01 січня 2023 року набув чинності новий Закон України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX від 01.12.2022 р. (далі по тексту Закон про авторське право), який закріпив свободу панорами на правовому полі авторського права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Свобода панорами — положення закону про авторське право, що дозволяє без дозволу авторів, спадкоємців авторів і інших суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, та подальше використання таких об’єктів, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення (п. 10 ч. 2 ст. 22 Закону про авторське право — норма закону у цій редакції набрав чинності 15.04.2023).
Розглянемо докладніше умови вільного використання зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва.
Доступними для громадськості місцями є вулиці, парки, площі тощо.
Назву міста, вулиці, парку тощо можна вважати джерелом запозичення твору архітектури та образотворчого мистецтва.
З огляду на те, що твори архітектури та образотворчого мистецтва повинні бути постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, то вільно можуть використовуватися зображення:
(1) будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури;
(2) скульптури і малюнка у вигляді графіті.
У зв’язку з тим, що зображення творів архітектури та образотворчого мистецтва здебільшого створюються шляхом переробки, то зазвичай створюються похідні твори.
Художником, наприклад, створена картина із зображенням скульптури Анатолія Куща «Оранта-переможниця. Монумент Незалежності України» (далі — «Берегиня». Ця картина є похідним твором.
Однак, створюючи зображення творів архітектури та образотворчого мистецтва, треба пам’ятати, що автору належить немайнове право на недоторканність твору, тобто право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору (п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону про авторське право).
Твори архітектури та образотворчого мистецтва можуть бути зображеними:
- на об’єктах авторського права (на фотографічних і художніх творах, які зазвичай є похідними творами) і суміжних прав (на відеограмах);
- на фотографіях, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами) (п. 8 ст. 8 Закону про авторське право);
- на матеріальних об’єктах, призначення яких задовольняти потреби людини в одязі, предметах побуту та інших базових потребах.
Відповідно до норми закону про свободу панорами вільне використання зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва допускається, якщо використання таких зображень не має самостійного економічного значення.
На мою думку, ці умови є невдалою імплементацією положень ст. 175 «Винятки і обмеження» Угоди про Асоціацію України з ЄС у норму про свободу панорами, оскільки умова щодо не самостійного економічного значення дій застосовується на тимчасові випадки з відтворення, які є поодинокими або випадковими та які є складовою й суттєвою частиною технологічного процесу. Наприклад, дії з кешування (п. 33 Преамбули та п.(b) ч. 1 ст. 5 Директиви 2001/29/ЄС).
Варто зазначити, що відтворення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва відповідно до свободи панорами не є діями тимчасовими, не є поодинокими або випадковими і не є складовою й суттєвою частиною технологічного процесу.
Крім того, Директива 2001/29/ЄС (див. п. (h) ч. 3 ст. 5) не передбачає для свободи панорами умови самостійного чи не економічного значення дій із зображеннями творів архітектури та образотворчого мистецтва.
Директива рекомендує країнам-членам передбачати винятки або обмеження прав, передбачених у разі використання творів, таких як твори архітектури або скульптури, створених для постійного розміщення в публічних місцях.
Вважаю, що умови щодо самостійного чи не самостійного економічного значення дій із зображенням творів архітектури та образотворчого мистецтва розмивають межі вільного використання таких творів, що неминуче призведе до маси позовів щодо захисту авторського права.
Варто зазначити, що зараз немає будь-яких офіційних роз’яснень щодо самостійного чи несамостійного економічного значення використання зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва. Судова практика з цього питання також відсутня.
Викладу свій погляд на цю умову свободи панорами, скориставшись судовою практикою Європейського Суду Справедливості (див. п. 50, 52 Рішення CJEU у справі C-302/10).
Інформацію про рішення CJEU надав адвокат Олександр Мисенко.
Використання зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва не має самостійного економічного значення, якщо економічна вигода, що отримана внаслідок такого використання:
(1) не відрізняється від економічної вигоди, отриманої внаслідок законного використання відповідного твору,
(2) не є відокремленою від економічної вигоди, отриманої внаслідок законного використання відповідного твору,
(3) не створює додаткову економічну вигоду, що виходить за межі тієї, яка отримана внаслідок такого використання твору, що охороняється.
Використання зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва має самостійне економічне значення, якщо перевага, що отримується, є самостійною і відокремленою, якщо можна отримати дохід завдяки економічній експлуатації зображення творів архітектури та образотворчого мистецтва.
На прикладах використання зображень скульптури Анатолія Куща «Берегиня» з’ясуємо, які дії, на наш погляд, мають самостійне економічне значення, а які не мають.
Наведенні приклади використання зображень скульптури «Берегиня» не є твердженням того, що авторське право автора порушується. Можливо, є дозвіл на таке використання творів.
Приклади використання зображення скульптури в інтернеті
На багатьох стокових сервісах надаються платні ліцензії на використання фотографічних творів, основним елементом яких є зображення скульптури «Берегиня» (див. фотографічні твори на стоковому сервісі istockphoto.com).
Є фотографічні твори із зображенням скульптури «Берегиня», що розміщуються в інтернеті на умовах вільної публічної ліцензії CC BY-SA 4.0.
Вважаю, що наявність двох видів ліцензій (платна і безоплатна) вказує на те, що можна отримати дохід завдяки економічній експлуатації зображення скульптури «Берегиня».
Отже, ліцензування фотографічних творів із зображенням творів архітектури та образотворчого мистецтва на стокових сервісах є дією, що має самостійне економічне значення.
Основним елементом аудіовізуального твору «Монумент Незалежності України» є скульптура «Берегиня».
У зв’язку з тим, що під час перегляду відео з’являється реклама, то дохід від реклами можна вважати додатковою економічною вигодою, що виходить за межі тієї, яка виплачується автору за використання твору, що охороняється.
Отже, можна вважати, що використання зображення скульптури в аудіовізуальному творі «Монумент Незалежності України» є дією, що має самостійне економічне значення.
Приклади використання скульптури на матеріальних об’єктах, призначення яких задовольняти потреби людини в одязі, предметах побуту та інших базових потребах
Перш ніж розглянути такі приклади, зауважимо, що одяг, посуд та інші предмети побуту мають ціну незалежно від використання зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва.
Використання зображень творів на футболці, чашці та іншому предметі побуту збільшує їх ціну чи збільшує кількість продажу таких предметів, що вказує на те, що використання таких зображень є дією, що має самостійне економічне значення, оскільки призводить до отримання доходу завдяки економічній експлуатації зображення творів архітектури та образотворчого мистецтва.
Наведемо декілька таких прикладів.
На онлайн-платформі crafta.ua продається листівка «Монумент незалежності», на якій зображена скульптура «Берегиня».
На підставці під чашку «Монумент Незалежності, м. Київ» також використовується зображення скульптури «Берегиня».
До 30-річчя незалежності України Укрпошта випустила марку «Монумент Незалежності, 2001. Київ».
Вважаю, що без внесення змін до норми закону про свободу панорами та без офіційного тлумачення щодо самостійного чи несамостійного економічного значення використання зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва судові процеси не за горами.