Обговорення майбутнього української землі триває вже не перший місяць. Питання мораторію на землю активно включено до порядку денного громадських діячів та має свої «за» і «проти» у фаховій дискусії аграріїв. Проте якихось суттєвих зрушень у питанні подальшого визначення власності на землю та змін в українському законодавстві не відбувається. Водночас українські аграрії констатують, що подальший розвиток сільського господарства зіштовхується, передусім, з майновими питаннями. Власники, які мають потужності розвивати багаторічні проекти, не зацікавлені в інвестуванні сільського господарства через неможливість захистити власний бізнес у майбутньому. Сьогодні аграрії дуже добре розуміються на тому, як виглядає рейдерство, а також наскільки важко захистити власні права у широко розповсюджених конфліктних ситуаціях.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зміна змісту
Для розуміння рейдерства важливо звернути увагу на те, що це вже не нове явище в економічних та правових відносинах. Так, першим підприємством, яке витримало так звану рейдерську атаку, стала французька компанія Compagnie des Indes Orientales, яку захопив Жан де Батца. Саме йому вдалося провести недружне злиття компаній та стати власником Ост-індійської компанії. Відтоді такі не дружні захоплення майна стали предметом вивчення економістів у Європі. Зокрема, вони дійшли висновку, що рейдерство – це взагалі природний закон економіки, який діє відповідно до законів природи, де шанси на виживання, як відомо, мають лише найсильніші.
До речі, найвідоміший в історії мільярдер Джон Рокфеллер вважається хрестоматійним прикладом рейдера. Його основним інструментом рейдерства були пільгові тарифи на транспортування нафти.
Тобто створення економічних умов для здешевлення активів конкурентів та подальше скуповування його активів також є засобом так званого «законного» рейдерства. Цей засіб активно існує в усьому цивілізованому світі. Проте рейдерство як кримінальне та дуже негативне явище стало ознакою ведення бізнесу в країнах колишнього СРСР. Зокрема, рейдерство в країнах пострадянського простору тісно пов’язане з корупційними зв’язками та переліком силових засобів впливу на власників бізнесу.
В Україні рейдерство має тенденцію до зростання. Останнім часом все більше підприємців потерпають від незаконних дій конкурентів, які залучають до цього правоохоронні органи. При цьому потрібно враховувати, що у класичному розумінні рейдерство не має на меті знищення підприємства, проте в українських реаліях, насамперед, відбувається блокування роботи бізнесу. Такі важкі протиправні засоби мають на меті виключно отримання швидкого прибутку, без огляду на можливість подальшого розвитку захопленого підприємства. Як свідчить українська практика, рейдери не мають рис ефективних власників та менеджерів, які після захоплення можуть розширювати бізнес. Метою захоплення, передусім, стає отримання доступу до керівництва підприємством або активами бізнесу, а також доступ до рахунків захопленого бізнесу.
Отже, рейдери паразитують на захопленому бізнесі, отримують максимально допустимий прибуток та позбуваються незаконно отриманого майна, в тому числі через продаж наступному власнику. Наразі можна говорити про два подальших шляхи розпорядження захопленим майном: продаж наступному власнику або переоформлення майна підприємства з метою неможливості повернення майна законним власником. З грошима підприємства стандартно відбувається вивід на нові рахунки та переведення у готівку.
Як рейдерське захоплення стає можливим?
Серед найбільш розповсюджених схем українського рейдерства залишається оформлення змін у Держреєстрах майна. Тобто шляхом внесення відповідних незаконних змін у Держреєстри фактично стає можливим визначити нового власника майна. Юридична практика підтверджує, що саме Держреєстри стали дуже корисним інструментом для роботи рейдерів та найчастіше використовуються у сірих схемах отримання майна.
Таким чином, в ланцюг осіб, які організовують рейдерське захоплення, включені державні реєстратори та нотаріуси. На підставі підробних документів або таких, що мають сумнівне походження (зокрема, це можуть бути документи суду), нотаріуси вносять зміни до Держреєстрів на користь рейдерів. Після цього законний власник виявляється втягнутим у довготривалий процес судових тяжб, в яких буде змушений доводити факт внесення незаконних змін у Держреєстри. Завдяки неважким та швидким змінам у Держреєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців рейдери одним махом стають власниками цілого заводу або директорами підприємства.
Інструменти захисту
Серед правових засобів захисту свого майна від рейдерської атаки можна відзначити такі кроки.
1. Передача майна підприємства або фізичної особи (рухомого чи нерухомого) в заставу або іпотеку пов’язаним особам. Якщо мова йде про врожай та сільськогосподарську техніку, це дозволить обмежити рейдерів у діях та випередити можливість продажу власності, оскільки на цю власність буде накладе обтяження. При цьому зняття такого спеціального заходу як обтяження є достатньо складною процедурою та потребує чимало часу.
2. Ще одним превентивним та дієвим механізмом протидії рейдерським атакам є розробка порядку на випадок незаконних дій. Насамперед, це необхідно для працівників підприємства (директорів, бухгалтерів та адміністраторів), які мають бути поінформовані про алгоритми власних дій в різних органах (у тому числі банківських установах) для унеможливлення отримання доступу до рахунків та у разі оскарження дій щодо зміни власних майна. Окремим заходом можна визначити необхідність інструктувати робітників підприємства про прийнятні засоби дій правоохоронних органів. Тобто люди, які працюють на будь-якому підприємстві, мають бути достатньо поінформовані про свої права та обов’язки представників державних органів. Юридична практика підтверджує, що грамотні та своєчасні дії працівників можуть зіграти визначну роль у процесі протидії рейдерам.
3. Якщо у підприємства існує потенційна загроза стати жертвою нападу рейдерів (а такі ризики мають майже всі прибуткові підприємства), потрібен постійний моніторинг статусу компанії у відкритих державних реєстрах. Чим швидше буде виявлений факт перереєстрації (недружнього захоплення), тим меншою буде шкода від дій рейдерів.
З чого складається боротьба за наслідками рейдерської атаки
Можна відзначити кілька складових, які дозволяють залучати механізми захисту власного бізнесу та майна у тому випадку, якщо рейдерське захоплення вже відбулося.
Насамперед, звернення з відповідною заявою-повідомленням про злочин до прокуратури або Національної поліції України. До речі, прокуратура та поліція далеко не завжди належним чином реагують на подібні заяви про злочини, не вносять відповідні відомості до ЄРДР. Таку бездіяльність прокурора чи поліції доводиться оскаржувати в суді у порядку ст. 303 КПК України.
Дії рейдерів є дуже різноманітними, але найчастіше їх можна кваліфікувати за такими ознаками злочинів Кримінального кодексу України:
- Ст. 366 КК України – службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.
- Ч. 3 ст. 190 КК України – шахрайство, вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
- Ст. 206-2 КК України – протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (в тому числі долями, акціями, паями їх засновників, учасників та акціонерів) шляхом укладення угод з використанням підробних або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації.
- Ст. 205-1 КК України – підробка документів, які надаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичних осіб-підприємців. Під час рейдерської атаки найчастіше використовуються підробні документи (наприклад, протоколи загальних зборів, накази щодо підприємства тощо).
Санкції за такі злочини є дуже значними, а за деякі злочини законом передбачено позбавлення волі більше ніж 10 років.
Стороні, потерпілій від рейдерської атаки, необхідно оперативно звернутися в Комісію з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті. Комісія у разі виявлення зловживання уповноважена скасувати незаконні реєстраційні дії, обмежити або заблокувати доступ конкретного реєстратора до реєстру.
Також постраждалі, незалежно від реакції правоохоронців чи Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті, мають звернутися до суду з відповідними позовами. Наприклад, в судовому порядку можна ініціювати скасування незаконних реєстраційних дій, визнання недійсними угод про переоформлення прав на майно тощо.
Отже, українським законодавством передбачений алгоритм захисту власного бізнесу від рейдерських атак. Проте високий рівень корумпованості органів державної влади (зокрема, правоохоронної системи) залишає для рейдерів вагомі підстави для продовження своєї діяльності. Окремо варто підкреслити, що ця «діяльність» лише в деяких випадках призводить до покарання рейдерів.