Нещодавній скандал стосовно дискваліфікації футбольного клубу «Металіст» (Харків) (далі – ФК «Металіст») з відбіркових раундів Ліги чемпіонів вкотре привернув увагу до Спортивного арбітражного суду (далі – Суд) – вищої інстанції у світі спорту. Незважаючи на міжнародний характер діяльності Суду та досить тривалий час функціонування (з 1984 року, коли набрав чинності Статут Суду ), про основні моменти, а тим більше про особливості, відомо лише фахівцям у сфері спортивного права, яких в Україні поки одиниці. Ця стаття має на меті охарактеризувати діяльність Спортивного арбітражного суду, описати типові моменти та практичні поради на основі практики самого Суду, для тих, хто збирається оскаржувати рішення спортивних установ у цьому Суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Органи, що здійснюють розгляд спорів у сфері спорту
Відповідно до Регламенту Спортивного арбітражного суду є два органи, які вирішують спори у сфері спорту та спортивного права: це Міжнародна арбітражна рада у сфері спорту (International Council of Arbitration for Sports, далі – Міжнародна арбітражна рада або Рада) та власне Спортивний арбітражний суд. Метою існування міжнародної арбітражної ради (відповідно до Статті S2 Статуту Суду) є стимулювання вирішення спорів у сфері спорту за допомогою арбітражу або медіації, забезпечення незалежності Суду та сторін, а також забезпечення управління та фінансування Суду. Інші функції, які здійснює Міжнародна арбітражна рада, є за своєю суттю номінаційними. Так, Рада приймає та вносить зміни до Статуту, обирає Президента Суду та Президентів обох його підрозділів (звичайного арбітражу та апеляційного арбітражу), затверджує список арбітрів Суду, призначає Генерального секретаря суду тощо. Засідання Ради проводяться відповідно до того, як діє Суд, але не менше ніж один раз на рік.