2022 р. підприємці зустрічали з надією на відстрочку обов’язкового впровадження касових апаратів (РРО). Проте Верховній Раді так і не вдалося відтермінувати це впровадження, а голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев вказав, що «жодного відкату цієї системи не буде». І це недивно, адже впорядкування готівкового обігу й фіскалізація розрахункових операцій є одним із зобов’язань України перед міжнародними структурами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Отже, попри те, що зміни були очікувані, бізнес змушений пристосовуватися до нового порядку роботи, а на етапі запуску масової фіскалізації з’являється безліч проблемних питань.
Чи впорається система з навантаженням?
На прикладі програмного РРО (ПРРО) Checkbox можна побачити, що перша проблема для бізнесу — перевантаженість системи та некоректна робота ПРРО. Скарги надходять і від підприємців, які використовують ПРРО інших провайдерів.
На сьогодні в законодавстві України відсутні положення, які дозволяли б підприємцям уникнути відповідальності за порушення, причиною яких стала некоректна робота ПРРО. Аби залагодити ситуацію, представники влади пропонують законодавчо скасувати штрафи для підприємців за некоректну роботу системи до 1 лютого 2022 р. Та що буде з підприємцями у випадку колапсу системи ПРРО (як, наприклад, ситуація з вірусом Petya)? Питання риторичне, оскільки звільнення від відповідальності буде можливе виключно через внесення відповідних змін до закону з проходженням усіх стадій розгляду законопроєкту. Універсальну норму на всі ймовірні випадки передбачити майже неможливо, та й навряд чи законодавець на таке піде.
Це питання досить актуальне, оскільки некоректна робота системи може дорого коштувати бізнесу. Наприклад, за перше порушення у вигляді проведення розрахункової операції з використанням РРО (ПРРО) на неповну суму вартості проданих товарів передбачено штраф у розмірі 100% вартості проданих товарів (робіт, послуг), за друге і наступні — 150%.
Чи всі підприємці можуть собі дозволити РРО/ПРРО
Ініціатори тотальної фіскалізації запевнили, що у випадку, якщо підприємцю буде дорого купувати РРО, він може використати безоплатний варіант від податкової — ПРРО, який, на їх думку, має бути доступний для кожного. Проте така «доступність» дуже сумнівна.
По-перше, не всі користувачі використовують операційні системи Windows (не нижче Vista SP2) та Android, а саме на них працює запропоноване «доступне рішення». Є й інші операційні системи (iOS, MacOS, Linux), користувачі яких позбавлені можливості безоплатного використання ПРРО.
По-друге, для встановлення ПРРО необхідно мати спеціальне обладнання — смартфон/планшет або комп’ютер/ноутбук. Не у всіх підприємців за замовчуванням є ці девайси, а їх купівля може обійтися недешево.
Чи всі усвідомлюють необхідність використання РРО (ПРРО)
Не секрет, що законодавство з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій є досить складним як з точки зору розуміння формулювань, так і з точки зору їх застосування. Попри те, що нормативно-правові акти, які запровадили неминучість використання РРО всіма підприємцями за певних обставин, були прийняті ще наприкінці 2019 — на початку 2022 р., спостерігається недостатнє розуміння суті та видів розрахункових операцій з боку представників спрощеної системи оподаткування.
Те, що РРО потрібен при прийнятті оплати готівковими коштами, розуміють усі. Також більшість вже знають, що приймаючи оплату в магазині картками за допомогою POS-терміналу, підприємець має надавати споживачу фіскальний чек, хоч така форма розрахунку є безготівковою. Проте все ще виникають запитання про те, чи потрібний РРО, якщо готівкові кошти вносяться споживачем через касу банку або через термінали самообслуговування банків чи фінансових установ і зараховуються на рахунок підприємця, або ж у ситуації, коли споживачі оплачують товари післяплатою, отримуючи їх у відділеннях «Нової пошти», з якою у підприємця укладений договір.
І взагалі, більшість ФОП не знають про винятки, передбачені спеціальним законом, за яких РРО дозволяється не застосовувати, а якщо й знають, то обирають ними не користуватись з міркувань безпеки.
Які питання залишаються неврегульованими
Проблеми здебільшого пов’язані з тим, що багато важливих питань у сфері застосування РРО не врегульовані на законодавчому рівні, а вирішуються у площині роз’яснень податкових органів. Нестабільність і коливання у позиціях останніх перетворюють підприємців на заручників ситуації.
Так, досі чітко не врегулюване питання застосування РРО/ПРРО у випадку оплати товарів і послуг через інтернет-банкінг, Приват24, Ощад24, Монобанк, за допомогою сервісів LiqPay, Portmone, EasyPay, Fondy тощо. Хоча НБУ став на бік підприємців, вказавши, що такі операції є банківськими, що ніби дозволяє не використовувати касові апарати, податкові органи продовжують наполягати на своєму, визначаючи ці операції як розрахункові, за яких РРО/ПРРО обов’язкові. А щодо інтернет-банкінгу можна взагалі зустріти протилежні позиції органів ДПС.
Також досі залишається незрозумілим, чи може застосовуватись п. 14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у випадку надання дистанційних послуг. Крім того, перед Новим роком податкова повідомила підприємців, які мають магазини на території ринків, що особи, які здійснюють роздрібний продаж товарів у магазині, що розташований на території ринку, не можуть бути платниками єдиного податку першої групи, а значить, не можуть звільнятися від застосування РРО з усіма відповідними наслідками.
Отже, під час тотальної фіскалізації виникає безліч питань, які мають бути вирішені не лише внесенням відповідних змін у законодавство, а й шляхом удосконалення технічної бази і проведення масштабної роз’яснювальної роботи.