03 лютого 2020, 12:43

Земельна реформа в Україні: хронологія

Мар'яна Горецька
Мар'яна Горецька «Горецький і Партнери, ЮФ» керівник корпоративного відділу, адвокат

У 2001 році ухвалено Земельний кодекс №2768-III, яким введено мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2005 року. Пізніше його дію продовжили.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Того ж року, законодавці подавали до розгляду законопроект «Про ринок земель» 9001-д від 07 грудня 2011 року, проте у 2012 році його відхилили та зняли з розгляду.

Законопроектом 9001-д передбачалося впровадження земельної реформи та запровадження ринку землі на початку 2013 року. Також цей законопроект передбачав зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення і заборону продажу землі іноземцям та створення Державного земельного банку.

З того часу, впродовж майже двадцяти років, жодних рішень, окрім дискусій, щодо запровадження ринку землі зі сторони законотворців не приймалось, однак на теперішний час Президент України Володимир Зеленський проводить земельну реформу, яка має значно зміцнити українську економіку. виступаючи на всесвітньому економічному форумі у Давосі він заявив, що земельна реформа є однією з найскладніших для України.

13 листопада 2019 року Верховна Рада України у першому читанні ухвалила Проект Закону № 2178−10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» (введення в Україні ринку землі).

На сьогоднішній день, законопроект з численними поправками, готується до другого читання. Законотворець прогнозує, що уже в лютому 2020 року за нього буде проголосовано остаточно. Про це глава парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія сказав в кулуарах Українського дому в Давосі.

Все ж таки, які зміни законопроект № 2178-10 несе українцям?

Землі сільськогосподарського призначення, а це згідно досліджень інтерактивної супутникової карти міжнародної компанії EOS Data Analytics, яка виявила, що площа аграрних ділянок в Україні – більша, ніж зазначено у кадастрі: всього полів на незареєстрованих землях близько 4,3 млн га, а це 70% всієї території України, фактично виведені з обігу — є великою проблемою як для власників таких земель, так і для держави в цілому, а неточність площ аграрних ділянок в Україні свідчить про відсутність раціонального та чіткого контролю за кількістю земель в Україні.

Новостворена земельна реформа включає в собі не лише відкриття ринку землі, але і інші гучні зміни, зокрема: усунення Держгеокадастру від управління землями; удосконалення переважного права орендаря на придбання земельної ділянки; простий і зручний доступ до державних реєстрів, кадастрів та планувальної документації; дерегуляція землеустрою тощо.

Із запровадженням земельної реформи мільйонів українців стали турбувати питання: чи буде продана вся українська земля; чи буде зосереджена велика площа земельних ділянок в руках олігархів; чи зможуть іноземці набувати у власність українські землі; чи буде примушування власників земельних ділянок до продажу паїв тощо.

До законопроекту, що є основою земельної реформи було внесено немало правок, зокрема, що стосується набуття права власності на землю України іноземцями.

Спробуємо виділити основні пропозиції щодо спеціальних правил на ринку земель сільськогосподарського призначення, які висловлювалися протягом усього часу існування мораторію та є актуальними й наразі для суспільства.

Щодо тверджень деяких спеціалістів, що у найближчі 10-20 років агрохолдинги та олігархи можуть скупити 50% землі в Україні, слід зазначити, що змушувати власників земельних ділянок продавати свої паї ніхто не буде. Окрім того, продаж земельної ділянки (паю) буде оплатним, власники земельних ділянок отримають відповідну плату за належну їм земельну ділянку.

Законопроектом № 2178-10 встановлюються обмеження на придбання землі фізичними та юридичними особами. «Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів», - йдеться у законопроекті. А от щодо юридичних осіб - все трохи складніше, хоча так само ідеться про обмеження у 10 тис. га: «Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів».

Проект закону № 2178-10 в першій редакції передбачав, що юридичні особи України, кінцевими власниками яких є іноземці і які орендують землю в Україні більше трьох років, також зможуть її придбати з 1 жовтня 2020 року.

Однак, із врахуванням думки суспільства уже до розгляду в другому читанні внесені правки, згідно з якими право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами.

З приводу заниження вартості землі, то законопроект № 2178-10  передбачає, що до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок, виділених в натурі, не може бути меншою за їхню нормативну оцінку. У такий спосіб автори правки хочуть запобігти спекулятивним операціям на зниження цін після запуску земельного ринку.

При цьому розрахунки під час купівлі-продажу землі мають відбуватися виключно у безготівковій формі, а покупець має надати документи, що підтверджують джерела походження коштів на придбання землі.

Отже, не зважаючи на побоювання українців, земельна реформа при задекларованому в законопроекті втіленні на практиці, може принести позитивні результати. Україна стоїть нарівні з країнами третього світу, таких як Північна Корея, Таджикистан, Конго, Венесуела, Куба, в яких досі не введено ринок землі. Це свідчить про пережиток радянських часів в Україні і необхідність реформування земельного законодавства, що і має на меті земельна реформа.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати