16.01.2020 р. Верховна рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон), що тягне за собою реалізацію масштабної податкової реформи. Окрім новел, пов'язаних з намірами України наблизити національне податкове законодавство до положень плану BEPS та MLI, змін зазнала процедура оскарження результатів податкових перевірок.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пропонуємо тезово розглянути, на які зміни варто чекати платникам податків після набрання чинності законом, а також як це вплине на ефективність процедури оскарження результатів податкових перевірок.
Концепція вини та її вплив на процедуру оскарження
Однією з найбільш обговорюваних змін є запровадження вини як елементу складу податкового правопорушення. Відповідно до п. 112.2 ст. 112 Податкового кодексу України в редакції законопроєкту, особа вважається винною у вчиненні податкового правопорушення, якщо буде доведено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. При цьому діяння вважатимуться вчиненими умисно, якщо існують доведені податковим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, окрім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених ПК України.
Прикладом практичного застосування вказаної концепції стане розмір штрафних санкцій, який сплачуватиме платник податків у разі визначення податкових зобов'язань податковим органом. П. 123.1 ст. 123 ПК України передбачатиме, що стандартний розмір штрафних санкцій становитиме 10% від суми донарахувань (замість нинішніх 25%), але у разі наявності у платника податків умислу на вчинення податкового правопорушення розмір штрафних санкцій становитиме 25%.
Водночас Закон передбачає презумпцію, що платник податків вважатиметься таким, який вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, якщо податковий орган не доведе, що платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Однак, як свідчить практика, податкові органи далеко не завжди беруть на себе тягар доказування наявності порушень у діях платника податків, попри аналогічні положення, передбачені ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України. В більшості випадків платник податків змушений надавати суду всі можливі докази відсутності порушень у власних діях. При цьому податкові органи обмежуються посиланнями на акт перевірки та абстрактну податкову інформацію.
Тепер платникам податків під час оскарження результатів податкових перевірок рекомендується подавати документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшувальних обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності. Варто зазначити, що для цілей оскарження результатів податкових перевірок подання документів, які підтверджують відсутність вини у розумінні п. 112.2 ст. 112 ПК України, по суті є продовженням принципу належної податкової обачності з боку платника податків, що вже давно поширено у практиці адміністративних судів.
До того ж оціночність понять «розумність», «добросовісність», «належна обачність» може зіграти не на руку платникам податків. Не можна виключати ризик, що для податкових органів жодні заходи не вважатимуться достатніми, а весь тягар реального з'ясування вини лягатиме на адміністративні суди.
Створення комісій з питань розгляду заперечень
Законодавче закріплення отримали так звані комісії з питань розгляду заперечень — постійно діючий колегіальний орган, що створюватиметься при кожному контролюючому органі. На практиці такі комісії функціонували й раніше, проте тепер їхній статус врегульований пп. 87.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України.
Строк подання заперечень
За загальним правилом, строк подання заперечень залишився без змін — 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Проте заперечення на акт перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України (призначення «повторної» перевірки за результатами адміністративного оскарження), відповідно до редакції законопроєкту, підготовленої до другого читання, мають бути подані протягом 5 робочих днів з дати отримання акта.
Може здатися, що такі зміни негативно вплинуть на платників податків. Однак враховуючи, що акти за результатами «повторних» перевірок, як правило, є майже ідентичними до первинних актів, на практиці платник податків навряд чи буде вимушений у короткі строки вибудовувати абсолютно нову позицію.
Строк розгляду заперечень був продовжений
У редакції законопроєкту, підготовленій до другого читання, передбачено, що заперечення розглядатимуться протягом 10 робочих днів замість 7 робочих днів, встановлених чинним ПК України.
Обов'язкове повідомлення про дату і час розгляду матеріалів перевірки
Податковий орган буде зобов'язаний повідомляти про дату і час розгляду матеріалів перевірки незалежно від того, чи виявив платник податків відповідне бажання, подаючи заперечення. Неявка платника податків на розгляд заперечень не буде перешкодою для розгляду. Цікаво, що в редакції законопроєкту, підготовленій до першого читання, передбачалася можливість фактичного відкладення розгляду у разі неявки платника податків, якщо його участь буде визнана необхідною для повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи. В редакції, підготовленій до другого читання, така можливість відсутня. Мабуть, законодавець зрозумів, що на практиці ця норма навряд чи працюватиме.
Можливість поновлення строків для подання скарги на податкові повідомлення-рішення
Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України в редакції законопроєкту, підготовленій до другого читання, платник податків має право подати клопотання про поновлення строків оскарження, якщо скарга на податкові повідомлення-рішення була подана протягом 6 місяців з дати закінчення відповідного строку. До клопотання про поновлення строків платник податків повинен долучити копії документів, що підтверджують поважність причин пропуску строків. Строк поновлюється, якщо ДПС України визнає причини пропуску строків поважними. Наразі незрозуміло, які саме причини будуть визнаватися поважними, але очікувати, що випадки поновлення строків будуть поширеними, на нашу думку, не варто.
Змінений строк сплати грошових зобов'язань
Чинною редакцією ПК України передбачено, що у разі визначення суми грошових зобов'язань податковим органом строк сплати таких зобов'язань становить 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (при цьому строк оскарження становив 10 робочих днів з дня отримання податкових повідомлень-рішень). Це було причиною плутанини платників податків, оскільки останні часто не звертали уваги на те, що хоча строк оскарження податкового повідомлення-рішення ще не сплив, проте податковий борг уже виник. З прийняттям Закону строк сплати грошових зобов'язань прирівнюється до строку подання скарги на податкове повідомлення-рішення і також становитиме 10 робочих днів.
Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків не буде
П. 56.2 ст. 56 ПК України в редакції законопроєкту, підготовленій до першого читання, передбачалося право платника податків у певних випадках звернутися зі скаргою до Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, яка мала функціонувати при Міністерстві фінансів України.
Платники податків очікували, що створення нового колегіального органу, до складу якого окрім двох представників ДПС України, мали б входити також два представники Міністерства фінансів України, а також представник Ради бізнес-омбудсмена, збільшить кількість податкових повідомлень-рішень, що скасовуються в досудовому порядку. Зазначене також позитивно вплинуло б на завантаженість адміністративних судів, зменшивши кількість податкових спорів.
Однак у редакції законопроєкту, підготовленій до другого читання, положення про Апеляційну раду з питань розгляду скарг платників податків були вилучені. Мотиви прийняття такого рішення не відомі, але передбачаємо розчарування з боку платників податків.
Коли зміни почнуть діяти?
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень законопроєкту в редакції, підготовленій до другого читання, зміни щодо подання і розгляду заперечень на акти перевірок, прийняття податкових повідомлень-рішень, а також положення щодо вини в податкових правопорушеннях набирають чинності з 01.01.2021 р.
Окрім того, відповідно до п. 57 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України в редакції законопроєкту, підготовленій до другого читання, оскарження результатів податкових перевірок, розпочатих до 01.01.2021 р., здійснюватиметься за правилами ПК України, що діяли до 01.01.2021 р. Набрання чинності змінами щодо строків сплати грошових зобов'язань очікується разом з більшістю нововведень — з наступного дня після опублікування Закону.