З 15.12.2017 р. в Україні змінилися правила арешту морських суден. Зміни обумовлені набуттям чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодексу), яка суттєво змінила правила розгляду справ. Нововведення також торкнулися порядку арешту суден.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Україна – учасник Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 р. Конвенція містить перелік морських вимог, які є підставою для арешту судна. При цьому положення Конвенції реалізуються за допомогою національного законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу.
В попередній редакції Кодексу згадувалося про арешт суден лише в контексті підсудності справ, при цьому арешт здійснювався на підставі загальних положень про запобіжні заходи або забезпечення позову. Новий Кодекс врахував особливості арешту суден і відводить процедурі окремі положення.
Строки розгляду та місцезнаходження судна
Минула редакція Кодексу містила окремий розділ «Запобіжні заходи», положення якого дозволяли накласти арешт на судно без подачі позову по суті. Така можливість збереглась у новій редакції, проте в межах забезпечення позову. Як і раніше, суд зобов'язаний розглянути заяву протягом 2-х днів з моменту її подачі. В більшості випадків заяви призначаються до розгляду на другий день. Враховуючи, що судно перебуває у порту обмежений час, подача такої заяви наприкінці тижня зумовила ризик залишення судном порту до накладення арешту.
Проте принципова відмінність стосується місцезнаходження судна, на яке накладається арешт. Ст. 16 Кодексу в минулій редакції передбачала, що справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна. Отже, обов’язковою умовою арешту було перебування судна в порту. Нова редакція Кодексу у ст. 30 додатково передбачає накладення арешту судом за місцезнаходженням порту, до якого прямує судно. Відповідне доповнення є надзвичайно важливим, оскільки дозволяє заздалегідь підготувати документи щодо подання заяви. Варто зазначити, що така новела відображує сучасну світову практику з арешту суден. Приміром, положення щодо можливості арешту судна, що прямує у порт, міститься у ст. 471 Іспанського Act on Maritime Navigation 2014.
Подача позову по суті справи
Також значно змінився строк подачі позову по суті. Раніше він складав 5 днів. У більшості випадків він не міг бути дотриманий, оскільки спори по суті справи з морських вимог зазвичай підлягають розгляду в міжнародних морських арбітражах. Окрім цього, більшість арбітражних процесів починається з номінації арбітрів, а подача позову здійснюється на наступних етапах. Тому фактично максимальний строк арешту судна становив 5 днів. У деяких випадках судно вільно здійснювало вантажно-розвантажувальні роботи протягом даного строку і залишало український порт.
Новий Кодекс передбачає особливе правило для арешту суден – позов повинен бути поданий впродовж 30-ти днів від дати заяви. Таким чином, арешт триватиме майже місяць, що забезпечить реальну виплату будь-якої вимоги заявника.
Співмірність вимог
Однією з проблем, які існували раніше, був арешт судна за невеликими вимогами, що не досягали 30 тис. доларів США. Інколи суди відмовляли в арешті, обґрунтовуючи тим, що розмір вимоги є неспівмірним зі способом забезпечення, а саме з можливими збитками, пов’язаними з простоєм судна. Частина ст. 137 нової редакції Кодексу містить спеціальне положення: заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Отже, невеликий розмір морської вимоги, приміром, пов’язаної з невиплатою заробітної плати капітану або екіпажу судна, не може стати підставою для відмови в арешті.
Зустрічне забезпечення
Суд може зобов'язати заявника забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, пов'язаних з арештом, шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду. Ст. 141 кодексу у новій редакції також передбачає альтернативні варіанти зустрічного забезпечення: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.
Попередня редакція передбачала, що арешт судна діє лише після внесення заявником депозиту. За новою редакцією строк надання зустрічного забезпечення встановлюється судом та не може перевищувати 10 днів. При цьому ухвала про арешт підлягає негайному виконанню з моменту її прийняття.
Чи стало краще?
Новий кодекс набув чинності 15.12.2017 р., тому на сьогодні практика застосування нових норм майже одинична. Безперечно, нові положення усунули попередні недоліки та зробили процедуру арешту для заявників більш лояльною. Натомість судновласникам варто звернути увагу на вищевказані зміни, оскільки збільшення строку арешту судна може призвести до незрівнянно суттєвих збитків.