Торгівля в умовах воєнного стану
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Щойно 24 лютого 2022 року розпочалося російське вторгнення в Україну, всі морські порти були повністю заблоковані російським флотом. Блокада стала серйозним ударом по українському експорту, оскільки приблизно 96% товарів транспортувалося з України морським шляхом. Це викликало дефіцит зерна на світовому ринку і призвело до значного стрибка цін на сировинні товари.
У зв’язку з тяжкими наслідками блокади українських морських портів у квітні 2022 року Організація Об’єднаних Націй закликала лідерів України та росії домовитися про відновлення українського експорту. Після декількох раундів напружених переговорів Генеральний секретар ООН оголосив про досягнення компромісу між сторонами — було погоджено відновлення експорту українського зерна з трьох глибоководних морських портів — Одеси, Чорноморська та Південного («українські порти»).
З цією метою 22 липня 2022 року Україна, росія, Туреччина та Організація Об’єднаних Націй підписали документ під назвою «Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів» («зернова угода»).
У межах «зернової угоди» з серпня 2022 року до червня 2023 року було забезпечено експорт вже близько 30 млн т українського зерна.
Особливості механізму дії «зернової угоди»
«Зернова угода» відкрила нові можливості для імпортерів зерна, оскільки тепер вони матимуть можливість закуповувати українські товари за нижчими цінами. Водночас вона накладає додаткові вимоги на сторони, які беруть участь у постачанні товарів з українських портів, що робить експорт у межах угоди більш складним порівняно зі звичайним способом закупівлі товарів у Чорноморському регіоні.
Основна увага в «зерновій угоді» зосереджена на безпеці перевезень з українських портів. Сторони встановили низку вимог, які повинні виконувати росія та Україна, а також судновласники й оператори суден, які беруть участь у поставках у межах «зернової угоди». Зокрема, безпечний прохід суден забезпечується такими зобов'язаннями.
• Безпека перевезень. І Україна, і росія зобов'язані гарантувати безпечні умови для всіх суден, що здійснюють експорт товарів з України. рф погодилася не здійснювати атаки на такі судна, а Україна — забезпечувати їхній безпечний прохід через свої територіальні води.
• Морський коридор. Україна спільно з Туреччиною розробила безпечний морський коридор до українських портів, який було погоджено всіма сторонами угоди. Судна, що перевозять товари в межах «зернової угоди», повинні строго слідувати розробленому маршруту.
• Буферна зона. Судна, що експортують українське зерно через Чорне море, захищені буферною зоною в 10 морських миль, що охоплює маршрут від Туреччини до територіальних морів України. Це означає, що жодній військовій техніці не дозволяється наближатися до суден, які прямують цим маршрутом. Після входу в територіальні моря України судна продовжують перебувати під захистом українських військових.
• Інструкції для судновласників. Судна також повинні слідувати інструкціям, розробленим Спільним координаційним центром. Вони містять експлуатаційні правила для операторів суден і судновласників, а також встановлюють додаткові вимоги безпеки для суден та їх маршруту.
Спільний координаційний центр публікує на вебсайті Організації Об’єднаних Націй усю інформацію про поставки, що здійснюються в межах «зернової угоди». Він повідомляє про результати огляду суден, тип товару, що перевозиться на їхньому борту, кількість товару і деталі маршруту суден.
Строк дії «зернової угоди» становить 120 днів і може автоматично продовжуватися на той самий строк, якщо жодна зі сторін не повідомить про намір припинення дії цієї ініціативи або її зміну.
Як наразі працює «зернова угода»?
Станом на сьогодні «зернову угоду» було продовжено до 18 липня 2023 року. Проте вже кілька місяців поспіль росія створює перешкоди для нормального функціонування «зернового коридору» шляхом саботажу інспекцій, здійснення обмеженої реєстрації вхідного флоту та блокування портів.
• Російська сторона здійснює вибір суден для інспекції на власний розсуд. Як повідомляло Мінінфраструктури, 4 червня було зареєстровано лише два вхідних судна, які були заявлені до участі в «зерновій угоді» в той самий день. Водночас 56 суден продовжують очікувати на вхід в українські порти у територіальних водах Туреччини. Такі дії росії суперечать прийнятим правилам інспектування суден, оскільки першочергово перевірку проходять ті судна, які найдовше знаходяться в очікуванні.
• Інспекційний план не виконується. На цей момент передбачається близько дев’яти інспекцій (три — на вхід, шість — на вихід), але зазвичай росіяни виконують не більш ніж половину з погодженого плану.
• росія понад місяць продовжує блокування суден до порту Південний. Так, із трьох українських портів, передбачених «зерновою угодою» наразі фактично функціонують лише два.
Окрім цього, рф вдається до маніпуляцій і погроз щодо відмови від чергового продовження «зернової угоди». Отже, на сьогодні є серйозні проблеми з функціонуванням «зернових коридорів», що призводить до зменшення обсягу українського експорту та ставить під загрозу продовольчу стабільність у світі.
Додаткові положення контрактів допомагають мінімізувати ризики
Зважаючи на додаткові ризики, які пов’язані з договорами на постачання у межах роботи «зернової угоди», учасники ринку почали активно адаптовувати договори до її особливостей. Зокрема, ефективними контрактними механізмами можуть бути такі положення:
1. Неможливість інспекції. Якщо номіноване судно не пройде інспекцію, виконання договору буде поставлено під ризик. Тому рекомендується передбачити у договорі наслідки непроходження судном інспекції, наприклад — право продавця на заміну судна та/або розірвання договору.
2. Затримки інспекції, пошкодження/затримання суден. Інспекції та транзит морським коридором у поєднанні з військовими діями на Півдні України можуть призвести до затримок у поставці товару. В таких умовах доцільно: (а) обумовити наслідки затримки відвантаження товару та (б) спеціальне положення щодо припинення дії «зернового коридору» або істотної зміни його функціонування. Це надасть вам простір для маневру в разі, якщо ситуація з інспекціями суден погіршиться.
3. Перехід ризиків. Оскільки основні проблеми пов’язані з транзитом судна через територіальні води України, ефективним договірним інструментом може стати зміна типового розподілу ризиків, відповідно до якого ризик переходить під час завантаження товару на борт судна. Сторони можуть передбачити у своїх контрактах, що ризики переходять після того, як судно покине територіальні води України та страховий поліс почне покривати військові ризики. Таке застереження може допомогти експортерам переконати контрагентів придбати українські товари.
4. Положення про військові ризики. Іншим договірним механізмом, який може бути корисним у цій ситуації, є застереження про воєнні ризики, що покриватиме події, пов’язані з транзитом судна через морський коридор і його заходом в українські порти.
Важливо зазначити, що конкретні правові механізми мають бути розроблені з урахуванням способу ведення бізнесу (наприклад, положення про поставку на умовах FOB і CIF можуть відрізнятися). У будь-якому разі зазначені вище положення мають бути узгоджені з іншими умовами договору, щоб не виникало суперечностей.
Нові виклики зумовлюють і перегляд договорів!
Попри додаткові ризики поставки в межах «зернової угоди», комплексний аналіз договору і доповнення його пунктами, що враховують вказані вище проблеми, дасть змогу звести до мінімуму ризики в такій угоді. Тому для всіх експортерів українського зерна вкрай важливо адаптувати свої договори до особливостей «зернової угоди».