Податкові перевірки в наших реаліях — достатньо часте явище, але навіть готові до неї підприємства не зустрічають податківців «хлібом з сіллю». Неможливо завчасно знати про позапланову перевірку, тому коли приходять податківці, платники податків зазвичай не готові до перевірки та згодні на все, щоб це закінчилося швидко й «безболісно».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Оскільки строки проведення податкових перевірок невеликі, то рішення (в тому числі управлінські) з метою уникнення для підприємства негативних наслідків необхідно приймати оперативно. Тут з'являється тонка грань між тим, щоб грамотно повернути ситуацію у потрібний вам бік, а не «рубати з плеча», порушуючи таким чином норми закону. Розглянемо основні моменти у процесі податкової перевірки, в яких найчастіше виникає така грань.
Недопущення до перевірки
Перше питання, яке виникає, коли на підприємстві дізнаються про проведення податкової перевірки, полягає в тому, чи допускати перевіряючих. Звісно, що в кожному окремому випадку підприємство для себе оцінює, що вигідніше та дешевше — наслідки недопущення чи допущення до перевірки. Однак до прийняття такого рішення необхідно підходити спокійно та зважено.
Податковим кодексом України передбачено, що платник податків зобов'язаний допускати перевіряючі органи до проведення перевірки у разі наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення або надсилання таких документів: направлення на проведення перевірки, копія наказу про проведення перевірки та службове посвідчення осіб, які зазначені у направленні на проведення перевірки.
Вимоги до змісту направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки передбачені п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Законною підставою недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки є непред'явлення або не надіслання платнику податків вищевказаних документів, а також якщо вказані документи були оформлені з порушенням норм закону. Відмова платника податків від допуску на інших підставах не дозволяється.
Таким чином, чинне податкове законодавство не дозволяє просто так, без причини, не допустити перевіряючих. Безпідставне недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки може мати негативні наслідки (зокрема, накладення адміністративного арешту на майно підприємства). До речі, відсутність платника податку за місцем проведення податкової перевірки, а також відмова в допуску до перевірки третіми особами не вважається відмовою від її проведення.
Окрім того, необґрунтована відмова в допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки може стати причиною притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст. 188‑23 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розглядати справи про подібні адміністративні правопорушення, а також накладати стягнення уповноважені органи доходів і зборів (ст. 234‑2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Ненадання документів
Платники податків для цілей оподаткування зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
Згідно з положеннями Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Насамперед, щодо надання документів у межах проведення податкової перевірки необхідно знати, що не потрібно надавати документи, які не запитували перевіряючі, які не пов'язані з предметом перевірки та які не пов'язані з періодом перевірки, а також що податківці не мають права вилучати оригінали документів. Отже, перед тим як прийняти рішення не надавати документи, проаналізуйте ці моменти. Можливо, підстави для надання відповідних документів взагалі відсутні.
Ст. 121 Податкового кодексу України передбачає фінансову відповідальність платника податків за незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом встановлених Податковим кодексом України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам документів під час здійснення податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом. Сума штрафу становить 510 грн, а у разі повторного вчинення — 1 020 грн.
Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, окрім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що у цього платника податків на час складення звітності документи були відсутні. Це призведе до донарахування податкових зобов'язань. До того ж наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для досягнення позитивного результату в процесі оскарження податкового повідомлення-рішення.
Також пам'ятайте, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки надає документи, які підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, не надані у процесі перевірки (у випадках, передбачених абз. 2, 4 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України), контролюючий орган має врахувати документи під час розгляду питання про прийняття рішення.
Результати перевірки
Будь-яке підприємство за результатами податкової перевірки бажає отримати довідку про те, що немає порушень податкового законодавства, а не акт про наявність порушень. Проте довідку отримують одиниці, які мені, на жаль, не траплялися. Деякі платники податків, для мінімізації негативних наслідків податкової перевірки, шукають можливість «домовитися» з посадовими особами контролюючого органу, таким чином порушуючи закон.
Податкове законодавство достатньо складне, багато норм мають двояке тлумачення, з одних і тих самих питань можна знайти протилежні позиції фіскалів та судів, а тому в багатьох випадках, як показує практика, є вірогідність домогтися своєї правоти шляхом оскарження результатів податкової перевірки.
Тому не варто недооцінювати вірогідність позитивного результату від оскарження податкових повідомлень-рішень, у тому числі адміністративного оскарження. Як свідчить статистика, щороку зростає кількість задоволених Державною фіскальною службою України скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення. Згідно з даними ДФС України, за перше півріччя 2019 р. надійшло 11 793 повторні скарги, за результатами розгляду яких було скасовано повністю та частково 3025 податкових повідомлень-рішень на 5404,4 млн грн.
Дуже ефективним є залучення підприємствами до адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень Ради бізнес-омбудсмена, послуги якої є безкоштовними. Згідно з квартальним звітом Ради бізнес-омбудсмена, за період з 01.04.2019 р. до 30.06.2019 р. скарги з податкових питань склали 60% від їх загальної кількості.
Безпрецедентним стало скасування у червні цього року Державною фіскальною службою України штрафу на суму 2,3 млрд грн. Скаржником виступав німецький інвестор в Україні, який не погоджувався з висновками податкової перевірки, відповідно до яких він мав сплатити штраф у розмірі 2,3 млрд грн за порушення касової дисципліни. Отже, як бачимо, краще обрати законний спосіб оскарження податкового повідомлення-рішення замість вчинення корупційних та незаконних дій.
Поради наостанок
Нагадаю про критерії відбору платників податків за ступенями ризику, які визначені в Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженому наказом Державної фіскальної служби України №524 від 02.06.2015 р. Рекомендую час від часу аналізувати діяльність вашого підприємства на наявність таких ризиків. Також для зменшення ризику включення вашого підприємства у план перевірок необхідно перевіряти своїх контрагентів.
Мінімізувати ймовірність донарахувань може проведення аудиту зовнішніми аудиторами документації підприємства. Такі аудити дозволять завчасно виявити та виправити недоліки в документації та бухгалтерському обліку підприємства. Також не забувайте переглядати плани-графіки планових перевірок, з якими можна ознайомитися на офіційному сайті Державної фіскальної служби України, щоб завчасно підготуватися до проведення податкової перевірки.