Під час здійснення морських перевезень між судновласниками та Адміністрацією морських портів України часто виникають спори з приводу юридичної природи портових зборів, що нараховуються Адміністрацією з суден, які ходять морськими каналами, а також з приводу того, що Адміністрація не є органом державної влади, а отже, не наділена владними управлінськими функціями та не може здійсювати нарахування й утримання портових зборів з цих суден. Предметом такого спору є факт здійснення господарської діяльності. Його розгляд повинен проводитися за правилами господарського судочинства. Спір виник між судновласниками та Херсонською філією АМПУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Публічно правова природа повноважень АМПУ
Спочатку слід з’ясувати, чи є предметом публічно-правового спору діяльність Адміністрації морських портів України (далі – АМПУ), а також діяльність суб’єктів господарювання, які уклали договір з АМПУ на агентське обслуговування суден, щодо справляння портових зборів з суден, що ходять під Державним прапором України та іноземним прапором і заходять до акваторії певного морського порту або проходять через акваторію морського порту транзитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 р. №4709-VI, адміністрація морських портів України утворюється з метою справляння та цільового використання портових зборів.
Відповідно до п. 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.2013 р. №348, адміністрація морських портів України – це державне підприємство, утворене згідно із законодавством, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об’єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (далі – адміністрація морського порту).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 р. №4709-VI, у процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об’єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, в тому числі господарські договори з питань забезпечення своєї діяльності.
Згідно з ч. 3 ст. 22 зазначеного Закону, портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 2.1 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 27.05.2013 р. №316, згідно з ч. 3-5 ст. 22 Закону України «Про морські порти України», портові збори сплачуються адміністрації морських портів України.
П. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України надає визначення суб’єкта владних повноважень. На нашу думку, суб’єкт владних повноважень є терміном, за допомогою якого можна позначити всіх суб’єктів публічно-правових відносин, які забезпечують реалізацію публічного інтересу. В нашому випадку АМПУ забезпечує реалізацію публічного інтересу, оскільки утворюється з метою справляння та цільового використання портових зборів.
В окремих випадках особа як суб’єкт владних повноважень може виступати, коли вона не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, але відповідно до повноважень, наданих чинним законодавством, виконує окремі владні управлінські функції або делеговані повноваження.
Ми вважаємо, що АМПУ є тим іншим суб’єктом (невладним) при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, який виконує делеговані йому чинним законодавством України владні повноваження щодо нарахування, справляння та цільового використання портових зборів в інтересах держави за встановленими розмірами ставок.
Тому АМПУ є належним відповідачем в адміністративному суді щодо нарахування та справляння портових зборів, а його рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України.
Агентське обслуговування суден та АМПУ
Згідно з п. 15.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.2013 р. №348, обслуговування суден та інші послуги в морських портах України, а також на підходах до них здійснюються суб’єктами господарювання на підставі укладених договорів відповідно до чинного законодавства, враховуючи вимоги міжнародних договорів України.
Відповідно до пп. 4 п. 15.2, суб’єкти господарювання, надаючи послуги з обслуговування суден та інших послуг у морських портах України, а також на підходах до них, повинні своєчасно надавати судновласнику або його представнику в морському порту (морському агенту) рахунки/квитанції з оплати портових зборів та наданих у порту послуг.
Між ДП «АМПУ» в особі ХФ ДП «АМПУ» та ТОВ «ААА» укладено договір про агентське обслуговування суден від 09.02.2013 р. Згідно з розд. 1 цього Договору, він визначає порядок взаємовідносин між Адміністрацією та Агентом у разі здійснення Агентом обслуговування суден. Відповідно до п. 2.1 Договору, Адміністрація обслуговує судна в порядку, передбаченому Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, Обов’язковими постановами Херсонського морського порту, Законом України «Про морські порти» та іншими нормативно-правовими актами.
В п. 2.3 Договору до обов’язків Адміністрації віднесено нарахування та стягнення портових зборів, зборів та плати з суден, що ходять під Державним прапором України та іноземним прапором і заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом.
В матеріалах справи містяться відомості, які свідчать про те, що ТОВ «ААА» виступає як морський агент суден СК «Укррічфлот» (виявлені рахунки на сплату портових зборів, акти виконаних робіт, дисбурсментські рахунки від ТОВ «ААА» до СК «Укррічфлот» на сплату портових зборів).
Отже, такий суб’єкт господарювання як ТОВ «ААА» є агентом ДП «АМПУ» та виставляє рахунки для оплати портових зборів в інтересах ДП «АМПУ» (тобто підтримує публічний інтерес держави) на підставі Договору про агентське обслуговування суден.
Законність нарахування портових зборів
Відповідно до п. 1.3 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 27.05.2013 р. №316, портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах з суден і плавучих споруд, що ходять під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з Додатком 1 до цього Порядку.
Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об’єму судна (за 1 куб. м. об’єму судна) за ставками, визначеними Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів. Отже, канальний збір є обов’язковим платежем, що справляється з суден за проходження каналом. Підставою для нарахування канального збору є факт проходження судна каналом.
Відповідно до абз. 2 п. 3.5 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більше ніж 4 метри, ходять під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, судна «А», «Б», «В», «Г», «Д» та інші є судами закордонного плавання, які відповідно до обмірного свідоцтва з повним вантажем мають осадку не більше ніж 4 метри, ходять під Державним прапором України, віднесені згідно з кваліфікаційним свідоцтвом, виданим кваліфікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання та в частині закордонного рейсу рухаються каналами, які є внутрішніми водними шляхами в межах території України.
Проте СК «Укррічфлот» як позивач зазначає, що оскільки судна «А», «Б», «В», «Г», «Д» та інші судна мають осадку не більше ніж 4 метри, ходять під Державним прапором України, внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені до суден внутрішнього й зовнішнього плавання, вони звільняються від сплати канального збору на підставі норм абз. 2 п. 3.5 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 27.05.2013 р. №316.
Однак з аналізу абз. 2 п. 3.5 вказаного Порядку випливає, що від сплати канального збору звільняються судна з такими ознаками: судна з повним вантажем відповідно до обмірного свідоцтва мають осадку не більше ніж 4 метри; ходять під Державним прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України (а не за межі території України – авт.); віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим кваліфікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що наведенні вище судна, власником яких є СК «Укррічфлот», здійснюють перевезення між портами України та іноземними портами, що не відповідає каботажним перевезенням. Відповідно до ст. 131 Кодексу торговельного мореплавства України, каботажні перевезення – це перевезення між портами України, що здійснюються суднами, які ходять під Державним прапором України, а також суднами, які ходять під іноземним прапором, за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту. Відповідно до ст. 132 цього ж Кодексу, міжнародні перевезення – це перевезення між портами України та іноземними портами, що можуть здійснюватися як суднами, які ходять під Державним прапором України, так і за умови взаємодомовленості суднами, що ходять під іноземним прапором.
Тому вказані вище судна СК «Укррічфлот», на нашу думку, не можуть користуватися пільгами зі сплати канального збору, оскільки норми абз. 2 п. 3.5 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 27.05.2013 р. №316, в частині звільнення від сплати канального збору можуть бути застосовані виключно до суден, які ходять між портами на території України (каботажне плавання).
Крім того, у Додатках 3 та 4 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 27.05.2013 р. №316, визначені ставки канального збору, а також ставки інших портових зборів, які залежать від того, знаходиться судно в каботажному плаванні чи закордонному плаванні.
Відповідно до ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, будь-яке судно під час перебування в морському порту зобов'язане дотримувати чинних законів та правил України, в тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки та надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки та висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, а також будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.