Скасування мораторію на проведення планових заходів контролю у кінці 2020 р. дало можливість органам Держгеокадастру активізувати перевірки, які були призупинені на початку введення карантину навесні минулого року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На перший погляд, відповідальність за порушення вимог щодо охорони земель не є суттєвою, адже відповідні адміністративні штрафи, згідно ст. 53‑56 КУпАП, зазвичай становлять від кількох сотень до 1,7 тис. грн. Втім, на додаток до цих штрафів порушники зобов'язані відшкодувати матеріальну шкоду за самовільне зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. З вересня 2020 р. нормативи, які використовуються для обрахунку такої шкоди, були суттєво підвищені. На практиці суми стартують від декількох тисяч гривень, але залежно від розміру та цільового призначення земельної ділянки можуть бути у десятки разів більші.
Більше того, приписи інспекторів Держгеокадастру можуть створити суттєві перешкоди для звичної діяльності підприємства. У гіршому випадку виявлене нецільове використання земельних ділянок або порушення під час відчуження сільськогосподарських земель можуть призвести до передачі матеріалів у прокуратуру, ініціювання позовів щодо позбавлення прав на землю та самовільного будівництва. Не варто забувати і про кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197‑1 КК).
Негативні наслідки можна мінімізувати, якщо підготуватися до перевірок Держгеокадастру заздалегідь.