Мабуть, вже не знайдеться жодної людини в Україні, якій не було б відомо про поняття «рейдерство». Витоки цього соціального явища почали з'являтися на початку 90-х років, коли кремезні чоловіки у спортивних штанях, займаючись по суті бандитизмом, фізично захоплювали бізнес, який так чи інакше був пов'язаний з матеріальними активами. Відтоді правова система України зазнала значних змін, а механізми рейдерства значно вдосконалилися (зокрема, використовуючи більш складні механізми захоплення бізнесу: підробка правовстановлюючих документів, використання корумпованих правоохоронних органів, нотаріусів, органів виконавчої служби, фінансових інституцій та судів тощо). На жаль, аграрний сектор зазначене явище не оминуло, оскільки протягом останніх 5-7 років український аграрний сектор стрімко розвивався та ним зацікавилися відверто криміногенні елементи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Звичайно, в таких умовах не може йти мова про рух до цивілізованого бізнесу та західні інвестиції в аграрний сектор. Слід зазначити, що цьому ганебному соціальному феномену вже більше ніж 20 років, однак поняття рейдерства так і не знайшло законодавчого закріплення. Тому станом на сьогодні в національних та західних інвесторів фактично відсутні дієві правові механізми захисту прав і законних інтересів та притягнення до відповідальності осіб, винних у здійсненні рейдерства.
В західних країнах важко віднайти еквіваленте поняття рейдерству, оскільки там відомі нашим бізнесменам практики рейдерства кваліфікуються як найтяжчі злочини та караються відповідним чином. Найбільш близьким до поняття рейдерства у західній практиці є процедури недружнього поглинання («hostile takeover») бізнесу, які вже знайшли своє відображення в багатьох національних законодавствах. Більшість цих процедур базуються на правилах корпоративного управління, непохитній повазі до інституту приватної власності та жорсткій системі державного примусу у разі порушення цих правил гри.
Проте під впливом масових соціальних явищ рейдерства на теренах колишнього СРСР у західній правовій практиці також з'явилося усталене поняття захоплення активів («assets grabbing»), яке також балансує на межі кримінальних правопорушень. На жаль, Україна пішла шляхом більшості африканських країн, де трапляються непоодинокі випадки кривавих суперечок навколо оброблюваних сільськогосподарських земель та врожаю. Для відповіді на питання, чому так трапилося, а також чи можливо вирішити цю соціальну проблему правовими методами, необхідно зрозуміти основні причини, які штовхають замовників та учасників рейдерських захоплень на фізичне захоплення підприємств аграрного сектору.
На думку автора статті, першою та основною причиною існування рейдерства в Україні є важкі соціально-економічні умови, в яких розвивався український аграрний сектор з моменту проголошення незалежності України. За відсутності механізмів альтернативних способів заробітку (ліквідний фондовий ринок, інфраструктурні проекти зі значною доданою вартістю тощо), особи, залучені до рейдерства, будуть і надалі займатися незаконними діями, порушуючи основне та охоронюване державою конституційне право на приватну власність.
Другою причиною рейдерства в Україні є існування ганебного мораторію на продаж землі та відсутність цивілізованого ринку землі. Все це разом стимулює основних акторів законотворчого та політичного життя країни до штучного сповільнення еволюційних процесів розвитку системи захисту приватного права з боку держави (реєстрів майнових прав, відсутність дієвих правоохоронних органів та кримінальної юстиції загалом). Як наслідок, ми можемо спостерігати непоодинокі випадки викрадення зацікавленими особами електронних ключів державних реєстраторів, незаконне втручання у систему функціонування речових прав на нерухоме майно, землю (право власності, права обтяження тощо), корупційні дії органів судової влади та виконавчої служби, правоохоронних органів тощо.
Звичайно, в Україні є позитивні зрушення в напрямку правової боротьби з соціальним явищем рейдерства. Зокрема, наприкінці 2016 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» №1666-VIII від 06.10.2016 р. Цей закон покликаний запровадити європейські стандарти захисту прав власності й економічних інтересів громадян та інвесторів. Законом передбачалося вдосконалення деяких технічних моментів процесу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, а також посилення кримінальної та адміністративної відповідальності.
Однак, як показала практика, протягом останніх років тенденція рейдерських захоплень в аграрному секторі невпинно зростає, як і кількість звернень до законотворчих та правоохоронних органів. Лише протягом 2017 р. було зафіксовано понад 700 випадків рейдерства в аграрному секторі. Це свідчить про те, що відповідальність, передбачена зміненими статтями Кримінального кодексу України (зокрема, ст. 358 Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів) та Кодексу України про адміністративні правопорушення, не відповідає вимогам часу й незіставна з економічною вигодою, яку можуть отримати рейдери від незаконних захоплень майна в агросекторі (врожаю, техніки, прав на землю тощо).
З огляду на зазначене, для усунення першопричин рейдерства в агробізнесі в Україні, на думку автора, протягом найближчих років варто здійснити такі кроки:
- Визначити поняття «рейдерство» в законодавстві України та запровадити найсуворіші економічні санкції за здійснення рейдерських захоплень, які робили б економічно недоцільними зазначені дії, а також удосконалити механізм застосування санкцій (реформа кримінальної юстиції).
- Вдосконалити систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом обмеження кола осіб з доступом до відповідних реєстрів і посилення персональної відповідальності за втручання у систему роботи електронних реєстрів.
- Зняти мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, створити ефективний ринок землі з обов'язковою участю нерезидентів.
Лише такі кардинальні зрушення зможуть зменшити неймовірне розповсюдження рейдерства та закласти фундамент під зростання обсягу інвестицій іноземних інвесторів до українського агросектору.