Аграрні розписки в Україні показали себе як досить ефективний інструмент у фінансуванні агросектору. Протягом усього часу їх існування було видано 5759 розписок та залучено близько 38,4 млрд грн, що підтверджує їх значну популярність серед представників агробізнесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З метою покращення та більш ефективного використання такого інструменту 19.11.2020 р. у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №2805‑д щодо внесення змін до Закону України «Про аграрні розписки» та деяких інших законодавчих актів щодо функціонування та обігу аграрних розписок, який є доопрацюванням попереднього законопроекту №2805.
Ми проаналізували, які зміни в оформленні аграрних розписок відбудуться у разі прийняття цього законопроекту та як вони вплинуть на застосування аграрних розписок у цілому.
Аграрна розписка — неемісійний цінний папір
Законопроектом №2805‑д пропонується змінити правову природу аграрної розписки з товаророзпорядчого документа на неемісійний цінний папір. В чому ж полягає різниця?
Станом на сьогоднішній день аграрні розписки складаються у письмовій формі на спеціальному нотаріальному бланку і не можуть бути переведені у бездокументарну форму, тобто у вигляд облікового запису. Враховуючи, що відповідно до нового законопроекту аграрна розписка буде неемісійним цінним папером, нагадаємо, що останні існують виключно в документарній формі як паперові або електронні документи. На відміну від чинної редакції, законопроект №2805‑д передбачає, що аграрні розписки існуватимуть:
1) в електронній формі та обліковуватимуться в Реєстрі аграрних розписок, або
2) у вигляді облікових записів на рахунках у цінних паперах в системі депозитарного обліку цінних паперів з відображенням відомостей про реквізити аграрної розписки в Реєстрі аграрних розписок.
Новий порядок видачі
Зміна правової природи аграрних розписок, за задумом творців законопроекту, сприятиме їх вільному та самостійному обігу на ринку, що вплине і на порядок їх видачі.
Сьогодні порядок видачі аграрних розписок складається з таких етапів:
1) укладення договору між аграрним товаровиробником та його контрагентом;
2) нотаріальне оформлення аграрної розписки;
3) внесення відомостей про аграрну розписку в Реєстр аграрних розписок та Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
За дотримання такого алгоритму дій аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.
Натомість законопроект №2805‑д спрощує цю процедуру і передбачає видачу аграрної розписки шляхом створення електронного документа в Реєстрі аграрних розписок. Аграрна розписка вважатиметься виданою з моменту внесення інформації про неї до Реєстру. Після цього адміністратор Реєстру аграрних розписок вносить відомості про предмет застави за аграрною розпискою, а нотаріус або уповноважена особа вносять відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відтак, новий порядок видачі аграрних розписок не передбачає складання аграрних розписок у письмовій формі та, відповідно, не потребує їх нотаріального посвідчення. Більше того, законопроект №2805‑д передбачає альтернативу щодо вчинення, зміни умов, реквізитів, обтяження, припинення зобов'язань та інших правочинів щодо аграрних розписок — такі правочини зможуть вчинятись самостійно самими боржниками та кредиторами у Реєстрі аграрних розписок або за допомогою реєстраторів цього Реєстру, якими будуть нотаріуси.
Таким чином, порівняно з чинним порядком видачі аграрних розписок новий порядок стане дещо швидшим та потребуватиме менше грошових витрат, оскільки не потребуватиме сплати нотаріальних послуг за оформлення аграрної розписки. Адже наразі під час її оформлення потрібно сплатити державне мито за нотаріальне оформлення аграрної розписки, кошти за внесення відповідного запису до Реєстру аграрних розписок, крім того, стягненню підлягає додаткова плата за внесення відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а також плата за видачу витягу з цього реєстру.
Нововведення щодо обліку та обігу аграрних розписок
На відміну від чинної редакції Закону України «Про аграрні розписки», який передбачає лише обіг аграрних розписок, законопроект №2805‑д вводить розмежування порядку їх обліку та обігу. Відповідно до його положень, облік аграрних розписок як об'єктів цивільних прав здійснюється лише в Реєстрі аграрних розписок, а вже облік прав на аграрні розписки та прав за аграрними розписками — в Реєстрі аграрних розписок або в системі депозитарного обліку цінних паперів за вибором кредитора.
Обіг аграрних розписок здійснюється лише у депозитарній системі України. Втім, якщо власник аграрних розписок має намір здійснити їх відчуження для розрахунку за існуючий борг, облік аграрних розписок здійснюється лише у Реєстрі аграрних розписок за умови наявності відповідного договору і лише для операцій, пов'язаних з сільським господарством. Якщо ж облік аграрної розписки вже переведено до депозитарної системи — у депозитарній системі. Крім того, оскільки зараз аграрні розписки оформлюються у письмовій формі, передання прав кредитора за аграрною розпискою здійснюється шляхом здійснення на ній або на її невід'ємному додатку передавального напису «Відступлено», що посвідчується нотаріально.
У законопроекті №2805‑д передбачається, що вчинення правочинів щодо передачі аграрних розписок, наслідком яких є передача прав на аграрні розписки та прав за аграрними розписками, відбувається самостійно кредитором у Реєстрі аграрних розписок, або ж останній може звернутись за допомогою до нотаріуса. Якщо ж вчинення таких правочинів відбувається у депозитарній системі України, воно здійснюється відповідно до законодавства про депозитарну систему України.
Такі пропозиції авторів законопроекту №2805‑д є досить прогресивними та спрямовані для створення умов для швидкого та ефективного використання аграрних розписок та більшого їх поширення серед представників агробізнесу.
Відповідальність за невиконання зобов'язань за аграрною розпискою — фікція чи реальність?
Зміна природи аграрної розписки впливає й на передумови притягнення боржника до відповідальності за порушення своїх зобов'язань за такою розпискою.
Чинне законодавство передбачає, що примусове виконання аграрних розписок відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса. У законопроекті №2805‑д пропонується з огляду на електронну форму аграрної розписки визначити достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою відсутність запису в Реєстрі аграрних розписок про виконання аграрної розписки або припинення зобов'язання за аграрною розпискою.
Законопроектом передбачається вчинення виконавчого напису нотаріуса на паперовій виписці з Реєстру аграрних розписок, роздрукованій нотаріусом. Крім того, за виконавчим написом можна не лише звернути стягнення на предмет застави за аграрною розпискою, а ще й стягнути штрафні санкції за прострочку виконання боржником свого зобов'язання. Проте їх стягнення буде можливе лише у разі, якщо це буде передбачено безпосередньо у самій аграрній розписці.
На перший погляд все виглядає досить просто, однак є одне «але». Як вже зазначалося, законопроект №2805‑д передбачає виключно електронну форму аграрної розписки. Проте згідно з чинним законодавством, для вчинення виконавчого напису на ній потрібно подати оригінал аграрної розписки. Паперова виписка з Реєстру аграрних розписок не є оригіналом електронного документа, а відтак, не матиме юридичної сили для вчинення виконавчого напису.
З огляду на це запропонована авторами законопроекту процедура посвідчення виконавчого напису нотаріуса стане реальною лише після проведення реформи нотаріату шляхом запровадження його електронної системи. Завдяки її запровадженню відбудеться уніфікація, зокрема, з Реєстром аграрних розписок, що не лише втілить у життя положення законопроекту в цьому питанні, а й зменшить кількість документів, подання яких потрібне для вчинення такої нотаріальної дії.
Таким чином, наразі така процедура вчинення виконавчого напису нотаріуса радше є утопією та навряд чи найближчим часом стане реальністю.
Підводні камені виконавчого провадження щодо звернення стягнення за аграрною розпискою
На думку авторів законопроекту №2805‑д, останній значно посилює надійність аграрної розписки. Це пояснюється тим, що у законопроекті передбачено, що у разі недостатності або відсутності застави за аграрною розпискою для задоволення вимог кредитора стягнення заборгованості відбувається шляхом звернення стягнення на інше майно божника або інших осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність. Проте навряд чи таке положення є прогресивним та новітнім, адже чинна редакція Закону України «Про аграрні розписки» містить схоже положення та також передбачає право звернення стягнення на інше майно боржника у разі відсутності предмета застави в натурі. Крім того, такі «нововведення» законопроекту не усунуть проблеми, які виникають наразі у межах виконавчого провадження щодо звернення стягнення за аграрною розпискою.
Порядок виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках, висвітлено в Інструкції з організації примусового виконання рішень. З аналізу її положень вбачається, що звернення стягнення відбувається виключно на ті предмети, які передбачені у виконавчому написі нотаріуса. Як правило, у ньому зазначається лише сам предмет застави без зазначення можливості звернення стягнення на інше майно боржника, або ж чітко не визначається, на яке майно слід звертати стягнення. З огляду на це у разі відсутності предмета застави виконавці на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повертають виконавчий документ і не звертають стягнення на інше майно боржника, навіть якщо така можливість була передбачена в самій розписці.
Відтак, законопроект №2805‑д жодним чином не посилить надійність аграрної розписки в контексті її примусового виконання. Вирішення проблемних питань з її виконанням лежить у площині удосконалення підзаконних нормативно-правових актів, що стосуються виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках.
Нові тренди правового регулювання
Наразі чинний Закон України «Про аграрні розписки» передбачає можливість часткового виконання аграрних розписок, яке, по суті, ототожнено з виконанням зобов'язань частинами. Натомість законопроектом №2805‑д пропонується закласти основи впровадження багаторічних аграрних розписок, які будуть виконуватись певними частинами протягом декількох маркетингових періодів.
Ще однією зміною, що пропонується у зазначеному законопроекті, є розширення переліку предметів застави. Чинним Законом України «Про аграрні розписки» передбачено, що предметом застави є виключно майбутній урожай сільськогосподарської продукції. Натомість у законопроекті передбачено, що предметом застави може бути сільськогосподарська продукція, що є ширшим поняттям, яке охоплює не лише майбутній врожай, а й живих тварин, продукти тваринного і рослинного походження, продукти їх первинної переробки тощо. Такі зміни не лише вплинуть на збільшення переліку предметів застави, а й сприятимуть розширенню кола агровиробників, які зможуть використовувати аграрні розписки у своїй діяльності.
Висновки
Вже багато років аграрні розписки є одним з ефективних засобів фінансування агровиробників. Наразі агроспільнота позитивно ставиться до законопроекту №2805‑д та підтримує його прийняття Верховною Радою України. У цілому ідеї, закладені у законопроекті, є досить прогресивними та цілком відповідають сучасним умовам розвитку суспільства з огляду на широке запровадження цифровізації. Та поряд з цим виникає багато питань щодо реалізації положень цього законопроекту на практиці. Зокрема, прийняття законопроекту у нинішній редакції може призвести до унеможливлення вчинення виконавчих написів на агарних розписках з огляду на відсутність законодавчих підстав вчинення виконавчого напису на виписці з Реєстру аграрних розписок, яка не є оригіналом аграрної розписки, на чому останнім часом активно наголошує нотаріальна спільнота.