На сьогоднішній день у нашій державі нікого не здивує порушення чиїхось авторських прав в мережі Інтернет. У деяких випадках це порушення явно виражене навіть не для фахівця у галузі права, а іноді слід проаналізувати, чи є певна дія порушенням. Наприклад, шукаючи на сайтах оголошень інформацію про продаж чи оренду житлових чи комерційних приміщень, легко помітити копіювання однієї й тієї ж інформації на різних сайтах. У зв’язку з цим виникає питання, а чи не є це порушенням авторських прав.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як правило, оголошення, які публікуються на сайтах оголошень (наприклад, ОLХ, dom.ria тощо), можуть містити об’єкти інтелектуальної власності — фотографії, відео, а у деяких випадках і сам текст опису товару. Такі оголошення дійсно є об’єктом авторського права. Ч. 2 ст. 54 Конституції України передбачено, що кожен має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди за винятками, встановленими законом. Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом чи іншим законом.
Таким чином, переносити оголошення без дозволу автора з одного сайту оголошень на інший заборонено.
Як захистити свої авторські права
У випадку розміщення оголошень без дозволу автора володілець сайту оголошень, з якого таке оголошення було взято, може направити порушнику лист-претензію з вимогою видалити публікацію, яка порушує право інтелектуальної власності автора оголошення, або іншим способом звернутися до порушника для припинення порушення. За відмови видалити з сайту публікацію автор оголошення чи власник сайту, на якому це оголошення розміщене (у випадку, якщо автор передав права інтелектуальної власності такому сайту), може звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити одне з таких рішень:
1) про застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів (це може бути зупинення порушення права інтелектуальної власності шляхом зобов’язання видалити неправомірно розміщене оголошення);
2) про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності. У такому рішенні розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
3) про опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення.
Законом України «Про авторське право та суміжні права» встановлений порядок припинення порушення авторського права та суміжних прав з використанням мережі Інтернет. Зокрема, ст. 52-1 цього Закону встановлено, що при порушенні будь-якою особою авторського права і/або суміжних прав, вчиненому з використанням мережі Інтернет, суб’єкт авторського та/або суміжних прав (далі — заявник) має право звернутися до власника веб-сайту та/або веб-сторінки, де розміщена або в інший спосіб використана відповідна електронна (цифрова) інформація, з заявою про припинення порушення.
Заявник звертається з заявою про припинення порушення виключно за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає відповідну заяву за умови ідентифікації заявника, встановлення його контактних даних та підтвердження наданими заявником документами факту наявності у заявника прав, про припинення порушення яких висувається вимога. До заяви додається копія одного з документів, що відповідно до законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги заявнику.
Заявник (посадова особа заявника) несе відповідальність за надання завідомо недостовірної інформації щодо наявності у нього майнових прав інтелектуальної власності, про порушення яких йдеться у заяві.
Заявник надсилає заяву про припинення порушень власнику веб-сайту з одночасним направленням її копії постачальнику послуг хостингу, який надає послуги і/або ресурси для розміщення відповідного веб-сайту. За відсутності обставин для відмови у задоволенні вказаної заяви власник веб-сайту зобов’язаний невідкладно, не пізніше 48 годин з моменту отримання заяви про припинення порушення унеможливити доступ до електронної (цифрової) інформації, щодо якої подано заяву, та надати заявнику і постачальнику послуг хостингу інформацію про вжиті заходи відповідно до вимог закону.
Підставами для відмови у задоволенні заяв можуть стати такі обставини: а) особа, до якої заявник звернувся з заявою про припинення порушення, має право на використання зазначеної в заяві електронної (цифрової) інформації, щодо використання якої направлена заява, за умови надання нею повідомлення про відмову; б) особа, якій надіслано заяву про припинення порушення, не є власником веб-сайту, зазначеного у заяві; в) заява про припинення порушення оформлена з порушенням вимог, визначених Законом України «Про авторське право та суміжні права», за умови, що особа, яка її отримала, інформує заявника про це згідно з вимогами законодавства.
Заява про припинення порушення власником веб-сайту викладається письмово у паперовій та/або електронній формі.
Згідно ст. 443 Цивільного кодексу України, використання твору можливе лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Загалом у випадку, який розглядається, автором об’єкта права інтелектуальної власності є автор оголошення. Розмістивши на певному сайті своє оголошення, він погоджується з умовами цього сайту. В умовах сайту зазвичай зазначається про те, що розміщена на ньому інформація підлягає копіюванню, а також зазначено, що автор оголошення надає згоду на копіювання та розповсюдження вказаної інформації. Якщо на сайті це не зазначено, копіювання заборонене.
Крім того, зазвичай на сайтах оголошень розміщений публічний договір, згідно положень якого у разі розміщення автором свого оголошення особа вважається такою, що уклала договір з власником сайту, на якому буде розміщено оголошення. Часто в умовах такого договору зазначено, що особа, розмістивши своє оголошення, передає або не передає сайту своє право на цей об’єкт інтелектуальної власності. Та навіть якщо копіювання такої інформації власником об’єкта інтелектуальної власності дозволене, необхідна згода автора на розповсюдження цієї інформації в інших джерелах.
Варто також звернути увагу, що оголошення може містити персональні дані свого автора (наприклад, прізвище, ім’я та по батькові, адреса та інші дані, визначені законодавством як персональні дані), і шляхом копіювання оголошення з одного сайту на інший фактично здійснюється обробка таких персональних даних. Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Відомості, ідентифікуючі конкретну фізичну особу, які знаходяться на сім-картці мобільного телефону, в комп’ютерний файлах або на певному сайті (в анкеті, яку заповнюють користувачі сайту), належать до персональних даних. Однак публічно оголошені відомості про фізичну особу, які не можна зберегти на матеріальних носіях, згідно Закону України «Про інформацію», персональними даними не є.
Обробкою персональних даних є будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у т.ч. з використанням інформаційних (автоматизованих) систем. Законодавством передбачено, що для обробки персональних даних необхідно в обов’язковому порядку отримати дозвіл власника персональних даних. Тому надання сайтом оголошень послуг з відкриття контактів продавця, про яке зазначено в оголошенні, буде законним лише у випадку, коли особа, яка зазначила свої персональні дані, надасть дозвіл на обробку таких персональних даних.
З викладеного можна зробити висновок, що оптимальним для сайту, який бажає скопіювати якесь оголошення (про продаж/оренду приміщення), є погодження таких дій з його автором. Якщо автор надасть згоду на розміщення вказаного оголошення на сайті, з боку сайту, на якому оголошення було опубліковане раніше, до сайту, який скопіював оголошення, не буде жодних претензій, оскільки автор має право розмістити своє оголошення на будь-якому сайті оголошень (крім тих сайтів, умовами яких передбачено, що розмістивши вказане оголошення, автор зобов’язується не розміщувати його на інших сайтах). Крім того, у такому випадку лише автор оголошення має надати згоду на розголошення своїх персональних даних, а на практиці цього ніхто не робить.
Щодо відповідальності
Цивільна відповідальність за порушення права на об’єкт права інтелектуальної власності може настати у випадку відмови видалити публікацію з сайту. Тоді автор оголошення чи власник сайту, на якому воно розміщене (у тому випадку, якщо автор передав права інтелектуальної власності такому сайту), може звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Суд у даному випадку може постановити рішення про:
- застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів (це може бути зобов’язання видалити неправомірно розміщене оголошення);
- застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності;
- публікацію в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення.
Адміністративна відповідальність застосовується у випадку незаконного використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або іншого умисного порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 3400 грн) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення (ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Цей вид відповідальності на практиці майже не застосовується.
Кримінальна відповідальність, відповідно до ст. 176 Кримінального кодексу України, настає у разі незаконного відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а також незаконного відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконного тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкордингу, кардшейрінгу або іншого умисного порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі. Такі дії караються штрафом від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 17000 грн), або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк. А якщо такі дії вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, вони караються штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
Таким чином, у випадку, який розглядається, цивільна відповідальність може настати після відмови власника сайту, який розмістив скопійовану інформацію, видалити оголошення у добровільному порядку лише у тому разі, якщо особа (фізична/юридична), права якої були порушені, звернеться до суду з відповідним позовом, і якщо судом буде встановлено, що права такої особи були порушені саме власником сайту, на якому така інформація була розміщена. У такому разі автор оголошення/власник сайту, якому була завдана шкода неправомірними діями власника іншого сайту (який здійснив копіювання оголошення), має право просити суд зобов’язати порушника видалити оголошення та відшкодувати шкоду.
Адміністративна або кримінальна відповідальність за вказане правопорушення може настати, наприклад, коли будь-яка особа звернеться до відповідного правоохоронного органу або державного інспектора з питань інтелектуальної власності з заявою про вчинене правопорушення. В результаті розгляду такої заяви компетентний орган може скласти протокол про адміністративне правопорушення. У подальшому такий протокол направляється до суду. За наслідками розгляду справи суд може притягнути власника сайту до адміністративної відповідальності та накласти штраф у дохід держави, передбачений санкціями статей Кодексу України про адміністративні правопорушення.
А от кримінальна відповідальність може настати лише у тому разі, коли вищевказаними умисними діями було завдало матеріальної шкоди, передбаченої Кримінальним кодексом України.
Варто пам’ятати, що особа (фізична/юридична), права якої були порушені, котра звертається до суду з відповідним позовом, не позбавлена права звернутися й до відповідного органу з заявою про притягнення порушника до адміністративної чи кримінальної відповідальності, оскільки ці дії все ж є порушенням авторських прав.