Зміни споживчих вподобань у світовому контексті та виклики, які стоять перед людством, пов'язані зі зміною клімату — ті основні тренди у сільському господарстві України зокрема і світу загалом, які у короткостроковій та довгостроковій перспективі впливатимуть як на ефективне ведення бізнесу, так і на серйозне переосмислення життєвих цінностей.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо говорити про зміни споживання продуктів харчування, то наразі існує кілька основних тенденцій. Перша — перехід на протеїн, який містить білки рослинного походження, та відмова від продукції тваринного походження. У більшості випадків це стосується Європейського Союзу, США, Канади та Австралії.
Свідченням того, що споживання білків рослинного походження набирає обертів, є найуспішніша капіталізація компанії Beyond Meat у 2019 р. після виходу на IPO на Нью-Йоркській фондовій біржі. Вартість компанії — майже 10 млрд доларів США. Ця цифра красномовно свідчить про те, що м'ясо з пробірки — одна з основних тенденцій на світовому агропродовольчому ринку. Україна не є винятком у цьому питанні.
Друга — заміна червоного м'яса білим (зокрема, курятиною). Багаті країни світу відмовляються від споживання яловичини, адже саме яловичина є продуктом, виробництво якого має найбільший вплив на зміну клімату, оскільки ВРХ виділяє багато метану.
Отже, якщо говорити про виклики, пов'язані зі зміною клімату, ні для кого не секрет, що саме сільське господарство достатньо суттєво впливає на екологію як викидами парникових газів, так і впливом агрохімії. Як знизити вплив світового сільського господарства на зміни клімату? Під цим гаслом пройшов 2019 р. У 2020 р. сільгосптоваровиробники увійшли з цим же гаслом.
Тому, очевидно, що в майбутньому саме виробники сільськогосподарської продукції матимуть серйозний виклик і перед людством, і перед навколишнім середовищем щодо того, як краще та ефективніше працювати в сільському господарстві, не зашкоджуючи довкіллю.
Зміни у структурі ефективного ведення агробізнесу часто‑густо призводять до юридичних катаклізмів, до яких значна кількість українських сільськогосподарських виробників (особливо малих фермерів) не готові. Загалом, українські аграрії дуже консервативні. У них та й загалом у переважної більшості мешканців сільської місцевості існує така думка, що юристи, аудитори, банкіри — це ті, хто хоче забрати їхню частину хліба, їхню частину заробітку, не розуміючи, що вони отримають взамін. Така ж доля спіткає юридичних консультантів. Як показує практика, дуже важко достукатися до багатьох аграріїв, допоки не відбудеться щось негативне, щось складне.
Водночас питань на ринку вистачає. Насамперед, що стосується впровадження земельної реформи, результатом якої має стати право на продаж земель сільськогосподарського призначення. Тут всі очікують прийняття ліберального ринку землі. Це питання є надважливим як для українського агробізнесу, так і для українського агропродовольчого сектору.
На другому місці я поставив би питання щодо трудового законодавства, яке у нас залишилося в далеких 70‑80 роках минулого століття. Зміна Трудового кодексу на більш прогресивний, більш американський також позитивно вплине на агробізнес в Україні. Третій аспект — це зміни роботи в логістиці, особливо що стосується роботи Укрзалізниці, її приватизація та зменшення корупції. Четверте — питання щодо освіти. Якщо говорити про висококваліфікований персонал, то проблема в агропродовольчому секторі лише загострюється, її потрібно вирішувати на державному рівні. П'яте — приватизація державних підприємств, що вплине на рівень корупції не лише в секторі, але й в країні загалом.
Українському агробізнесу надважливо мати прозорі та зрозумілі для всіх учасників ринку правила роботи. Законотворцям не потрібно захищати аграріїв, їм потрібно забезпечити ці умови, а не час від часу підставляти підніжку. Загалом, чим менше буде зайвих, нікому не потрібних, написаних і прийнятих «для галочки» законодавчих актів, тим ефективніше працюватиме бізнес.
В Україні проблема не із законодавством, в Україні проблема з виконанням чинних законів. Їх переважна більшість не погана, але факт, що їх мало хто хоче виконувати. Тому, очевидно, в Україні потрібно посилити роботу судів та інших правоохоронних органів, які дійсно працювали б на благо бізнесу та суспільства, не зашкоджуючи йому. Яскравий приклад — закон про антирейдерство. Він не працює, тому рейдерство в сільських регіонах країни процвітає.
Окрім того, деякі закони не працюють, адже до них є величезна кількість підзаконних актів, в яких або незрозуміло прописано, або закони прописані неоднозначно і можуть тлумачитися по‑різному. Тому нам вкрай потрібно підчистити законодавчу базу, а також відбудувати судову систему і правоохоронні органи таким чином, щоб ні у кого й думки не виникало порушити закон. Коли у нас запрацює така система, в якій виконання законів буде на першому місці, то це дозволить розвивати не лише агропромисловий комплекс більш транспарентно, більш прозоро, більш захищено, але й інші суміжні сектори.
Замість висновків, я порадив би українським юристам частіше спілкуватися з українськими аграріями, будувати «мости», проводити круглі столи в регіонах. Багато юридичних компаній прагнуть, щоб всі збиралися в Києві, вони не хочуть виїжджати в регіони та спілкуватися з людьми. Однак там зовсім інша думка, зовсім інші погляди.
Переконаний, спільно можна знайти порозуміння. Український клуб аграрного бізнесу, який я очолюю, багато робить в цьому напрямку, саме щоб було порозуміння між юристами та українськими сільгоспвиробниками, які дуже часто потребують юридичної допомоги, але зазвичай із запізненням. Щоб розуміти, хто, де і в чому сильний, важливо знати як сильні, так і слабкі сторони юридичних компаній, до кого можна звернутися в останню секунду або раніше, не чекаючи її.