Чи стане зменшення податків панацеєю, яка зможе врятувати український бізнес? Питання дискусійне, тому що як у медалі завжди є дві сторони, так і на будь-які реформи можна поглянути з різних точок зору. Ми поцікавилися думками юристів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментарі:
Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner
Анонсована президентом у лютому минулого року програма «економічного патріотизму», що була направлена на зниження податкового навантаження на бізнес і зниження ПДВ на бензин та дизельне пальне, так і не запрацювала, бо почалося повномасштабне вторгнення. Наступні податкові рішення уряду скоріше викликали питання, аніж дійсно допомагали бізнесу. У підсумку уряд і депутати заговорили про нову реформу під назвою "10-10-10", яка зараз активно обговорюється і викликає занепокоєння у економічних експертів. Ставки податку на прибуток, ПДВ та ПДФО будуть знижені до 10%, хоча реформа також скасує податкові пільги і посилить контроль.
Дійсно, не можна не оцінити переваги зниження податків для бізнес-спільноти. По-перше, це і зменшення навантаження на підприємців, яким і без цього складно адаптуватися до реалій нашого життя у воєнному стані, адже ситуація постійно змінюється через обстріли, блекаути та інші виклики, що кидає суспільству збройна агресія рф. У той же час, саме підприємці, які залишилися в країні і не виїхали, з перших днів війни і дотепер є дійсно тиловою силою.
Отже, зниження ставок податків для фізичних осіб-підприємців, малих, середніх та великих підприємств може призвести до детінізації економіки з меншим стресом, аніж якщо посилення контролю відбувалося при старих ставках. Адже підприємцям буде вигідніше сплачувати менше податків, аніж витрачати час і зусилля для вигадування схем оптимізації чи ухилення від їх сплати та готуватися до бою з податківцями під час перевірок.
Після цього зменшення популярності схем обходу податкових зобов’язань у перспективі призведе до збільшення інвестицій, виробництва та продажів. Нижчі податки вивільнять обігові кошти, покращать фінансовий стан підприємств, що надасть змогу зробити покращення у процесі детінізації заробітних плат.
Але немає бочки меду без ложки дьогтю. Частина бізнесу все одно може відмовитися виходити із тіні, це зрозуміло. Але є ще одне велике «але». Воєнний стан накладає свої корективи на економіку України, тому зменшення ставки, скасування єдиного соціального внеску призведуть до дефіциту бюджету, левова частина якого наразі витрачається на потреби фронту, а соціальна частина покривається завдяки донорським інвестиціям, які не будуть вічними. Звичайно, якщо «план Маршала» для України запрацює і західні партнери погодяться підтримувати бюджет країни ще протягом декількох років після перемоги, такі реформи зможуть пройти менш болісно. Якщо ж ні, відповідно, уряд буде вимушений дефіцит закрити своїми силами. Яким чином?
Навряд у найближчий час можна очікувати скорочення видатків на оборону, тому під приціл можуть потрапити видатки на соціальне забезпечення – наприклад, звільнення працівників, які працюють у державному секторі. Скорочення штату держслужбовців місцями уже почалося, але тенденція може тільки погіршитися. Тобто одною рукою можна зробити послаблення для бізнесу і роботодавців, а іншою – створити проблеми для працівників.
Але, яке б неоднозначне ставлення не було до реформи, дати сигнал підприємцям все ж треба. Це може стати необхідним месенджем і для компаній, які досі продовжують працювати в Україні, але все ж роздумують, можливо вигідніше і безпечніше створити робочі місця десь в ЄС чи в інших країнах, де вигідніші програми кредитування, страхування від ризиків і, звісно, нижчі податки. І для тих, хто вже опинився за кордоном, але вагається, чи варто повертатися в Україну після перемоги. Уряд вже зробив перший крок назустріч бізнесу у вигляді страхування від воєнних ризиків, і було б дуже добре побачити другий у вигляді зменшення оподаткування.
Галина Пилипенко, керівник напрямку податкового консалтингу і комплаєнсу ЮК «Legal House»
Є такий відомий крилатий вислів, коріння якого можна простежити ще у Святому Писанні: «Добрими намірами вимощена дорога до пекла». Одним із його значень є маскування насправді поганих речей (помилок, злих вчинків тощо) під добрими намірами або ж навіть те, що зовні гарні речі можуть мати несподівано шкідливі наслідки.
Якраз така ситуація складається з тезою щодо необхідності зниження податків. Вона слугує основою для передвиборчих кампаній - офіційних чи неофіційних, пропагандистських закликів, політичної боротьби різноспрямованих сил, популістських виступів спеціалістів та псевдоспеціалістів. І це зрозуміло - можливість сплачувати менше виглядає дуже привабливо і з великою ймовірністю буде позитивно сприйнята недосвідченим електоратом, який міркує звичайними арифметичними операціями, проте, на жаль, не в стані бачити далі власного гаманця.
Той же, хто керується макроекономічними поглядами, розуміється на сутності податкової системи усвідомлює, в чому полягають функції податків, не буде занадто радіти пропозиціям щодо їх зменшення. Якщо звернутися до сутності та цілей оподаткування, стає зрозумілим, що податки – одне з основних джерел надходжень Державного бюджету, джерело виплати пенсій, утримання збройних сил, підтримання інфраструктури державного та місцевого рівня, утримання державного апарату, розвитку системи освіти і т.д. Із цього стає зрозумілим, що зменшення податків може потягнути за собою нестабільність усіх державних систем та механізмів. Недарма податкова система та податки є однією з невідʼємних ознак держави як такої. І розуміння цього кожним громадянином якомога раніше закладає підґрунтя тієї самої податкової культури про яку останнім часом ведеться так багато розмов.
Зменшення податків може мати позитивний ефект лише у короткостроковій перспективі та має застосовуватися дуже вибірково. Зниження податкового навантаження може бути застосоване тимчасово для підтримки вразливих сфер економіки або категорій платників податків. Зменшенням оподаткування законодавець може стимулювати розвиток перспективних галузей промисловості або цінних видів діяльності. Податкові пільги або податкові канікули можуть стати в нагоді новоствореним компаніям або іншим бізнес-одиницям. Але це матиме ефект лише для подолання кризового періоду або періоду становлення чи іншої вразливості. Подальше пільгове оподаткування слугуватиме лише формуванню механізмів податкових ухилень, а не благій початковій меті його запровадження.
Якщо звернутися до світового досвіду, стає очевидним, що у державах, які є загальновизнаними прикладами для наслідування їх економічного розвитку, рівня життя населення, прозорості системи оподаткування, дотримання норм міжнародного права податкове навантаження чи не найбільше у світі. І при цьому основна маса населення, хоч і скаржиться на високі податки – сумлінно їх сплачує, оскільки розуміє результат їх використання та володіє закладеним з дитинства усвідомленням важливості та обовʼязковості акту сплати податків.
Зараз, як ніколи, велика кількість українців отримали шанс зануритися у систему оподаткування інших країн. І вони вже зрозуміли, що теза зниження податків для України не є актуальною, оскільки ми маємо чи не найоптимальніший рівень оподаткування серед розвинених країн світу. І хоча нам є куди рухатися у сфері оптимізації адміністрування податків, але ми точно маємо цінувати їх поточний розмір та переймати у наших західних сусідів рівень податкової культури та свідомості.