01 січня 2023 року набула чинності нова редакція Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон про авторське право), який значно ускладнить життя видавцям друкованих навчальних видань і електронного аналогу друкованого видання (п. 3.7 ДСТУ 7157:2010), наприклад, видання у PDF форматі. Річ у тому, що було змінено норму закону про вільне використання літературних і художніх творів як ілюстрації у навчальних виданнях.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Щоб розібратися з тим, як видавцям жити далі, розглянемо умови використання літературних і художніх творів як ілюстрації у навчальних виданнях до прийняття нової редакції Закону про авторське право й тепер.
Згадаймо, як це було до ухвалення нової редакції Закону про авторське право.
Насамперед зупинимося на причині, через яку літературні й художні твори використовувалися як ілюстрації у навчальних виданнях без дозволу автора і без виплати винагороди.
Відомо, що авторське право створює монополію автора на твір.
Це означає, що використовувати твір у період дії авторського права можна лише з дозволу автора або іншого правовласника майнових прав на твір. Цей дозвіл оформляється ліцензією.
Слід зазначити, що така монополія стримує розвиток суспільства у сферах освіти, культури та інформації. Щоб ці сфери суспільства могли розвиватися, встановили обмеження на монополію авторів творів. Ці обмеження прописані у ст. 21-24 попередньої редакції Закону про авторське право.
Так відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 попередньої редакції Закону про авторське право допускається без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення «використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру».
Є ще додаткові умови вільного використання творів, які викладені у ст. 444 «Випадки правомірного використання твору без згоди автора» ЦК України. Твір, який використовується вільно як ілюстрація, повинен бути правомірно опублікований. Твір використовується вільно за умови дотримання звичаїв.
Слід зауважити, що під норму закону про вільне використання творів підпадали також твори образотворчого мистецтва, наприклад, скульптури, пам’ятники, твори архітектури, садово-паркового мистецтва та інші твори, зображені на фотографічних і художніх творах.
Для того щоб використовувати такі фотографічні й художні твори треба було дотримуватися наступних умов.
По-перше, твори, зображені на фотографічних і художніх творах, повинні бути правомірно опублікованими.
По-друге, використання творів, зображених на фотографічних і художніх творах, супроводжувалось ім’ям автора і джерелом запозичення.
На практиці все відбувалося наступним чином.
Автор чи редактор знаходив літературний чи художній твір, який хотів використати як ілюстрацію, перевіряв правомірність його опублікування (опубліковано з дозволу автора чи самим автором) та, забезпечивши його необхідними атрибутами (ім’ям автора і джерелом запозичення), використовував у підручнику або іншому навчальному виданні.
Таке вільне використання літературних і художніх творів дозволяло значно знизити ціну підручників, посібників та інших навчальних видань.
Тепер подивимось, що пропонує нова редакція Закону про авторське право.
Насамперед відмітимо, що із ЦК України видалили норму про «Випадки правомірного використання твору без згоди автора».
Тепер вільне використання творів у навчальних виданнях здійснюється відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону про авторське право. Допускається без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення:
«відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що:
обсяг такого використання відповідає визначеній меті;
використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи».
З цієї норми закону видно, що використати твори як ілюстрації у навчальних виданнях можуть тільки суб’єкти освітньої діяльності, якими є особи, що провадять освітню діяльність, яка, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу (п. 27 ст. 1 Закону України «Про освіту»).
Є Реєстр суб’єктів освітньої діяльності.
Однак університети, заклади загальної середньої освіти та інші суб’єкти освітньої діяльності не є суб’єктами видавничої справи, до яких відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції (ст. 10 Закону України» «Про видавничу справу»).
Є Реєстр суб’єктів видавничої справи.
Отже, вільно використовувати твори як ілюстрації у навчальних видання відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону про авторське право можуть лише щасливчики, які зареєстровані у реєстрах суб’єктів освітньої діяльності й суб’єктів видавничої справи.
Позначимо таких видавців символом 2Р.
А що робити звичайним видавцям, тобто тим, які не зареєстровані у реєстрі суб’єктів освітньої діяльності?
Вважаю, що у період дії авторського права звичайні видавці можуть використовувати у навчальних виданнях твори як ілюстрації (1) за договором з автором або (2) з вільною публічною ліцензією Creative Commons (СС) чи (3) твори із стокових вебсайтів, наприклад, freepik.com, pixabay.com, ua.depositphotos.com.
У зв’язку з тим, що видавці знають як працювати з авторами за договором, то зупинятися на цьому не будемо.
Зупинимось на використання творів з вільною публічною ліцензією Creative Commons.
Вважаю, що як ілюстрації можна використовувати твори з вільною публічною ліцензіями CC BY, CC BY-SA, CC BY-ND.
Докладніше про вільну публічну ліцензію Creative Commons у статті «Використання творів з вільною публічною ліцензією як ілюстрації» (Юридична Газета online від 21.10.2022 р.).
Для пошуку таких творів використовуються різні сервіси, наприклад «Пошук СС».
Пошук творів можна здійснювати за словами «фотографія», «малюнок» тощо різними мовами.
Приклади атрибутів творів з вільною публічною ліцензією Creative Commons тут.
Використання творів зі стокових вебсайтів має особливості.
Зазвичай твори на таких вебсайтах не мають окремої ліцензії, що може призвести до суперечки про правомірність їх використання.
На мою думку, треба використовувати твори із стокових вебсайтів, кожен твір якого має окрему ліцензію. До таких вебсайтів можна віднести вебсайт freepik.com. Кожен твір цього вебсайту має окрему PDF – ліцензію, яка завантажується разом з твором.
У зв’язку з тим, що ілюстрації використовуються звичайними видавцями згідно з ліцензією, то тепер необхідно мати дозвіл на використання творів образотворчого мистецтва, творів архітектури, садово-паркового мистецтва та інших творів, зображених на фотографічних і художніх творах.
Потрібно зазначити, що у видців 2Р теж є проблеми. Річ в тому, що твори, якими ілюструються навчальні видання, можна використовувати всього двома способами, а саме способом (1) відтворення твору та (2) надавання до нього інтерактивний доступу.
У зв'язку з тим, що видавці 2Р обмежені у способах використання творів як ілюстрації, то є відмінності в ілюструванні друкованих видань та їх електронних аналогів такими видавцями.
Ілюстрування видавцями 2Р друкованих видань.
Видавці 2Р можуть тільки відтворити друковане видання з ілюстраціями, але не можуть без порушень авторського права здійснювати перший продаж таких видань чи інше перше відчуження їх примірників, оскільки у нормі Закону про авторське право (п. 2 ч. 2 ст. 22 ) відсутній такий спосіб використання твору, як розповсюдження примірників твору (п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону про авторське право).
Слід зазначити, що «розповсюдження - будь-яка дія, за допомогою якої оригінали або інші примірники об’єктів авторського права та/або суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці способом, у тому числі першого продажу чи іншого першого відчуження примірників об’єкта авторського права та/або суміжних прав» (п. 50 ст. 1 Закону про авторське право).
Що робити? Для ілюстрування друкованих видань видавцям 2Р слід керуватися рекомендаціями із ілюстрування навчальних видань, запропонованими для звичайних видавців.
Ілюстрування видавцями 2Р електронного аналогу друкованого видання.
Видавці 2Р можуть вільно використовувати твори як ілюстрації у аналогу друкованого видання відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону про авторське право.
Однак є особливості використання зображення об’єктів авторського права на фотографічних і художніх творах.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 22 Закону про авторське право допускається без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення: «створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях на вулиці, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення».
Із наведеної норми закону можна зробити висновок, що у електронного аналогу друкованого навчального видання можуть вільно використовуватися фотографічні і художні твори тільки із зображенням творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях на вулиці.
Потрібно зазначити, що вулиця - це обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння.
Отже, не можна вільно використовувати зображення творів архітектури та образотворчого мистецтва, розміщених у парку, сквері, на площі та інших доступних для громадськості місцях.
Також не можна вільно використовувався фотографічні і художні твори з зображенням творів містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень.
Для наочності правового поля використання творів як ілюстрації у навчальних виданнях скористаємося таблицею.
Зупинимось ще на одній проблемі, що виникає з 01.01.2023 р.: це використання гіперпосилання, в тому числі QR-код, у підручниках, посібниках та інших навчальних виданнях.
У багатьох підручниках, посібниках та інших навчальних виданнях використовуються гіперпосилання, в тому числі QR-код. З набранням чинності нової редакції Закону про авторське право у видавців можуть виникати проблеми з їх використанням.
До 01.01.2023 р. видавець, розмішуючи гіперпосилання, зокрема QR-код, у підручнику, мав можливість направляти користувача до вебсайту із творами, виконаннями, фонограмами, відеограмами, програмами організації мовлення, які використовувались із порушенням авторського права і суміжних прав. Видавець не ніс жодної відповідальності за таке розміщення гіперпосилання.
Нова редакція Закону про авторське право поклала край такій практиці.
Тепер розміщення гіперпосилання на неправомірно відтворений на вебсайті об’єкт авторського права або суміжних прав вважається його використанням способом інтерактивного надання доступу. Це означає, що видавець, розмістивши у підручнику гіперпосилання на такий об’єкт авторського права або суміжних прав, порушує авторське право або суміжні права.
Якщо ж об’єкт авторського права або суміжних прав правомірно відтворений на вебсайті, то розміщення гіперпосилання на такий об’єкт не є способом інтерактивного надання доступу і, таким чином, не призводить до порушення авторського права і суміжних прав.
Ця нова реальність прописана у ч. 7 ст. 12, ч. 7 ст. 38, ч. 5 ст. 39, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 41 Закону про авторське право.
Не потрібно забувати про обмеження на використання зображення фізичної особа на фотографічних і художніх творах.
Такі твори можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені тільки за згодою особи, яка зображена в творі, а в разі її смерті – за згодою осіб, визначених ч. 4 ст. 303 ЦК України.
Є винятки із цього загального правила, що наводяться у ст. 308 ЦК України.
Для того, щоб перевірити законність використання фотографічних і художніх творів з зображенням фізичної особи, можна скористатися онлайн тестом.
Слід зазначити, що вільна публічна ліцензія Creative Commons розповсюджується тільки на сам твір і не дає дозволу на використання зображення фізичної особи на фотографічних, інших художніх творах.
З фотографічними і художніми творами з зображенням фізичної особи, які запозичені зі стокових вебсайтів, треба теж бути обережними. Річ в тому, що автори таких фотографічних і художніх творів можуть не мати дозволу від фізичної особи, зображення якої використовується. Перевірити це складно, оскільки ця інформація користувачам таких вебсайтів практично недоступна.
Потрібно зазначити, що в Україні підтримка сфери освіти за рахунок обмеження авторського права діяла з 1963 р. до 01 січня 2023 р.
Нова редакція Закону про авторське право поклала край існуючої підтримки сфери освіти авторським правом. Вважаю, що це може призвести до збільшення вартості друкованих підручників та погіршити їх зміст за рахунок зменшення можливостей для використання літературних і художніх творів як ілюстрації.
Що робити далі? Вважаю, що для відновлення підтримки сфери освіти треба повернути норму закону про вільне використання літературних і художніх творів як ілюстрації у навчальних виданнях у редакції п. 2 ч. 1 ст. 21 попередньої редакції Закону про авторське право.