Останнім часом у роботі автомобільних пасажирських перевізників досить гостро постало питання взаємодії з автостанціями та співпраці з ними. Дедалі частіше пасажирські автоперевізники стикаються зі зловживанням службовим становищем та деякою монополізацією з боку власників автостанцій. Це відбувається шляхом розірвання існуючих договорів і жорсткого нав’язування нових договорів з урахуванням інтересів виключно власників автостанцій. Причиною для таких дій з боку автостанцій є застарілі норми законодавства, які не відповідають сьогоденню та конфліктують з нормами міжнародних конвенцій, учасницею яких є Україна.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наказ Міністерства Інфраструктури України № 860 від 30.11.2010 р. «Про затвердження Примірної форми договору про надання послуг автостанцією перевізникові» ще більше загострив ситуацію, оскільки став підставою для розірвання автостанціями діючих договорів.
Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України № 700 від 27.09.2010 року «Про затвердження порядку регулювання діяльності автостанцій» (далі – Порядок) також не вирішив ситуацію, а лише закріпив монопольне становище автостанцій.
Керівництво автостанцій продовжує використовувати застарілі форми договорів або завідомо включає пункти, які унеможливлюють їх підписання з боку перевізника, адже вони не враховують його інтересів і суперечать засадам господарської рівності суб’єктів.