Серед усіх заявок на винаходи можна виділити окрему групу винаходів, які не базуються на наукових знаннях. Основну частину цієї групи складають винаходи, які належать до таких категорій: винаходи, які базуються на гіпотезі, що суперечить науковим знанням; винаходи, які базуються виключно на міфах, що не стосуються будь-якої з галузей наукових знань; винаходи, які належать до галузей, для яких теоретично та експериментально доведена неможливість реалізації декларованого призначення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
До останньої категорії винаходів належать «вічні двигуни». Незважаючи на те, що людство вже давно довело і визнало неможливість здійснення «вічного двигуна», до Укрпатенту періодично надходять заявки на винаходи, в основу яких покладена ідея його створення.
Більшості освічених людей це може здатися трохи дивним, проте декому факт подачі заявки на «вічний двигун» може здатися нормальною ситуацією, оскільки навіть у Міжнародній патентній класифікації існують відповідні індекси для класифікації «вічних двигунів». Наприклад, індекс МПК F03B17/04 передбачає так звані «вічні двигуни» гідравлічного типу. Індекс F03G7/10 передбачає механічні «вічні двигуни». Індексом H02K53/00 передбачені динамоелектричні «вічні двигуни», а індекс H02N11/00 визначає «вічні двигуни», отримані з використанням електричних або магнітних засобів. Однак існування зазначених індексів у Міжнародній патентній класифікації жодним чином не підтверджує патентоздатність «вічних двигунів», як може здаватися деяким заявникам. Існування зазначених індексів пов'язане лише з тим, що винахідники продовжують подавати заявки такої тематики, тому є потреба відділити їх від основної маси заявок.
Рис. 1
З досвіду можна сказати, що серед заявок на «вічні двигуни» можна виділити такі, де слова «вічний двигун» зазначені в назві винаходу, описі та формулі. Яскравим прикладом може слугувати заявка на винахід a200502876, опублікована 17.10.2005 р. В матеріалах заявки заявник стверджує, що відомі конструкції «вічних двигунів» є непрацездатними, на відміну від його двигуна. Заявлений винахід, на думку заявника, повинен працювати таким чином (див. рис. 1): відцентровий насос (9) подає воду на гідроколесо, що спричинює його рух; рух передається відомим способом на генератор (11), а струм з генератора призводить до обертання електродвигуна (12); електродвигун через шківи (15) обертає відцентровий насос (9).
Рис. 2
Іншим аналогічним прикладом є заявка на винахід a201000986, опублікована 25.06.2010 р. На думку заявника, двигун повинен працювати завдяки різниці між сумою моментів сил справа і зліва (див. рис. 2).
За своїм визначенням поняття «вічний двигун» означає уявний, але нездійсненний двигун, який після його запуску виконує роботу протягом необмежено тривалого часу, не отримуючи енергії ззовні. Неможливість побудови «вічного двигуна» випливає із закону збереження енергії. Відповідно до цього закону, кожна машина, що діє без надходження енергії ззовні, після закінчення деякого проміжку часу цілком витратить свій запас енергії на подолання сил тертя і повинна зупинитися, тому що продовження роботи машини означало б отримання енергії з нічого.
Отже, у випадках, коли у формулі винаходу зазначається призначення винаходу «вічний двигун», експертиза визнає такий винахід промислово непридатним через неможливість реалізації такого призначення.
Складніший випадок виникає тоді, коли в матеріалах заявки поняття «вічний двигун» взагалі не зазначалося. Деякі заявники, зрозумівши неможливість отримання патенту на «вічний двигун», вдаються до хитрощів і намагаються замаскувати свій намір, тобто замінюють це поняття іншим (наприклад, у формулі винаходу можуть використовуватися такі поняття як «двигун», «редуктор», «перетворювач енергії» тощо). Проте під час проведення експертизи дійсне призначення винаходу можна виявити з опису. Яскравим прикладом такого випадку може бути заявка a201504247, опублікована 25.09.2015 р.
Рис. 3, 4
У формулі заявленого винаходу, для того щоб охарактеризувати призначення об'єкта, заявник використав поняття «редуктор». Робота заявленого винаходу, на думку заявника, має відбуватися таким чином (див. рис. 3, 4): на опорний підшипник (4) прикладається зусилля, далі шляхом механічних перетворень докладене зусилля має призводити до обертання вала (2).
Детально розглянувши матеріали заявки, можна дійти певних висновків. По‑перше, заявлений об'єкт взагалі не є редуктором. Загальновідомо, що редуктором називають механізм, який зменшує (збільшує) швидкість обертання при передаванні руху від одного вала до іншого, зі збільшенням (зменшенням) крутного моменту на вихідному валу. Тобто редуктор повинен містити щонайменше вхідний та вихідний вали, які кінематично пов'язані з утворенням певного передатного відношення.
У заявленому винаході вал лише один. Очевидно, що один вал не може одночасно обертатися з різною кутовою швидкістю. У заявленому винаході не відбувається зменшення (збільшення) швидкості обертання при передаванні руху від вхідного вала до вихідного, зі збільшенням (зменшенням) крутного моменту.
По‑друге, слід зауважити, що обертання втулки (3) і вала (2) в одному напрямку та з однаковою кутовою швидкістю унеможливлює взаємне переміщення шнека (15) і втулки (3). Таким чином, зусилля, прикладене до опорного підшипника, є статичним (переміщення S=0). Іншими словами, робота (A), яку здійснює зовнішня сила (F), що діє на вхідну ланку заявленого механізму, є нульовою. Тобто заявлений винахід повинен виконувати більшу корисну роботу, ніж кількість наданої, тобто по суті є «вічним двигуном».
Отже, маємо підстави вважати, що у разі здійснення винаходу за формулою винаходу, реалізація призначення, охарактеризованого родовим поняттям «редуктор», або реалізація дійсного призначення «вічний двигун», що випливає з матеріалів заявки, є неможливим. Це свідчить про промислову непридатність заявленого винаходу.
Варто відзначити, що мотиви отримання патенту на «вічний двигун» можуть бути різними. Деякі заявники, виходячи з найкращих спонукань, дійсно мріють покращити життя людства. Для когось отримання патенту на «вічний двигун» може бути розвагою. Дехто може робити це з подальшим наміром ошукати потенційних інвесторів. Однією з найважливіших причин виявлення «замаскованих вічних двигунів» на етапі кваліфікаційної експертизи є недопущення отримання патенту на промислово непридатні об'єкти та унеможливлення подальшого зловживання правом інтелектуальної власності на винаходи.