У цій статті актуалізовано проблему наявності правових колізій, що надають можливість появи недобросовісних власників торговельних марок в Україні, єдина мета яких – отримання прибутку внаслідок надання ліцензій чи передачі прав на відповідні торговельні марки. У матеріалі наведено правові підстави, згідно з якими особа, що використовує власне позначення для товарів та/або послуг, може:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
а) відстояти своє право попереднього користування торговельною маркою;
б) припинити достроково дію свідоцтва на знак для товарів і послуг недобросовісного власника такої реєстрації, довівши в судовому порядку його невикористання в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації;
в) анулювати спірне свідоцтво у зв’язку з невідповідністю зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
Зважаючи на останні тенденції, підприємці всього світу задля захисту майнових та немайнових прав свого майбутнього бізнесу вже не мають сумніву щодо того, що саме на етапі створення власного підприємства, нарівні з клопотами про його державну реєстрацію, необхідно владнати також всі формальності, пов’язані з реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності, які використовуватимуться ними. Українські ж «стартапери» чи то через свою недостатню обізнаність, чи то з метою економії коштів у переважній більшості ігнорують потребу державної реєстрації своїх об’єктів інтелектуальної власності.