Вже рік Україна перебуває у стані війни, однак питання, що робити бізнесу та як виживати тільки починає набирати оберти і це не дивно. Дехто пристосувався до умов сьогодення та продовжує господарську діяльність, інша частина бізнес-спільноти позбавлена такої можливості. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! З опублікованих даних Європейської Бізнес Асоціації вбачається, що за підсумками 2022 року, більшість компаній повідомляє про падіння їхніх доходів у доларах США: у 29% відбулось падіння до 20%, у 54% — падіння на 21% і більше. Тільки 6% опитаних повідомили про відсутність змін, і ще 11% можуть похвалитися зростанням доходів у такий складний рік. До повномасштабного вторгнення 83% компаній очікували на позитивну динаміку розвитку свого бізнесу у 2022 році, однак в підсумку 83% мали падіння в отриманні прибутку та зазнали великих збитків. Держава в умовах війни декларує, що податкова політика стосовно бізнесу буде «м’якою», але зміни в податковому законодавстві та діяльність контролюючих органів щодо збору та адміністрування податків все ж таки говорять про інше, через що частина бізнес-спільноти приймає рішення про припинення підприємницької діяльності. Загалом податкову політику підприємства слід сприймати як заздалегідь сплановану реакцію підприємства на зміну зовнішнього середовища, лінію його поведінки, обраної для досягнення бажаного результату, однак в умовах війни загальні правила не діють, або діють досить обмежено. Основними чинниками в умовах війни, які вплинули на припинення бізнесу загалом виявились: геограічне розташування; втрата (знищення) основних та оборотних активів; відсутність або нестача трудових ресурсів через мобілізацію, міграцію, загибель людей, тощо; відсутність постачання сировини в деяких сферах діяльності та неможливість перепрофілювання напрямку діяльності; відсутність ринку збуту виробленої продукції; низька покупна спроможність більшої частини населення; постійні відключення електроенергії та багато чого іншого. Негативних факторів залишається чимало. Через зазначені вище причини більша частина бізнесу, особливо малого та середнього, опинилась у заручниках ситуації та перед ними постає питання, як і що робити, в якому порядку будувати стратегію, аби ліквідувати непрацюючий бізнес, який стоїть як камінь та не приносить жодної користі. Тож розглянемо план ліквідації бізнесу на класичному прикладі – Товариства з обмеженою відповідальністю, яке перебуває на загальній системі оподаткування (слід зауважити, що загалом процедура не відрізняється від ліквідації платників податків, які перебувають на спрощеній процедурі оподаткування, обліку та звітності). Етапи загального порядку ліквідації товариства наступні: 1. Прийняття рішення власника (учасників) про припинення юридичної особи шляхом ліквідації. 2. Повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про початок процедури ліквідації. 3. Державний реєстратор шляхом обміну інформації з ДПС, ДСС та ПФУ надсилає повідомлення про ліквідацію підприємства, що є підставою для проведення позапланової документальної перевірки платника податків. 4. Виявлення кредиторів та розмір їх кредиторських вимог, у разі їх наявності. 5. Продаж активів, розрахунки з усіма кредиторами, складання ліквідаційного балансу. 7. Закриття банківських рахунків, анулювання свідоцтв, дозволів та виключення з реєстрів. 9. Отримання повідомлення від ДПС та ПФУ про відсутність податкової заборгованості, таке повідомлення вказані органи надсилають державному реєстратору після здійснення перевірки платника податків. 10. Передача документів до архівних установ, знищення печаток та штампів. 11. Внесення відомостей про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру та отримання виписки. Мінімальний термін ліквідації у будь-якому разі не може бути меншим двох та більше шести місяців, оскільки встановлений ч.5 ст.105 ЦК України для виявлення та розгляду кредиторських вимог, у разі їх наявності. Для ліквідації будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності проходження податкової перевірки є обов’язковим елементом, тому слід розуміти, що контролюючі органи будуть перевіряти своєчасність, повноту та достовірність декларування, сплати встановлених податків та зборів. Бухгалтеру та керівнику/ліквідатору підприємства необхідно звернути на це особливу увагу та заздалегідь привести у відповідність документи первинного бухгалтерського обліку за останні 3 роки діяльності. Що робити у випадку втрати документів первинного бухгалтерського обліку підприємством або їх знищення внаслідок збройної агресії, податкова адреса яких знаходилась/знаходиться на тимчасово окупованій території Опинившись в такій ситуації, слід діяти на випередження та користуватися тими правовими механізмами, що були запроваджені законодавцем. Ця рекомендація стане у пригоді тим платникам податків, які ще не отримали у електронному кабінеті платника податків документи, передбачені ПК України, що є підставою для проведення перевірки платника податків. Законом України №2173 від 01.04.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено підп.69.28. Цим пунктом встановлюються правила на підтвердження платником податків даних, визначених у податковій звітності в разі втрати ним первинних документів через бойові дії та окупацію. У випадку втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів. Таке повідомлення подається в довільній формі та зазначаються обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди та загальний перелік втрачених документів (за можливості – із зазначенням реквізитів). Повідомлення підписується керівником підприємства та головним бухгалтером. Після подання такого повідомлення, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів. Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків /податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати. Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану. Звертаємо увагу, що втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту, тому не рекомендуємо зловживати своїми правами у цьому випадку. Що робити зі звільненням працівників та розрахунком, виплатою заробітної плати Ліквідаційна комісія/ліквідатор підприємства, яке прийняло рішення ліквідовуватись, може зіткнутись з проблемою звільнення працівників та виплати всіх належних сум при звільненні. Особливістю в умовах сьогодення є те, що багато працівників може перебувати у місцях ведення активних бойових дій чи у тимчасово окупованих територіях, що ускладнює сам процес звільнення; жодних особливостей звільнення працівників при ліквідації ТОВ під час дії воєнного стану Законом №2136 не передбачено. Для внутрішньо переміщених осіб особливий порядок звільнення під час війни встановлено Законом № 2220 від 21.04.2022 року. Так, внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором за попереднім місцем проживання, має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання ВПО заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору. Центр зайнятості за місцем проживання ВПО у день припинення трудового договору має повідомити про це: роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними); територіальний орган ПФУ; територіальний орган ДПС. Якщо на місці, де ліквідується ТОВ, не ведуться активні бойові дії і це не окупована територія, звільнення працівників здійснюється у звичайному порядку ліквідаційною комісією/ліквідатором. Якщо працівники на цей момент перебувають поза місцем роботи, про звільнення їх повідомляють усіма можливими способами. Розрахунок із ними теж бажано провести вчасно (якщо є така можливість). Що робити, якщо протягом останніх 12 місяців підприємство не подавало податкову звітність, не працює і потребує ліквідації Найпоширеніший варіант, в якому сьогодні опинилась більшість бізнесу та з яким зустрічаються юристи та працівники податкової –підприємство рік не працювало через війну, в зв’язку з чим не отримувало прибутку, але мало можливості подавати податкову звітність. У такому випадку законодавством передбачено право органів державної податкової служби України здійснити заходи податкового контролю та звернутися до адміністративного суду з позовом про припинення підприємства шляхом його ліквідації. П.20.1.37 ст.20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання. П.67.2 ст.67 ПК України також передбачено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців. Відповідно до ст.65 ПК України вказане є самостійною підставою для зняття платника податків з податкового обліку, тому якщо підприємство опинилось в описаній вище ситуації та не подавало податкову звітність за останні 12 місяців, то контролюючий орган, в якому платник податків пребуває на обліку, має право ініціювати процедуру припинення юридичної особи шляхом її ліквідації у спрощеному порядку. Проблемні моменти, описані вище, є найпоширенішими серед тих, з якими сьогодні зіштовхуються платники податків. Кожна ситуація є індивідуальною та потребує самостійного визначення стратегії припинення юридичної особи відповідно до її специфіки. В іншому ж, процедура ліквідації залишилась без змін. Її необхідно дотримуватися для того, щоб внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи.