Підготовлено за результатами роботи податкових студій ЮК «Jurimex»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так звана податкова реформа, що стартувала в Україні 01.01.2015 у зв’язку з набуттям чинності Законом України №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» внесла свої коригування і в порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб виграшів та призів. Звичайно, зміни були не на стільки кардинальні, як у випадку з податком на прибуток підприємств, але це не робить їх нецікавими чи неважливими.
Почнемо з описання того, що і як оподатковується у випадку, якщо вам, все-таки, посміхнулася доля, і ви стали переможцем у лотереї та отримали право на виграш (приз) у ній. Платником податку з доходів фізичних осіб, у цьому випадку, буде являтися саме переможець в певній лотереї, але обов’язок нарахування та сплати податку покладається на плечі податкового агента – оператора лотерей. Загальна схема не змінилася, але змінилася ставка податку.
Якщо до 01.01.2015, виграш у лотерею не підлягав оподаткуванню у випадку, якщо його розмір не перевищував розміру 50 мінімальних заробітних плат, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року і підлягав оподаткуванню за ставкою 17%, коли його розмір перевищить цю межу, то наразі ставка податку, незалежно від розміру виграшу, становить 15% бази оподаткування. Такі зміни збільшать надходження до державного бюджету, з одного боку, але знівелюють саму суть і мету прийняття участі у лотереї. Оскільки, наприклад, якщо особа виявить бажання зіграти у лотерею, та сплатить 2 грн і виграш складе такий самий розмір, то, врахувавши податок, який належить сплатити з нього і 1,5% військового збору (він також застосовується і до доходів у вигляді призів (виграшів) у лотереї), гравець отримає 1 грн 67 коп. Тобто гравець стає не зацікавленим у подальшій участі.
Для прикладу, в таких європейських країнах, як Німеччина та Великобританія доходи у вигляді виграшів взагалі не підлягають оподаткуванню, також не оподатковуються виграші в лотерею в Австралії. В Іспанії оподатковуються виграші в лотерею більші за 2500 євро, так само встановлена межа, до якої виграш у лотерею не оподатковується в Чехії та Болгарії. Тому набагато логічніше, на законодавчому рівні все-таки встановити певні обмеження для розміру виграшів (призів) у лотереї, які не підлягатимуть оподаткуванню.
Слід зазначити, що дещо змінився порядок сплати ПДФО податковим агентом – оператором під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею. Наразі податковий агент сплачує його у строки, визначені законодавством для місячного податкового періоду шляхом перерахування до бюджету загальної суми податку. До того ж у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до пп. 170.6.4. п. 170.6. ст. 170 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не враховуються витрати платника податку у звʼязку з отриманням такого доходу. Тобто, якщо гравець сплатив участь у лотереї у розмірі 1000 грн, а його виграш становив 1040 грн, то оподаткуванню підлягає вся сума виграшу, а саме 1040 грн, а не різниця між розміром сплати участі у лотереї і виграшем. Багато гравців у лотерею не зважають на цю норму і вимагають від операторів враховувати їх затрати під час розрахунку сум доходів. Можливо, бажання гравців зумовлені практикою виплати виграшів у букмекерських парі, у парі тоталізаторах, що широко поширені у зарубіжних країнах. Так, зокрема, відповідно до норм податкового законодавства Російської Федерації під час визначення податкової бази доходів у вигляді виграшів, отриманих у букмекерській конторі і тоталізаторі, враховуються суми виграшів за вирахуванням сум ставок, що слугували умовою участі в азартних іграх, що проводяться в букмекерській конторі і тоталізаторі.
В Україні наразі діяльність букмекерських контор і тоталізаторів є забороненою, але законодавець вже зробив крок на випередження і вніс відповідні зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування ПДФО саме виграшів (призів) у букмекерському парі, у парі тоталізатора, не очікуючи прийняття відповідних законів, які б цю діяльність дозволяли та регулювали. Так, відповідно до останніх змін до ПК України оподаткуванню ПДФО підлягають виграші (призи) у букмекерському парі, у парі тоталізатора. Щоб визначити, яка саме ставка податку буде застосовуватися в цьому випадку, потрібно проаналізувати дві норми Податкового кодексу: за змістом першої (п. 167.3 ст. 167 ПК України) випливає, що ставка податку, що застосовується до таких доходів становить 30% від бази оподаткування, а за змістом іншої (пп. 170.6.3. п 170.6 ст. 170 ПК України) – 15%. Можемо дійти висновку, що в цьому випадку норма пп. 170.6.3. п 170.6 ст. 170 ПК України буде спеціальною, а отже, і ставка податку, відповідно, буде визначена у розмірі 15%.
Логічно виникає інше питання, що в цьому випадку буде базою оподаткування? Під час виплати гравцям виграшу в лотерею базою оподаткування є вся сума виграшу, і відповідно до п.п.170.6.4. п.170.6. ст. 170 ПК України під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею не враховують витрати платника податку у звʼязку з отриманням такого доходу. Визначення поняття виграшу в букмекерських парі і тоталізаторах з метою оподаткування кодексом не передбачено. З норми пп. 170.6.4. п. 170.6. ст. 170 ПК України не зрозуміло, чи належать букмекерські парі та тоталізатори до доходів, отриманих «в інших розіграшах», і чи будуть включатися витати гравця, внесені як участь у букмекерському парі чи тоталізаторі під час визначення бази оподаткування. Слідуючи з викладеного вище, необхідно конкретизувати норми податкового кодексу з метою чіткого визначення бази оподаткування та поняття виграшів у букмекерському парі та тоталізаторі.
Також залишається незрозумілим, чому законодавець вніс до ПК України оподаткування виграшів у букмекерських парі і тоталізаторах, а залишив поза податковим законодавством і регулюванням казино. Адже це теж ніша азартного бізнесу, яку, судячи з постійних законопроектів, планують впроваджувати та розвивати. Питання оподаткування виграшів, отриманих у казино, більш проблематичніше, ніж букмекерських парі і тоталізаторах, оскільки в залежності від того, як законодавець підійде до питання визначення виграшу, а отже і бази оподаткування, буде залежить розмір податків, які отримає держава. Як приклад, гравець сплачує вартість участі в іграх казино - придбає 100 «фішок» для гри в казино, протягом певного часу, граючи в різні ігри, він періодично виграє чи програє. В результаті у нього залишаються 50 «фішок». У разі переведення їх у готівку ця сума може вважатися виграшем і підлягатиме оподаткуванню, а може, у випадку, якщо у разі вирахування бази оподаткування буде враховуватися і витрати гравця на суму гру (витрати на придбання фішок) будуть вважатися виграшем, а отже, і не будуть оподатковуватись. Отже, у випадку легалізації казино, потребуватимуть зміни до податкового законодавства, які визначатимуть базу оподаткування, порядок її розрахунку та ставку податків для виграшів, отриманих у казино.
Ще однією прогалиною нових змін до ПК України є неоднозначне трактування розміру ставки податку за виграші (призи), отримані під час участі в аматорських спортивних змаганнях. Якщо говорити про оподаткування ПДФО доходів у вигляді грошових виграшів (призів) у спортивних змаганнях, то вони оподатковуються за ставкою у 15%, звичайно, окрім винагород, спортсменам – чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, зокрема спортсменам-інвалідам, які взагалі не належать до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а отже, не підлягають оподаткуванню. А от щодо аматорських спортивних змагань та сама колізія норм, як і в букмекерському парі, у парі тоталізатора.
Часто у своєму повсякденному житті кожен має справу з різноманітними акціями, розіграшами, ставши переможцем в яких учасник отримує певний приз – матеріальний або грошовий. А що відбувається з оподаткуванням таких призів? Звичайно, цей процес проходить повз переможця певної акції, оскільки, податковим агентом у таких випадках є особа, яка надає такий приз. Та потрібно знати, що відповідно до п. 167.3 ст. 167 ПК України ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом 1 п. 167.1 ст. 167 ПК України, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів, тобто 30%. Щодо призів у матеріальному – не грошовому вираженні, то є дещо інший порядок визначення бази оподаткування, так, відповідно до п. 164.5. ст. 164 ПК України, базою оподаткування є вартість такого доходу (призу), розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за формулою, передбаченою цим самим пунктом ПК України. Але слід пам’ятати маленьку, але досить важливу різницю між поняттями «дарунок» і «приз», оскільки від цього залежить порядок оподаткування. Якщо за правилами акції (вікторини, конкурсу тощо), переможець визначається методом випадкового вибору з певної сукупності учасників – він отримує приз, якщо такого вибору немає – кваліфікується як дарунок. А дарунки, якщо їхня вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відповідно до пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПК України не оподатковуються, решта дарунків оподатковується в порядку, передбаченому для оподаткування спадщини.
Отже, зміни, які принесла Податкова реформа потребують подальших реформувань, оскільки наразі є ряд суперечностей та невідповідностей у викладених змінах, що спричинять конфлікти між платниками податку та державою.