Один з ключових стовпів розвиненого демократичного суспільства – це авторитетний, владний, самостійний і справді незалежний суд, у якому люди бачать гарант дотримання принципів правової держави. Суд – це той лакмусовий папірець, завдяки якому можна визначити, як кожна конкретна держава захищає права та інтереси громадян, існує для суспільства чи, може, навпаки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Важливим показником стану демократичності країни є передусім функціонування судових установ відповідно до стандартів продуктивності та ефективності адміністративно-судових послуг, якості їхнього надання та їхньої відповідності очікуванням громадян. У цьому розумінні оцінювання роботи суду є найбільш ефективним та має важливе значення як інструмент забезпечення справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.
Нині існує чимало національних та міжнародних методологій оцінювання якості роботи суду, в основі яких лежать різні за своїм змістом завдання, система критеріїв, стандартів та технології оцінювання. Однак майже всі вони зводяться до двох основних критеріїв: суспільні очікування щодо якості судових послуг (наприклад, комфортність приміщень суду, вичерпність надання інформації, зручність системи сповіщення про початок судового засідання тощо) та показники роботи суду (наприклад, відсоток розгляду справ, середня тривалість розгляду справи тощо).
Наближеність до цих стандартів у сукупності і дає уявлення про те, яким має бути досконалий суд та в якому напрямку потрібно рухатись, аби усунути суперечливі аспекти в роботі, зробити діяльність судової установи більш ефективною, спрямованою на задоволення потреб суспільства у своєчасному і справедливому правосудді.
Варто відзначити, що будь-яка методологія оцінювання якості роботи суду – це інструмент для оцінки результативності роботи конкретної судової установи задля підвищення продуктивності, ефективності та якості судових процедур. Вона не ставить за мету застосовувати її як основу для порівняння судів між собою.
Якщо говорити про взаємодію громадян та судової системи в Україні, то дослідження у цій галузі проводилися вже неодноразово. Головним чином, вони полягали в оцінці рівня довіри до судової влади, обізнаності громадян щодо судової системи та її відкритості/закритості. Однак результати таких досліджень були часто суперечливими та реального стану справ не відображали, в основному через суб’єктивність такої оцінки, яка сформувалась здебільшого через негативне висвітлення судової влади у ЗМІ та низький рівень поінформованості громадян про її діяльність. Крім того, думка громадськості стосувалась судової влади в цілому і не відображала діяльності конкретного суду. При цьому не враховувались реальні потреби людей, що зверталися до суду.
Вже згодом було ініційовано створення української рамкової системи оцінювання роботи суду в Україні, яку в результаті довготривалого тестування було затверджено. Ця система оцінки складається з кількох методик. Така комплексність є досить ефективною, оскільки дає можливість оцінювати критерії якості функціонування суду різними методами і зробити висновки щодо об’єктивності оцінки.
Отож, важливо виокремлювати різні моделі оцінювання якості роботи суду та застосовувати на практиці лише ті, які розробляють з урахуванням специфіки кожної країни, в яких усунуто фрагментарність і неповноту даних та які не суперечать фундаментальним правам людини й принципам демократичного управління.
До прикладу, Сьомий апеляційний адміністративний суд задля оптимізації своєї роботи систематично проводить різні види опитувань. Так, нещодавно, задля вдосконалення організації роботи суду, підвищення продуктивності та ефективності судових процедур працівники та судді Сьомого апеляційного адміністративного суду пройшли опитування щодо якості роботи суду з використанням методики "Системи оцінювання роботи суду". Також з 26 по 28 лютого 2019 року проводилось опитування відвідувачів суду за допомогою анкетування, за результатами якого зручність та комфортність перебування у суді оцінено позитивно. А нині триває опитування громадян за допомогою карток громадського звітування, що дозволить виявити можливі недоліки, покращити доступ до правосуддя та його комфортність.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вибудовуючи стратегію своєї діяльності, у пріоритет ставить, у першу чергу, людиноцентризм, оскільки суд – це не лише засідання і кінцеве рішення, це цілий комплекс дій, безпосередніх і опосередкованих, які загалом і формують рівень довіри до судової системи в цілому.