Політика розвитку штучного інтелекту в Польщі на 2019–2027 рр. (далі — Політика) розроблена як наслідок та узгоджена з напрямами діяльності держави, Європейського Союзу, а також із стратегічними документами міжнародних організацій, таких як ОЕСР, членом якої є Польща, які були прийняті цими організаціями до цього часу. Зокрема, ця Політика враховує цілі, визначені у наступних стратегічних документах: Програма відкриття публічних даних, Стратегія відповідального розвитку, Програма від паперової до цифрової Польщі, Стратегія інновацій та ефективності економіки «Динамічна Польща 2020», Координований план комунікацій Європейського Комітету щодо штучного інтелекту (ШІ), позиція Вишеградської групи щодо штучного інтелекту та рекомендації HLEGAI для Європейської комісії у вигляді Етичного посібника з надійного ШІ та рекомендацій щодо політики та інвестицій у надійний штучний інтелект, а також рекомендацій ОЕСР щодо політики та управління надійним штучним інтелектом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У найближчому майбутньому очікуються також рекомендації Ради Європи та ЮНЕСКО, які зараз опрацьовуються.
Меморандум про розвиток штучного інтелекту в Польщі
Політика є безпосередньою частиною запланованої нової польської стратегії підвищення продуктивності праці. Щоб зберегти здатність створювати суверенні умови для відповідального розвитку, будувати добробут громадян та свідомий технологічний прогрес, необхідно інвестувати у розвиток ШІ. У іншому випадку держава втратить шанси та потенціал для створення розвитку за власними умовами, перебуваючи у глибокій залежності від рішень, що надаються зовнішнім економічним середовищем.
Існує ризик, що ШІ, включений у глобальну мережу ІКТ, передасть багатство або місця створення додаткової вартості тим країнам чи транскордонним організаціям, які зможуть будувати та контролювати це найбільш ефективно. Ключовою метою Політики розвитку штучного інтелекту є надання Польщі найважливішого місця у світовій економіці.
Проєкт політики — це документ на 117 сторінках, який містить бачення, місію та цілі, а також діагноз стану польського сектору ІКТ. Політичне бачення, що міститься в стратегії, стосується необхідності підтримання суверенітету держави у сфері ШІ, що пов'язано з необхідністю розвитку «творчих кадрів». Водночас у документі вказується, що участь Польщі у розвитку ШІ та алгоритмічної економіки все ще є великим викликом, однак ШІ може стати рушійною силою польської економіки. У документі також вказується на загрози революції, що базується на ШІ, пов'язані з ризиком втрати дуже великої кількості робочих місць, зокрема на основі рутинної діяльності, яка є поширеною в країні. Водночас вказуються численні переваги та можливості від його запровадження, зокрема швидке підвищення якості життя громадян, державних послуг та створення дуже великої кількості високооплачуваних творчих робочих місць.
Документ передбачає всебічне впровадження ШІ майже в усіх сферах функціонування держави. Стратегія перераховує приклади областей реалізації, у т.ч. діагностичні системи, що підтримують лікарів, управління цифровими полями бою, персоналізовані навчальні інструменти (також підтримують викладачів), управління мережею, насиченою розподіленими установками ВДЕ, автоматизовані адміністративні процеси, що покращують роботу чиновників, інтелектуальне програмне забезпечення, що зменшує складність управлінських рішень в організаціях, плавний рух потоків людей і товарів (міста, склади, порти), електронна комерція, наукові праці на основі унікальних джерел даних, недоступних дотепер.
Проєкт стратегії також визначає дуже амбітні місії та цілі. Основна мета — входження до вузької групи 20–25% країн, що будують ШІ. До 2025 р. в країні має бути створено понад 700 компаній ШІ. Для досягнення цих цілей до 2023 р. у Польщі потрібні інвестиції в будівництво та розвиток ШІ на суму приблизно 9,5 млрд злотих. Як підкреслюють автори документа, це амбітна мета, але відповідна загальному економічному потенціалу Польщі. Проміжні цілі включають, серед іншого, збільшення власних інвестицій в оцифрування промисловості та послуг, включаючи ШІ, кращу координацію фінансування та науково-дослідних проєктів, скорочення відтоку кадрів за кордон; модерування впливу ШІ на зміни на ринку праці.
Документ ґрунтується на дуже докладному діагнозі сильних і слабких сторін умов Польщі щодо можливості впровадження інноваційних рішень на основі ШІ. Сильні сторони включають залежність економіки від транскордонного потоку електронних даних, 33% населення класифікуються як т.зв. творчий клас та якісна шкільна освіта. З іншого боку, слабкі місця Польщі в контексті цифрових інновацій характеризуються як слабкий інтерес до інвестицій у цифровізацію польськими компаніями (лише 4 з 10 виявили зацікавленість) та відсутність інвестиційних планів на найближчі 12 місяців у мікро- та малі підприємства (83% не планують таких інвестицій). Слабкою стороною також вважається низький рівень інновацій у Польщі — згідно документу, він збільшився лише на 0,6% у 2010–2017 рр. порівняно з середнім показником Європи. Як зазначено в документі, негативне явище, що послаблює польський потенціал у економіці, — це те, що досі ШІ мав у 10 разів меншу частку в темпі економічного зростання порівняно з середнім показником у світі.
Місія стратегічної політики Польщі у сфері ШІ полягає у підтримці науки, досліджень та розвитку ШІ задля зростання інновацій та продуктивності економіки, заснованої на знаннях, а також у підтримці громадян у трансформації робочого середовища та покращенні компетенцій, враховуючи захист гідності людини та забезпечення умов для чесної конкуренції. Польща має потенціал динамічного переходу від ролі претендента до міжнародно визнаного лідера у галузі ШІ з брендом «+PL». Для реалізації цієї місії Польща приєднається до геополітичного суперництва з метою інтеграції центрів інтелектуальної власності та бізнес-досліджень, розташованих у Польщі, у глобальні ланцюги цінностей.
Виконання наміченої місії потребує досягнення таких цілей: створення, впровадження, підтримка та динамізація польської екосистеми в рамках взаємопов'язаних та пов'язаних 9 факторів успіху:
1) організація та управління екосистемою,
2) знання та компетенції,
3) дані,
4) фінансування соціальних програм, науки, досліджень, впровадження та трансферу технологій,
5) інфраструктура,
6) технічні та організаційні стандарти,
7) етичний вимір,
8) правовий вимір,
9) транскордонне співробітництво та міжнародний вимір;
а також створення культури співпраці зацікавлених сторін у сфері інновацій; узгодження змін на ринку праці з розвитком творчості громадян; підтримка наукових та дослідницьких центрів у їх просуванні та розвитку співпраці з зарубіжними центрами, вирішення їх проблем та фінансових ресурсів для фундаментальних та прикладних досліджень у галузі штучного інтелекту; впровадження механізму підтримки наукових досліджень, розробок та інновацій; реалізація програм щодо викладання ШІ та стимулювання випускників розвивати наукову та професійну діяльність у Польщі; підтримка підприємств у процесах виробництва та комерціалізації інновацій у сфері ШІ шляхом замовлень, науково-дослідних програм, програм прискорення, а також за допомогою технологічної дипломатії, щоб до 2025 р. у Польщі можна було поступово створити понад 700 будівельних компаній, що займаються ШІ; реконструкція навчальних програм для персоналізованої загальної освіти та навчання протягом усього життя, включаючи створення інтерактивних навчальних майстерень; створення інфраструктурного або регулятивного простору для проведення експериментів та тестування моделей AI (тестові майданчики — так звані пісочні регулятори); підтримка створення надійних просторів та алгоритмів обміну даними, включаючи транскордонні.
Мета Польщі — увійти до вузької групи з 20–25% країн, що будують ШІ. Це амбітна мета, але вона відповідає загальному економічному потенціалу Польщі. На практиці це означає, що до 2025 р. будівельникам ШІ слід збільшити його розмір майже в 25 разів, щоб стати продуктивними. Необхідна принципова зміна підходу до розвитку інновацій та ШІ, зокрема шляхом забезпечення ефективної екосистеми.
Політика також спрямована на збільшення власних інвестицій в оцифрування промисловості та послуг, включаючи ШІ; кращу координацію фінансування та дослідницьких проектів; зменшення відтоку кадрів за кордон; модерування впливу ШІ на зміни на ринку праці; зниження ризику порушення самостійності юдина та прийняття обґрунтованих рішень щодо використання ШІ.
Відповіддю на конкуренцію, що відбувається у сфері ШІ на міжнародних ринках, які представляють різне ставлення до етичних принципів, має бути створення основних умов для надійного штучного інтелекту та зміцнення підстав для підтримки автономії людини. Також надзвичайно важливо забезпечити взаємне визнання технічних стандартів та правил інтероперабельності систем штучного інтелекту, а також безпечних умов для транскордонної передачі технологій.
Інтелектуальна власність
Розглядаючи питання захисту інтелектуальної власності (ІВ) рішень на основі ШІ, варто розділити ці рішення на ШІ у чіткому розумінні (він включає комп’ютерні програми і програмне забезпечення, наприклад, алгоритми машинного навчання, і фізичні пристрої — програмне забезпечення + обладнання, наприклад, автономні машини або роботи-збирачі фруктів), захист яких чинним законодавством є незаперечним, та ШІ у широкому розумінні (твори, створені за допомогою цих програм і пристроїв, наприклад, фотографії, створені комп'ютером, наукові тексти, винаходи або картини, намальовані роботами), ІВ яких залишається проблематичною.
Суперечка щодо доктрини з цього питання зводиться до одного з двох припущень. Перше з них передбачає, що авторство машини позбавляє продукт захисту з боку прав ІВ, а друге надає автору алгоритму право на твір чи винахід, створений ШІ, незалежно від того, хто ним користується. Теоретичне припущення про те, що авторські права на твір належать самому ШІ, є (принаймні у даний час) неприйнятним, оскільки пристрої ШІ не мають юридичної суб'єктності, тобто вони не можуть бути суб'єктами прав та обов'язків. І перше, і друге припущення мають численні переваги та недоліки. Необхідно якомога швидше домогтися міжнародного консенсусу для регулювання захисту ІВ творів та винаходів, створених ШІ.
Політика розвитку ШІ в Польщі на 2019–2027 рр. ґрунтується на місії, яка була створена на основі забезпечення умов для чесної конкуренції та захисту людської гідності на основі турботи про суверенітет держави перед викликами ШІ. Представлена стратегія відповідає місії, визначеній таким чином, і її припущення збалансовані, що означає, що цілі, поставлені в ній, є досяжними в передбачуваному часовому горизонті. Ключова мета політики розвитку ШІ в Польщі на 2019–2027 рр. — надати Польщі максимально можливе значення у світовому ланцюжку вартості, який вже є і буде формуватися найближчим часом за допомогою технологій та застосування ШІ.
Операціоналізація такої стратегічної мети була вказана як можливість використовувати Польщу для приєднання до групи 20–25% провідних економік у створенні рішень з ШІ. Підкреслювалася різниця між побудовою рішень ШІ та їх застосуванням, вказуючи, що використання ШІ польськими компаніями є необхідним для побудови міцного внутрішнього ринку рішень ШІ, але саме по собі це не призводить до виробництва рішень ШІ.
При формулюванні стратегії було враховано очікуване переміщення деяких завдань та професій за алгоритмами. Зокрема, було зазначено, що якщо Польща не створить міцний внутрішній ринок рішень для ІВ в найближчому майбутньому, робочі місця, втрачені внаслідок автоматизації повторюваних видів діяльності, не будуть замінені новими робочими місцями — вони з'являться в економіках, що виробляють ШІ. Необхідність постійного підвищення обізнаності громадськості щодо важливості ШІ також була санкціонована.
Як пріоритетні сектори або ті, для яких переваги від ШІ будуть найбільшими, спочатку були вказані промисловість, медицина, транспорт та логістика, а також енергетика, а потім державне управління, торгівля та маркетинг, будівництво та кібербезпека. У рамках Політики як її основні елементи були вказані дії, які зумовлять досягнення передбачуваної стратегічної мети. Ці заходи зосереджені навколо організаційної, матеріальної та фінансової інфраструктури, і їх детальне припущення полягає у підтримці процесів, що ініціюють створення та впровадження рішень на основі ШІ.
Документ містить запропоновану структуру системи. Організація та управління впровадженням та виконанням стратегії ШІ для Польщі покладені на комітет Ради міністрів з питань оцифрування. Він також передбачає створення нових організацій — платформи індустрії майбутнього, яка має створити орган, що покращує співпрацю між адміністрацією, бізнесом та науковими структурами, а також створення Digital Innovation Hubs. Створені центри будуть спрямовані на ініціювання та підтримку дій, заснованих на співпраці (спільна мета), уможливлення створення та впровадження спільних процесів (співпраці), забезпечення багатофункціональної інфраструктури, з'єднання великих компаній з меншими, а також фінансування ідей.
Цікавою пропозицією є також створення віртуальних науково-дослідних інститутів, що працюють для координації роботи дослідницьких колективів у різних академічних центрах для реалізації стратегічної політики держави. Крім того, передбачено створення віртуального відділу етики та права, ШІ-обсерваторії ринку праці та Обсерваторії міжнародної політики ШІ та цифрової трансформації. Стратегія передбачає особливе місце для NASK, надаючи йому роль центру кібербезпеки і для ШІ. Діяльність центру NASK CyberSecAI базуватиметься на моніторингу, тестуванні та реагуванні на загрози системам ШІ, а також на стандартизації і сертифікації процедур кібербезпеки систем.
Як видно з офіційних повідомлень Міністерства, проект був розроблений міжвідомчою аналітично-редакційною командою Міністерства оцифрування та Міністерства підприємництва і технологій, створеною на основі меморандуму, укладеного 26 лютого 2019 р. міністром оцифрування, міністром підприємництва і технологій, міністром науки та вищої освіти і міністром інвестицій та розвитку.
Досвід Польщі може бути корисним при доопрацюванні проєкту Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні до 2030 р.