо відповідності критеріям у меншій кількості, а саме двом або більше, надається підприємствам паливно-енергетичного комплексу, організаціям, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна, установам у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту, лінійних аудіовізуальних медіа, закладам культури, міжнародним і національним перевізникам пасажирів та/або вантажу.

Точний перелік і зміст критеріїв, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, регламентуються наказами міністерств і різняться залежно від сфери застосування. 

Процедура бронювання

Загалом процедура бронювання є доволі тривалим процесом і відповідно до ухвалених змін до Постанови №76 її можна узагальнити так:

1. Підприємство/орган державної влади готує списки військовозобов’язаних, яких пропонується забронювати.

2. Списки подаються до ЦОВВ (за сферою економіки) або ОДА.

3. Детальна перевірка ЦОВВ або ОДА та передання протягом п’яти днів на погодження Міноборони. 

4. Міноборони погоджує документи протягом не більше 10 днів і передає до Мінекономіки.

5. Мінекономіки приймає рішення про бронювання працівників, направляє його до Міноборони та підприємства/органу державної влади, що подавало списки.

6. Міноборони протягом трьох днів сповіщає про бронювання ТЦК та СП.

7. Підприємство/орган державної влади зі свого боку надає працівникові витяг із зазначеного рішення.

8. Підприємство/орган державної влади має надіслати протягом п’яти днів до ТЦК та СП спеціальне повідомлення, відтак працівникові не потрібно йти до ТЦК.

9. ТЦК та СП протягом п’яти днів зараховує особу на спеціальний військовий облік і вносить дані про бронювання в «Оберіг».

Для оптимізації роботи Міноборони та пришвидшення порядку бронювання Уряд повернувся до ідеї електронного бронювання через портал «Дія». За словами Міністерства, це буде автоматичною поступкою для підприємств і можливістю для компаній користуватися позитивною дискримінацією. Постановою №650 був затверджений Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Порядком визначено, що списки через портал «Дія» зможе подавати підприємство чи державний орган, включений до Єдиного переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних. Подача повідомлення для включення до цього переліку здійснюватиметься Мінекономіки чи державним органом.

Список формує та подає керівник із засвідченням заяви електронним підписом. Після автоматичної перевірки «Дії» та засобами реєстру на предмет наявності інформації щодо особи в системі «Оберіг» та її офіційного працевлаштування здійснюватиметься переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік. У заброньованого працівника також з’явиться можливість отримати витяг про надання відстрочки з QR-кодом.

Наразі можливість такого бронювання запрацювала для керівників критично важливих підприємств і тих, які забезпечують потреби Сил оборони. Але, за словами Мінцифри, такий перелік установ має згодом розширитися.

Також Постановою №650 збільшено період бронювання для критичних підприємств до 12 місяців порівняно з поточним обмеженням у шість місяців. Окрім цього, військове звання, вік і військово-облікова спеціальність («дефіцитні ВОС») впливати на рішення щодо бронювання не будуть.  

Уточнення облікових даних для отримання відстрочки 

При цьому новелою є вимога щодо уточнення всіма заброньованими працівниками своїх облікових даних через «Резерв+» або у ТЦК чи ЦНАП та перебування на спеціальному військовому обліку задля отримання відстрочки.

Запровадження економічного бронювання

У Верховній Раді України зареєстровано три законопроєкти щодо економічного бронювання. Законопроєкт №11331 передбачає бронювання військовозобов’язаних працівників, за кожного з яких роботодавець щомісячно сплачуватиме до державного бюджету 20 400 грн. Законопроєкт №11331-1 встановлює, що військовозобов’язані можуть бути заброньовані на підприємствах із заробітною платою не менше 36 336 грн. Законопроєкт №11331-2 дозволяє бронювання для ФОП за умовою, що вони зареєстровані не пізніше шести місяців до набрання чинності Законом і мають дохід не менше 61 200 грн.

У законопроєкті №11332-2 пропонується бронювати військовозобов’язаних, які працюють або служать в організаціях, що:

• сплачують ЄСВ понад 40 000 грн (еквівалент п’яти мінімальних зарплат);
• мають штат від 10 осіб, в якому до 50% — призовники, військовозобов’язані та резервісти.

А законопроєкт №11338 передбачає:

• уточнення категорій військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, та нові критерії для критично важливих підприємств;
• здійснення Міноборони керівництва ТЦК та СП;
• створення Міжвідомчої комісії з питань встановлення статусу критично важливих для економіки України організацій.

Наголошуємо, що розміри зборів, заробітної плати, фінансових показників, зазначені у цій статті станом на момент її написання, надалі можуть змінитися, зокрема у зв’язку зі змінами до розглянутих законопроєктів та інших законів України.

З відкритих джерел стало також відомо, що народні депутати розробляють законопроєкт, який пропонує запровадити економічну мобілізацію разом із економічним бронюванням. Її суть полягатиме в тому, що підприємства будуть зобов’язані надавати послуги або товари на суму, еквівалентну податку.

Отже, вже станом на сьогодні законодавством розширено категорії професій осіб, які можуть підлягати бронюванню, та встановлено нові вимоги для заброньованих працівників. Змінами до Постанови №76 передбачено удосконалення порядку бронювання працівників та цифровізацію процедури, що, безперечно, матиме позитивний вплив на швидкість отримання результату. 

У разі запровадження економічного бронювання та прийняття прозорих і справедливих правил цей механізм може стати важливим інструментом для підтримки економіки та надання допомоги українському бізнесу в умовах воєнного стану.