Вищий антикорупційний суд (ВАКС) навчив мене, що таке диспозитивність та неупередженість.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Слідчий суддя не бачить порушення закону у випадку, коли судову експертизу в НАБУ призначають фахівцю-детективу НАБУ, та ще вона проводиться з порушенням, визначених у законодавстві, строків. Коли експерт-фахівець (насміхаючись над законом) у листі зазначає, що експертиза може тривати днями, місяцями та роками. Де ж тут порушення закону? Його немає.
А якщо захист звертається за повторною експертизою, у зв’язку з неповнотою, помилками в експертному висновку, а сторона обвинувачення взагалі не з’являться до суду і не надає письмові зауваження, то захисту слідчий суддя відмовляє. Диспозитивність та неупередженість! Нам ніхто не заперечує, адже слідчий суддя впорався сам.
Наведу цитату з ухвали. Вона, як-то кажуть, варта уваги.
«Доводи сторони захисту про відсутність у заключній частині висновку експерта, посилання на те, що вірогідність співпадіння голосу Особа_1 складає 89%, як про це зазначено у дослідницькій частині, не свідчать про те, що експерт надав неправильний висновок, оскільки, відповідно до п. 4.14 Інструкції, у заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дана відповідь по суті або вказано з яких причин неможливо його вирішити. Якщо заключний висновок не може бути сформульовано у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладені у дослідницькій частині».
Річ у тому, що експерт у дослідницькій частині висновку зазначає, що голос належить Особа_1 з вірогідністю 89%, а в заключній частині, тільки базуючись на цьому єдиному дослідженні, робить категоричний висновок – голос належить Особа_1. І СЛІДЧИЙ СУДДЯ НАГОЛОШУЄ, ЩО В ТОМУ НЕМАЄ СУПЕРЕЧНОСТІ, З ОГЛЯДУ НА ТЕ, ЩО У ЗАКЛЮЧНІЙ ЧАСТИНІ ВИКЛАДАЮТЬСЯ КОРОТКІ ВИСНОВКИ.
Слідчий суддя суперечить сам собі, тому що він сам наводить п. 4.14 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» 53/5, де зазначено: «ЯКЩО ЗАКЛЮЧНИЙ ВИСНОВОК НЕ МОЖЕ БУТИ СФОРМУЛЬОВАНО У СТИСЛІЙ ФОРМІ, ДОПУСКАЄТЬСЯ ПОСИЛАННЯ НА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ, ВИКЛАДЕНІ У ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ЧАСТИНІ».
Щодо змісту висновку експерта, який проводив єдине, а не декілька досліджень. Унаслідок єдиного дослідження експертом було встановлено, що голос належить Особа_1 з вірогідністю 89%. І без спеціаліста можна вирахувати, що вірогідність помилки – 11% !!! Звісно, захист вказує на неповноту або помилку в дослідженні та експертному висновку, що потребує повторної експертизи. Можливо, експерт робив декілька досліджень з різних методик та забув їх описати. І саме з аналізу додаткових досліджень прийшов до висновку з вірогідністю 99% або 99.999%. Тоді висновок зрозумілий. Або він припустився технічної помилки і у дослідницькій частині повинно стояти 99%, наприклад. Або очевидно, що у заключній частині не може бути категоричного висновку.
Що робити? Диспозитивність та неупередженість перемогла. Питання наразі одне, що далі?