Експорт зернових у 2018 р. склав понад 40 млн тонн. При цьому найрозповсюдженішим способом експорту зернових вантажів залишається водний транспорт. Для того щоб експортувати зерно за допомогою морського судна, спочатку його потрібно перевалити не це судно, тому зернотрейдери змушені користуватися послугами зернових терміналів як господарюючих суб'єктів, що здійснюють перевалку зерна на морське судно для його подальшого експорту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Систему внутрішнього ринку зерна, спрямованого на експорт зернових культур, можна зобразити як тріумвірат виробників зерна, зернотрейдерів та зернових терміналів. Тобто є сільськогосподарський виробник зерна, який вирощує зернові культури, збирає їх та надалі планує продати. Є зернотрейдери, які хочуть купити це зерно за одну ціну і продати його дорожче, в тому числі експортувавши його за кордон. Є зернові термінали, які допомагають зернотрейдерам експортувати зерно за кордон.
Чинне законодавство України не містить дефініції терміну «зернотрейдер». Також не вдається знайти його визначення в судовій практиці, незважаючи на те, що час від часу вона апелює цим поняттям.
Зернотрейдерами є суб'єкти господарювання, які здійснюють купівлю зерна виключно з метою його подальшого перепродажу як на внутрішньому ринку України, так і на світовому ринку зерна. Зернотрейдери купують зерно у сільгоспвиробників зерна, а також один в одного з метою його подальшого перепродажу.
Найбільші зернотрейдери України: ДПЗКУ, Нібулон, Райз, Гленкор Агрікалчер Україна, АДМ Трейдинг Україна, Луї Дрейфус Комодитиз Україна, Нобл Ресорсіз Україна, ТД «Насіння», Аграрний фонд, Українські аграрні інвестиції, Кернел тощо. Великі зернотрейдери зазвичай купують зерно на внутрішньому ринку України для подальшого експорту з України та продажу на світовому ринку зерна.