Цією статтею висловлюємо декілька міркувань щодо податкових аспектів надання знижок при розрахунках.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Причиною для публікації послугувала сумнівна практика, до якої останнім часом вдається податкова служба. Йдеться про те, що податковою службою зниження розміру оподатковуваного доходу внаслідок надання знижок розглядається як податкове порушення.
Найбільшу загрозу такий підхід податкової становить для тих компаній, які пропонують своїм клієнтам ретроспективні знижки за виконання певних, наперед встановлених показників (наприклад, придбання певного обсягу товарів протягом певного періоду).
Позиція податкової служби досить банальна і стверджує, що дохід визнається в сумі договірної вартості, а остання дорівнює ціні без знижки. Альтернативною претензією податкової служби може бути нібито відсутність первинного документа, який би встановлював нову ціну договору.
З комерційної точки зору є абсолютно зрозумілим, що будьяка компанія намагається сформувати базу постійних клієнтів, адже, як відомо, 80% доходів бізнесу формують 20% клієнтів, які є постійними. Отже, основу бізнесу забезпечують сталі комерційні відносини. У свою чергу, сталі відносини неможливі без преференцій, які зазвичай мають форму знижок.