24 березня 2022 року, Верховна Рада України прийняла Закон № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" (надалі - "Закон").
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За останній місяць, це вже чергова спроба законодавця врегулювати податкові правовідносини в умовах воєнного стану, щоб спростити життя бізнесу та платникам податків в цей складний час.
Одним із ключових положень прийнятого Закону є встановлення особливостей справляння податку на житлову та нежитлову нерухомість під час воєнного стану.
Отже, які особливості встановлює прийнятий Закон?
А.Зміни для власників житлової нерухомості
Власники житлової нерухомості не сплачують податок за житлові об'єкти (включаючи їх частки), що знаходяться на: (і) територіях де ведуться (велися) бойові дії та (іі) на тимчасово окупованих РФ територіях. Перелік таких територій додатково має визначити уряд, і він буде єдиним як для власників житлової нерухомості, так і нежитлової.
Не потрібно платити податок і за житло, котре стало непридатним для проживання у зв'язку з збройною агресією РФ. При цьому, зміни не містять жодної прив'язки до місця розташування такого житла (тому, теоретично, не потрібно сплачувати за непридатний для проживання житловий об'єкт, котрий знаходиться за межами території де ведуться бойові дії, однак був зруйнований внаслідок ракетного удару). Визначення критеріїв непридатності житла також залишається за Кабінетом Міністрів України.
Зазначені пільги діють майже однаково для всіх власників житлової нерухомості, незалежно від їхньої площі, виду, чи кількості власників (співвласників) у конкретному об'єкті.
Відрізняється лише строк дії відповідної пільги в залежності від власника такого майна.
Якщо власником житлової нерухомості є фізична особа, то звільнення від сплати/нарахування податку на нерухомість стосується 2021 та 2022 звітних років. Враховуючи особливості нарахування цього податку, це означає, що фізособи - власники житлової нерухомості (котра відповідає наведеним вище критеріям) по факту не платитимуть цей податок впродовж 2022 та 2023 років (оскільки в 2022 році власники повинні були сплатити суми податку нараховані за 2021 рік, а в 2023 – нараховані за 2022 рік, відповідно).
Якщо власником житлової нерухомості є юридична особа, то податок на житлову нерухомість не нараховується та не сплачується нею лише за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
В. Зміни для власників нежитлової нерухомості
З 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому буде скасовано воєнний стан, власники нежитлової нерухомості не сплачують відповідний податок, якщо їх об'єкти (включаючи частки) знаходяться на територіях де ведуться (велися) бойові дії або ж на тимчасово окупованих РФ територіях.
При цьому, законодавець вирішив не застосовувати критерій непридатності використання об'єкту нежитлової нерухомості, як підставу для звільнення від сплати податку (як у випадку з власниками житлової нерухомості).
На практиці це може бути проблемним аспектом для бізнесу, потужності якого знаходяться поза межами територій з бойовими діями/окупованих територій, однак, котрі постраждали від вже згаданих ракетних ударів.
Додатково варто зазначити, що обов'язок сплати такого податку за січень-лютий 2022 року, для власників нежитлової нерухомості - залишається незмінним.
Для платників фізичних осіб, контролюючий орган самостійно нарахує розмір податку за січень-лютий 2022 року; юридичні ж особи впродовж шести місяців після скасування воєнного стану зможуть уточнити податкову декларацію, в частині відповідного періоду (щодо житлової та нежитлової нерухомості).
С. Загальні особливості справляння цього податку про які потрібно пам'ятати
Ефективність запропонованих змін і масштаб їхнього застосування, можна буде оцінити лише після розроблення урядом підзаконних актів, що визначатимуть перелік відповідних територій та необхідні критерії для власників житла.
Оскільки про абсолютне звільнення від сплати податку не йдеться, значна частина платників податку з відносно спокійних регіонів України, з великою ймовірністю, вже ж сплачуватимуть податок на нежитлову та житлову нерухомість за загальними правилами.
Як відомо, ПК України встановлює, що податкове-повідомлення рішення (надалі – "ППР") про сплату податку на житлову/нежитлову нерухомість повинне бути направлене фізичній особі до 1 липня поточного календарного року (за попередній звітний період).
З моменту вручення ППР особа має 60 днів для оплати суми податку.
При цьому, запізніле направлення (винесення) ППР з боку податкового органу (тобто, після 1 липня поточного року) – не звільняє платника від сплати відповідного податку (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі № 808/144/18).
Не менш важливо пам'ятати, що оподаткуванню підлягає вся площа житлового приміщення, незважаючи від можливості (неможливості) використання приміщення (його частин) для житлових цілей. Тобто оподаткуванню в складі житлової нерухомості також підлягають підвали, комори, тощо - якщо вони є конструктивною складовою житлового об'єкта, та не виділені як окремі нежитлові об'єкти. До таких висновків дійшов Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду у Постанові від 9 квітня 2021 року у справі N 280/4364/18.
Зрештою, якщо податкова надіслала ППР поштою за податковою адресою фізичної особи, а платник податків відправлення не отримав чи відмовився від його отримання - таке ППР вважається отриманим у день повернення (фактичного невручення) поштового відправлення платнику податків (абз. 2 п. 42.5 ПК України).
Як наслідок – з цього моменту починає обраховуватись 60-ти денний строк на сплату податку, після спливу якого податковий орган має право вживати дій із примусового стягнення заборгованості.