Соціальні мережі вже давно стали невід’ємною частиною життя сучасної людини. Наприклад, в Україні понад 60% населення є їх користувачами. Для деяких людей сторінки в тій чи іншій соцмережі набули комерційного значення та стали інструментом отримання прибутку. Є й непоодинокі випадки купівлі-продажу акаунтів або порушення авторських прав за допомогою них. Водночас у вітчизняному законодавстві відсутнє достатньо чітке правове регулювання зазначеної сфери правовідносин.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Соцмережі та відповідальність за інформацію в них
Соціальною мережею називають веб-сайт або іншу службу в мережі Інтернет, яка дозволяє користувачам створювати публічні або напівпублічні анкети (акаунти), складати списки користувачів, з якими вони мають зв'язок, та переглядати власний список зв'язків і списки інших користувачів. Яскравим прикладом соціальних мереж є Facebook, Instagram, YouTube та ін.
У соціальних мережах містяться персоніфіковані акаунти у вигляді особистих сторінок. На такій сторінці користувач розміщує особисту інформацію, викладає відео, аудіо та інші матеріали, за її допомогою веде листування з іншими особами, а управління сторінкою можливе лише після процедури авторизації шляхом введення відповідних логіну та пароля.
Легальне визначення терміну «соціальна мережа», як і терміну «акаунт», в українському законодавстві відсутнє. Водночас акаунт у соцмережі можна розцінювати як веб-сторінку, визначення якої міститься в Законі України «Про авторське право та суміжні права». Відповідно до вказаного Закону, веб-сторінка — це складова веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об’єкти авторського та/або суміжних прав тощо.
При цьому постає питання, хто несе відповідальність за розміщений в акаунті контент, яким можуть порушуватись авторські права або честь та гідність іншої особи, — власник соціальної мережі чи користувач акаунту. Згідно з Законом України «Про авторське право та суміжні права», власник веб-сторінки — це особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та управляє і/або розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.
Тобто законодавець окремо вирізняє власника веб-сайту (в нашому випадку соціальної мережі) та власника веб-сторінки (акаунту), і це стосується й відповідальності за розміщення інформації в соціальних мережах. Так, одного прокурора у листопаді 2018 р. було притягнуто до відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури за активність та інформацію на власній сторінці в соціальній мереж «Одноклассники». Велика Палата Верховного Суду постановою від 19 червня 2019 р. у справі № 9901/998/18 залишила скаргу звільненого прокурора на зазначене дисциплінарне стягнення без задоволення. Суд встановив, що єдина тематика публікацій і відміток виключає їх випадковість та свідчить про їхнє свідоме розміщення на сторінці, а також відхилила посилання звільненого прокурора на злам сторінки з огляду на те, що позивач не змінювала логін та пароль та не видаляла відповідні публікації і відмітки з веб-сторінки.
Непоодинокі й випадки притягнення до відповідальності безпосередньо власників сторінок у соцмережах за порушення прав інтелектуальної власності. Наприклад, притягнення до відповідальності за розміщення та публічну демонстрацію у Facebook за гіперпосиланням твору, виключні майнові права на який належали іншій особі (постанова Верховного Суду України від 13 березня 2018 р. у справі № 918/186/17).
Враховуючи викладене, законодавець та судова практика розмежовують власників соцмереж та власників акаунтів у таких соцмережах. За інформацію, розміщену у власному акаунті, особа може нести відповідальність.
Акаунт у соціальній мережі
Він може мати неабияку цінність, отже, актуальною темою є належне законодавче регулювання права власності на такий віртуальний актив. Акаунти в соцмережах продаються, передаються та навіть здаються в оренду на тіньовому ринку (fbcash.net, rentusyourfbook.com). Не регламентовані також можливість залишення веб-сторінки у спадок іншій особі та право сумісної власності на акаунт, наприклад, подружжя (є блогери, які спільно ведуть сторінки у соцмережах, отримуючи прибуток). Тож акаунт може мати цілком матеріальну цінність, яка може підлягати оцінці.
Розглядаючи акаунти в соціальних мережах з точки зору права власності, слід вирізняти акаунт та контент (фото, відео тощо), який міститься в ньому. Якщо контент на сторінці в соцмережі може виступати в якості твору, і відповідні правовідносини щодо нього можуть бути урегулювані за допомогою Закону України «Про авторське право та суміжні права», то з правом власності на акаунт все складніше. Особа може володіти та користуватись власною сторінкою в соціальній мережі, проте право розпоряджатися нею може бути обмежене внутрішніми умовами (правилами) соцмережі. Розробники та володільці соціальних мереж залишають за собою право видалення та контрою за сторінками користувачів. Отже, права на розпоряджання веб-сторінкою залишаються за власником веб-сайту. Наприклад, «Вконтакте» у своїх правилах зазначає, що користувачам заборонено здійснювати торгові операції (продаж/обмін) та будь-яке відчуження з власними акаунтами. Подібні обмеження є і у Facebook.
Водночас існують прецеденти, коли суди відступають від наведених вище заборон. Наприклад, через сторінки у соцмережах ведеться листування, яке охороняється окремими нормативними актами. У відомій справі про спадкування аккаунта у Facebook, розглянутій Федеральним верховним судом Німеччини в липні 2018 р., суд дійшов висновку, що аккаунт в соцмережі можна прирівняти до особистих листів і щоденників, перехід яких до спадкоємців можливий для дотримання охоронюваних інтересів сім'ї. В результаті, незважаючи на обмеження в положеннях Facebook, суд визнав за спадкоємцями право доступу до аккаунту спадкодавця і його вмісту як особистого, так і матеріального характеру (BGH Urteil v. 12.07.2018 — III ZR 183/17).
Слід пам’ятати, що акаунт містить також сукупність персональних даних користувача, отже, його володільці мають повноваження щодо можливості отримувати копії своїх даних, вимагати їх знищення, передавати їх від одного контролера до іншого тощо (General Data Protection Regulation, GDPR).
Таким чином, право власності на акаунт та пов’язані з ним правовідносини складається з безлічі елементів, адже акаунт може містити контент, персональні дані, листування та мати економічну цінність.
Підсумовуючи, зазначу, що акаунт у соціальній мережі можна розглядати як особливий цифровий об’єкт права віртуальної власності. У правовому регулюванні відносин, пов'язаних з акаунтами, перетинаються норми договірного права (внутрішні правила користування соціальною мережею), права інтелектуальної власності, положення про захист приватності особи, майнові права. І безліч правовідносин, які виникають у зв’язку з користуванням акаунтами в соцмережах, залишаються в Україні неврегульованими та потребують законодавчого регламентування.